Чи можливе повернення бізнесу до старої «нормальності» після завершення пандемії?

Від початку загострення ситуації з поширенням COVID19 та подальшого оголошення пандемії, з усіма наслідками для бізнесу та громадян, ключовим питанням для більшості було і залишається: "як все повернути назад?" І ця дилема постала перед кожним, як акціонером чи менеджером великої холдингової корпорації, так і власником невеликої крафтової пекарні на Подолі.

Фото: Макс Требухов

Проте, питання потрібно ставити дещо по-іншому і зрозуміти чи вдасться взагалі повернутися до старої "нормальності" зі збереженням докризових бізнес-процесів, управлінських рішень, кількості клієнтів, кваліфікації персоналу, ресурсних ринків та ринків капіталу?

Звичайно ж можна віджартуватися, мовляв світ більше ніколи не буде таким, яким ми його знали. Але мова тут про інше. Кожному з нас необхідно визначитися, яким саме чином виходити з кризи з мінімальними втратами? Та які висновки потрібно зробити щоб правильно трансформуватися і заново наростити “м’язову масу”.

Першочерговим кроком повинна стати робота над детальною дорожньою картою виходу з карантину. Важливо усвідомлювати, що протистояння пандемії коронавірусу не має універсальних заходів. А отже, дії уряду та органів місцевого самоврядування можуть мати різний характер, що напряму відображатиметься як на бізнес-активності, так і на купівельній спроможності клієнтів.

Не виключений також фактор сезонності захворювання. А це означає, що карантинний локдаун може повторитися восени і бути не останнім. В цих умовах варто підготувати власні бізнес-структури та адаптувати стратегію. Всі ці гіпотези не варто виключати з порядку денного підготовки дорожньої карти відновлення бізнес-активності.

Ще одним чинником, що впливатиме на повернення до докризового періоду, є страх клієнтів та співробітників за особисту безпеку. Одна справа, коли бізнес працює онлайн чи коли послуги надаються без персонального фізичного контакту замовника та виконавця. Проте, коли мова йде про масмаркети, офлайн-рітейли чи заклади гастрономічної культури, тоді варто розуміти, що кількість офлайн-клієнтів може суттєво скоротитися навіть після закінчення карантину. Варто шукати можливості уникати зближення людей. А у протилежному випадку забезпечити не лише максимальний рівень індивідуального захисту, а й публічно про це розповідати щоб подолати страх частини клієнтів виходити в офлайн.

Окрім епідеміологічних наслідків карантин суттєво обмежив фінансові можливості значної частини громадян. Саме тому, для збереження лояльності до вашого бренду, необхідно штучно стимулювати попит. Оскільки можливості державного бюджету обмежені, а отже, про пряму фінансову допомогу населенню говорити не доводиться, простимулювати попит повинен бізнес. До прикладу, можна актуалізувати програми лояльності, а також конвертувати маркетингові бюджети в прямі дисконти для клієнтів. Тим самим вдасться завантажити ваш бізнес замовленнями і зберегти кадрове ядро вашої компанії.

Всі ці заходи повинні підштовхнути власників бізнесу до прийняття нової нормальності, в якій ще донедавна екстравагантні рішення вже сьогодні стали частиною формули успіху. Не варто протистояти змінам, на які немає можливості впливати. Можливо є сенс спробувати їх підкорити і тим самим перенести свій бізнес в умови нової нормальності? Ті, кому вдасться зробити це першими, і будуть “на коні”.

Татьяна Андрианова Татьяна Андрианова , Генеральный директор Nota Group, глава комитета корпоративной безопасности Группы компаний "Октава"
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram