По-перше, ще раз хочеться нагадати міністру ЖКГ пану Близнюку, що за допомогою програми «Доступне житло» Кабінет міністрів не забезпечує житлом, як про це говорить керівник відомства, а лише допомагає власникам певних сум, здійснити свою мрію. Адже перший внесок ніхто не скасовує. Він і надалі визначатиметься банківської установою, КМУ лише вимагає, щоб він був меншим за 25% від вартості житла і при цьому сама ставка іпотечного кредиту не повинна перевищувати 16% річних.
По-друге, трохи дивують встановлені нормативи вартості одного квадратного метра житла: для Києва – до 7 тисяч гривень, для Київської області – до 5 тисяч, для інших областей – до 4 тисяч. Не знаю, як для інших регіонів, а для столиці урядові розцінки явно не є ринковими. Про що, до речі, вже заявили і самі забудовники, нагадавши, що собівартість одного квадрата після сплати податків, підключення до комунальних мереж тощо наближається до 9 тисяч. Тож, цікаво якими такими аргументами влада «переконуватиме» будівельників знижати ціну квадратного метра?!
По-третє, загалом не зрозуміла концепція «здешевлення житла». Як би, навіть виділений на іпотеку мільярд віддали через держзамовлення будівельникам, можна було б побачити хоч якусь ідею. А так, правила гри на ринку не змінюються, корупційна складова, яка, за визнанням експертів, дає надбавку ледь на 50%, нікуди не зникає, податкових пільг ніхто не отримує, власне сама кредитна ставка не зменшується. Отже, все виглядає так, що Уряд просто вирішив подарувати мільярд гривень банкам, які, зрештою, і стануть тими кінцевими інстанціями, в яких осядуть державні кошти. Але яке відношення ця дружня допомога банкірам має до соціальних ініціатив?!
Нарешті, по-четверте, дуже сумнівними виглядають визначені Кабміном межі платоспроможності для громадян-учасників програми. Щось мені підказує, що родина з трьох членів, сумарний дохід якої в рік складає 55 тисяч гривень, про іпотеку навіть і не марить. З такими доходами важкувато забезпечити поточні витрати, куди там зазіхати на довгострокове інвестування. Хоча, можливо, для підготовки якоїсь передвиборної агітки такі квартири й отримає пару щасливчиків з числа малозабезпечених у пріоритетних для влади регіонах.
Загальний висновок щодо іпотечної ініціативи: привід для дешевого піару бачу, здешевлення ціни вирішення житлового питання на рівні системи – ні.