На тлі найбільшої кризи в країні за часів незалежності їм терміново знадобилося змінити законодавство про громадянство. При цьому абсолютно не зрозуміло, навіщо Україні нова ініціатива, яка насправді є черговим наступом на головний закон - Конституцію. Бо саме таким є законопроект “слуг” щодо подвійного громадянства. Якщо звести всю суть законопроекту до однієї фрази - єдиним вигодонабувачем від зміни, що пропонує пропрезидентська більшість, є Російська Федерація.
Нині ми маємо чітку доктрину українського громадянства, що базується на прямих приписах 4 статті Конституції: “ В Україні існує єдине громадянство”. Відповідно до цієї норми прямої дії, побудований і чинний закон про громадянство, що покликаний захищати і контролювати громадянство, як основу держави, юридичний базис правостосунків держава - громадянин. Всі роки української незалежності законодавство про громадянство було і є надто ліберальним, бо визнаючи єдиність громадянства, Україна не запроваджувала дієвих механізмів для порушників цього принципу - набувачів іноземних паспортів, яких завжди було вдосталь в Україні, особливо в її прикордонних областях. З часу тимчасової окупації Криму і частини Донбасу ця проблема набула геть іншого присмаку. Питання паспорту, стало одним із інструментів війни.
Законодавчі норми, які нині намагаються пропихнути “слуги”, позбавлять нашу державу головного формального інструменту захисту самого інституту громадянства України. Своїм новим законопроектом вони хочуть прибрати механізм скасування українського громадянства внаслідок добровільного, свідомого набуття українським громадянином громадянства іноземної держави. Нині за законом логіка проста: отримав російський (або будь-який інший) паспорт, - можеш залишитися без українського громадянства з усіма наслідками.
Та що ж буде, якщо Слуги таки продавлять через раду свій черговий інституційний шедевр? Ми точно порадуємо Путіна, Суркова, Козака та всіх кремлівських маріонеток на окупованих українських територіях. Можливо, вони будуть аплодувати. Відтак за потреби і коли їм буде вигідно, вони діставатимуть з геополітичних кишень та вимахуватимуть або українським, або російським паспортом на окупованих ними територіях України або деінде. Кремль радо галасуватиме: “У вас живуть 2 млн російських громадян! Тож, ми маємо право їх захищати!”, або “дайте право “українцям”, що вимагають федерації, обирати владу самостійно”, і Україна буде безсила щось вдіяти - бо, змінивши законодавство, сама згодиться заплющити на це очі. Гірше того - прийняттям такого закону ми самі будемо стимулювати дійсних громадян РФ отримувати українські паспорти задля формування нової переконливої проросійської більшості. Нас не буде формально цікавити наявність у них паспорту РФ. Ми лише скажемо: “Так, вітаємо в Україні!”. Ця гіпотеза може застосовуватися до всіх зон напруження в міжнаціональних стосунках вздовж кордонів України.
Також хочу нагадати, що статті Конституції України - це норми прямої дії. І якщо там поки написано, що “в Україні існує єдине громадянство ”, то тут не може бути різночитань. Навпаки, як неодноразово закликав Конституційний Суд, закони мають грунтуватися на юридичній визначеності і усуненні множинного трактування. Слово “єдине” в статті 4 Конституції має бути чітко захищене законом. Нині “слуги” своєю ініціативою відверто намагаються зруйнувати саму конституційну логіку та створити інструменти ігнорування прямих приписів Конституції.
Прийняття нового законопроекту про громадянство створить набагато більше юридичних проблем, аніж якої-небудь користі, бо розуміємо, що логіка закону прямо спонукає людей приховувати своє друге громадянство. І в такому випадку, ми маємо шанс відкрити ящик Пандори в питаннях ставлення до своїх громадян, бо ніколи напевно не будемо знати, кому вони насправді присягнули. Ми ніколи не будемо знати за законом якої країни захищати права такої людини, як збирати з неї податки? Якщо у таких громадян, виникнуть негаразди за кордоном – консул якої держави має прийти їм на допомогу?
Ще одна небезпека, на яку нас наражає новий законопроект, - це прямий ризик втратити безвізовий режим. Якій європейській державі сподобається, якщо Україна стане величезною паспортною дірою, через яку до ЄС почнеться навала самих різноманітних людей, що за формальної згоди України прикриватимуться українським паспортом? В ЄС такі витівки не будуть терпіти.
Отже, ідеологи від команди Зеленського всього одним законопроектом можуть зруйнувати геополітичні інтереси України і на східному і на західному кордоні. І це вже не питання регулювання громадянства - це питання національної безпеки.
“Голос” має альтернативну пропозицію. Замість руйнувати інститут українського громадянства в умовах війни та послаблювати свої позиції як у протистоянні російській агресії, так і в співпраці з Європейським Союзом, ми маємо вдосконалювати своє законодавство так, аби полегшити і спростити життя і роботу іноземців в Україні. Аби іноземні фахівці, інвестори, закордонні українці не ганялися за візами, дозволами на роботу, не займалися пошуками копій документів і апостилів продираючись через бюрократичні хащі збираючи довідки у поліклініках і консульствах, аби почати роботу чи бізнес в Україні.
Ми виступаємо за те, аби іноземці могли вільно реалізовувати свої інтелектуальні, фінансові і особистісні можливості в Україні. Потрібно розширити можливість для іноземців залучатися до роботи не тільки бізнесу, але й місцевого самоврядування – можливо, навіть і йти на державну службу. Ми маємо вчитися на уроках минулого і уникати клоунади з імітацією видачі українських паспортів іноземцям, яких ми хотіли б бачити на державній службі, як це ми неодноразово було за часів Порошенка.
Таким чином ми зможемо долучати досвід та ресурси іноземців до розвитку й розбудови України, не ставлячи при цьому під загрозу сталість і визначеність Конституції України, національні інтереси та безпеку держави. А всім ініціаторам необдуманих пропозицій, я дам пораду - давайте виграємо війну, зміцнимо державні інституції і економіку, і як рівні серед рівних будемо обговорювати з нашими міжнародними партнерами ідеї взаємного спрощення доступу до громадянства. Всьому свій час.