І дійсно, на годиннику 17.30, звичайної, некомфортної електрички на Фастів не було, і схоже не буде. Обмануті чолов'яги сунуть потроху в напрямку наступної за розкладом електрички.
Таку ситуацію спостерігаю не вперше.
Інколи до сліз шкода літніх пасажирів, що напруженно вдивляються в зміни у розкладі. "Електропоїзд відправиться зі станції Дарниця". Швидко дістатися туди, до недавнього часу, можна було хіба гелікоптером. Але тепер є міська електричка. Про зручність таких ротацій спитайте у пасажирів - бо керівництво Укрзалізниці їх думка, схоже, не цікавить..
Іду в напрямку адміністратора. Хочеться хоч якось компенсувати праведний гнів. А саме, з'ясувати, чому, замість читання книги в електричці мушу бігати між коліями (між Північною платформою №1 і рештою приміських колій чималенька відстань).
Адміністратор здивовано перепитує, що за електричка, потім посилає дивитися на табло, ще трохи згодом завляє, що електричка в 17.22 відправляється з Київ-Волинського. Ну це вже неважливо, оскільки на годиннику вже близько 17.40 і мої шанси втрапити на неї дорівнюють нулю. Я прошу надати мені книгу скаргу для внесення пропозиції. З цими словами ситуація стає напруженою. До віконція підбігає інша жіночка (за кольором костюму видно - шеф), і просить розказати, що за халепа трапилася. Історію ніби розказав вже її колезі, тому прошу книгу пропозицій для внесення скарги ще раз. Жіночка починає нервувати. Я дістаю фотокамеру, щоб зафіксувати факт відмови у наданні книги. Прошу чарівну пані представитися. Адміністраторка лютує і викликає охорону вокзалу разом з міліцією. І закриває віконце адміністратора за допомогою жалюзі. Прийом громадян скінчився. До мене підходить охоронець і закриває об'єктив рукою. Далі - дивіться відео, переказати емоції працівників вокзалу важко.
Зрештою пишу заяву у відділку міліції при ст.Київ-Пасажирський. Про відмову адміністраторки квиткових кас надати книгу скарг і пропозицій, а також перешкоджання у вільному збиранні інформації.