Візьмемо до прикладу тему митниці: цього тижня фактично щодня публікувалася новина, присвячена їй. Причина? Повідомлення губернатора Закарпатської області про відставку – як наслідок постійних контрабандних потоків. Будемо відвертими, минулого року приблизно в цей же період аналогічний скандал стосувався цього ж регіону й того ж органу. Предметом контрабанди, щоправда, тоді були тютюнові вироби, цього ж разу акцент зроблено і на деревині, необробленому кругляку, заборону на експорт якого поспішно підписали минулого року, а тепер, коли ЄС висуває обґрунтовані претензії українській стороні щодо порушення цим мораторієм угоди про асоціацію (переживаючи в першу чергу про підтримання потужностей виробників резидентів, які звикли працювати на дешевій українській сировині), міністерства та профільні комітети узгоджують складний план скасування мораторію шляхом запровадження багатоступеневих аукціонів. Заборона та порушення правил конкуренції завжди створюють додаткові можливості заробітку, капіталізації (легальних та не зовсім), оскільки при наявності достатніх повноважень, зв’язків чи посад їх можна обійти, заплющити очі та в результаті отримати додатковий прибуток.
Втім, повернімося до митниці. У минулому році після скандалу, замішаного, в тому числі, на крові, теж були гучні гарантії та обіцянки, і аутсорсинг на окремих митницях, найбільш корумпованих (передача в управління іноземним компаніям, тоді мова йшла про резидентів Великої Британії, крім цього службові розслідування та кадрові чистки, показові звільнення. Одним словом, все те, що в свідомості чиновників вищого рангу повинно вдовольнити суспільний запит, приглушити резонанс ситуації та дати можливість продовжувати «свою» справу.
Що ж відбувається цього тижня? Голова ДФС публікує цілі статті з глибинними планами реформування, прем’єр-міністр навідується на один з митних постів, погрожує всім митникам пальчиком, за день після цього звітує про звільнення всіх керівників у підвідомчості яких мали місце корупційні факти, губернатор після переговорів із Президентом залишається на посаді, продовжуючи нелегку працю з викорінення корупції та її прояву у вигляді контрабанди. У відомстві, по відношенню до якого не володіє фактично жодними можливостями та повноваженнями, крім, звісно, чергової можливості винесення конфлікту в публічну площину.
Як проміжний підсумок, тиждень ми були глядачами дешевої «трешової» кінокартинки з заїждженим сюжетом та всім зрозумілим фіналом, без кульмінацій чи сюжетних сюрпризів. І питання не в тому, хто був звільнений, система, організація її функціонування та правові механізми, за якими вона діє залишились тими ж самими, а тому косметика облич не втілилась і не втілиться в підвищення дохідної частини державного бюджету.
Анонсований сіквел — «Митниця. Частина друга – «горіхова схема», ймовірно, використає кліше, які ще сприймаються споживачами. Адже, коли є вдячний глядач, для нього таку стрічку крутитимуть доти, доки він з’їдатиме разом із «Fast food snack».
На підтвердження цього свідчать публічні виступи прем’єр-міністр України Володимира Гройсмана, який доручив Міністерству економічного розвитку і торгівлі, Міністерству фінансів та Міністерству юстиції на наступне засідання Уряду винести пропозиції, що дозволять подолати зловживання навколо експорту горіхів в Україні.
Прем'єр-міністр також поінформував, що Уряд працює над створенням органу для боротьби з контрабандою на митниці. Крім того, відбудеться технічне переоснащення пунктів пропуску та буде удосконалене програмне забезпечення, аби не допускати зловживань щодо визначення митної вартості товарів.
Голова Уряду зауважив, що потенціал надходжень до державного бюджету від митниці становить від 50 млрд грн щороку.
Що ще відбулося цього тижня?
Запрацювала Верховна Рада України. Її роботу проаналізуємо графічно – так буде значно простіше зрозуміти та дати відповіді на такі запитання:
1. Чи подолано в Україні парламентсько-урядову кризу?
2. Чи є дієздатною коаліція, яка підтримує Уряд та програму його діяльності, яку сама ж і затвердила?
3. Чи якісно кращі міністри-політики, які мають досвід роботи з депутатами, за міністрів-технократів, які не працювали особисто в комітетах та з персоналіями?
Причому, підіб’ємо підсумок не того, що було проголосовано. (Провалене у вівторок голосування за «Закон Луценка» з причин, начебто, запізнення народних обранців на пленарне засідання унаслідок інтенсивної праці на виборчих округах протягом 10 вихідних днів комусь здалося правдоподібною відмовкою, поважною і обґрунтовано причиною. І не важливо, що напередодні канікул, цей Закон теж не підтримали – в цьому випадку депутати, мабуть, спізнилися, готуючись до праці на виборчих округах. Обурює те, що питання знову протиснули голосами депутатів «Волі народу» та «Відродження» – (ось, хто, виявляється, затримався на округах) протиснули, ігноруючи західних офіційних осіб, які прямо говорили, що Генпрокурор як людина, яка покликана забезпечувати дотримання законів, щонайменше має їх знати та розуміти, як вони застосовуються на практиці. Втім, тут дивуватися нічому – логіка зрозуміла. Потрібно було просто подарувати ще один невеликий митний пост певній фракції. З Урядом такий бартер спрацював), а того, чи голосувались питання, необхідні країні сьогодні, необхідні для фінансування Заходом, необхідні для побудови стійкої економіки.
Отже, Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів, 10 травня виступив на Погоджувальній раді депутатських фракцій, де звернув увагу народних депутатів України на законопроекти, які потребують термінового розгляду та прийняття.
Витяги з текст виступу :
«Хочу наголосити: український народ чекає того, що в результаті спільних зусиль усіх гілок влади, Україна нарешті почне виходити з тієї глибокої і тривалої кризи, що була спричинена як багаторічним неефективним управлінням державою, так і російською агресією.
Передумовами виходу з кризи є утримання макроекономічної стабільності та забезпечення ефективних реформ. Цим двом нашим завданням відповідає співпраця з Міжнародним Валютним Фондом, Світовим Банком, ЄБРР та іншими нашими іноземними партнерами, котрі допомагають Україні відбудовувати фінансові резерви, а також надають нам консультативну допомогу щодо формування ефективної програми реформи, зокрема, фіскальної, монетарної та курсової політики й ін.
У нового Уряду і Прем’єр-міністра чітка позиція - ми повинні прискорити проведення в Україні ефективних реформ, які забезпечать передумови сталого економічного зростання. Ці реформи передусім потрібні Україні, а не МВФ і іншим нашим міжнародним партнерам.
Ми розраховуємо на підтримку цієї позиції з боку парламенту. За останні місяці ми знайшли вихід з політичної кризи, що дало українцям обережний оптимізм.
Від усього Кабінету Міністрів України прошу Верховну Раду України цього пленарного тижня розглянути та ухвалити надзвичайно важливі Урядові ініціативи, які вже напрацьовані як відповідь на сьогоднішні кризові виклики.
Хотів би також попросити народних депутатів протягом двох наступних пленарних тижнів розглянути та ухвалити 14 важливих законопроектів, які необхідні для продовження ефективної співпраці з Міжнародним валютним фондом. Зокрема, протягом поточного пленарного тижня, ми просимо народних депутатів України розглянути 8 із них, ініційованих Урядом України, а саме:
Інші важливі та не менш першочергові законопроекти:
І на завершення цього блоку ще один витяг зі спічу Кубіва:
«Хочу ще раз наголосити – люди чекають від нас спільної відповідальної роботи, а не палких дискусій на камеру, люди чекають конкретних дій. Давайте діяти, і діяти разом».
Виходячи з наведених даних, доводиться констатувати, що говорити про дієздатність коаліції, її співпрацю та взаємну відповідальність, розділену з Кабміном, можна лише декларативно.
Нажаль, жоден із законопроектів, які були першочерговими та необхідними для прийняття цього тижня, проголосовані так і не були, захопившись питанням Генерального прокурора, економічний розвиток країни, депутати відсунули на другорядну роль. Тож корисність цього тижня, з точки зору не персональних амбіцій, а з точки зору соціуму рівна нулю.
На завершення знову питання вартості енергоносіїв.
Шокова терапія напередодні Великодніх та травневих свят справила ефект на громадян – саме такий, якого й очікували. Так, за даними Фонду, незважаючи на святкові дні, лише за тиждень з 4 по 10 травня п.р. населенням взято 5222 кредити на суму 83,9 млн гривень.
З них: 185 кредитів отримано на «негазові» котли на суму 3,1 млн гривень; 5034 — на енергоефективне обладнання та матеріали сумою 80,6 млн гривень; 3 кредити ОСББ, сума яких становить 190 тис. гривень.
Популярністю «теплі» кредити користуються і серед субсидіантів. Так, сьогодні ця категорія громадян придбала енергоефективних продуктів на суму 30,6 млн гривень.
Як бачимо, споживачі масово утеплюються та переходять із газових на котли на твердому паливі. Очевидно, розраховуючи на те, що дровами, які не належать до імпортної товарної позиції, вони зможуть себе забезпечити та відповідно зекономити.
Загалом позиція логічна, але вона не враховувала наслідків публічних виступів на тему контрабанди кругляка, про які мова йшла на початку, а, судячи з усього, відчутно постраждають саме домогосподарства, а не контрабандисти.
Судіть самі: у середу Уряд звільняє керівника Держлісагентства та підтримує пропозицію Мінприроди щодо тимчасового припинення санітарнооздоровчих заходів (рубок) в лісах до перегляду Мінприроди, Мінагрополітики, Держлісагенством нормативно-правових актів, які регулюють порядок та правила їх здійснення. Відповідні документи повинні бути підготовлені протягом місяця. Крім цього, у Мінприроди наразі опрацьовується питання призначення керівників установ природно-заповідного фонду за результатами відкритих конкурсів із залученням фахівців, науковців, представників громадських організацій та місцевих громад.
Тобто, поки не будуть призначені керівники на конкурсних засадах (в кращому випадку декілька місяців), плюс не будуть розроблені необхідні «утаємничені документи», на українському ринку деревини, утвориться певний надлишковий попит (зазвичай заготівля лісу домогосподарствами для опалювального періоду здійснюється саме в міжсезоння, просто в силу менших, ніж у піковий, ажіотажний період, цін) та обмежена офіційна пропозиція, що призведе за правилами торгівлі, до чого? Правильно — підвищення вартості.
Альтернативу пропонує віце-прем’єр Розенко, який у середу зазначив: «Перестаньте людей лякати вугіллям і дровами. Так, є дрова і вугілля.
Але є пелети, брикети, щепа, торф, використання енергії землі, вітру, сонця, води, а також сучасні технології, які набагато дешевші й ефективніші за газ. Повернення назад до буржуйок, масова вирубка лісів – свідомі маніпуляції, до яких звели це суперактуальне питання газове лобі та противники енергетичної незалежності України. Навпаки, ми маємо показати людям дорогу і допомогти ресурсом, щоб вони вкладали кошти в сучасні енергоощадні технології».
Два роки люди переходять на котли на дровах, а виявляється треба було на енергію землі та сонця, шкода, що не він очолює МЕВП.
Ціноутворення на всі енергоресурси пов’язане, оскільки основна їх властивість це теплотворення, а від так, подорожчання сировини, потягне за собою підвищення цін і на продукцію, з якої її виробляють. Але варто віддати належне, висловився яскраво.
Йдемо далі, наслідком підвищення цін на газ стає і підвищення цін на теплову енергію та інші складові ЖКГ, а за останніми даними, оприлюдненими цього тижня, заборгованість із відшкодування різниці в тарифах на послуги ЖКГ по Україні становить 5,2 млрд гривень. «З них 1,7 млрд грн – заборгованість з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води для населення та 3, 5 млрд. грн. – на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, або іншим підприємствам, що надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення», – зазначив 11.05.16 Дмитро Петрунін. Також не врегульованим є питання погашення заборгованості різниці в тарифах за надані послуги ЖКГ для бюджетних установ, яка на початок року становила 2,1 млрд грн. Тобто, сума яка ще повинна бути відшкодованою за минулий рік, становить понад 7,3 млрд грн.
Зрозуміла річ, що врегулювати питання компенсацій буде складно, враховуючи те, що сума, яка підлягатиме компенсації в поточному році, збільшиться як за рахунок отримувачів компенсацій, так і за рахунок їх вартісної складової. Врахуйте при цьому, що ВР України ще не проголосувала зміни до бюджету на 2016 рік, з урахуванням відповідних видатків.
Далі Володимир Гройсман цього тижня продовжив обґрунтовувати підвищення тарифів, підкреслюючи, що існування пільгового газу породжувало корупційні зловживання.
Крім того, він зазначав, що близько 5 млрд газу, видобутого в Україні приватними компаніями, завжди продавалися за ринковою ціною. Протягом 2007-2013 рр. ці приватні компанії отримали близько 150 ліцензій, тоді як державній компанії ПАТ «Укргазвидобування»" за цей час було видано лише 4 ліцензії.
"Хочу передати привіт усім з 2007 по 2013-й рік, хто очолював Уряд, які видавали по 150 ліцензій приватним компаніям, а державній компанії "Укргазвидобування" видавали 4 ліцензії. У мене питання чому і навіщо? І що це була за політика знищення державної компанії по видобуванню газу?»
Також багато років з кожної тисячі кубів імпортного газу з Російської Федерації окремі особи отримували тіньові дивіденди, зазначив Прем'єрміністр. "Я думаю, можливо, що історія дасть відповідь, хто це, прізвища. А ми допоможемо повідомити ці прізвища. Режими змінювалися, а ті люди отримували ці гроші».
«Привіт» можна передати. Благо таких людей не так багато: трирічні каденції в його теперішньому кріслі, саме в період про який він зазначає, відсиділи Юлія Володимирів Тимошенко, Микола Азаров, 2014 рік захопив Яценюк. Тому, чому чекати суду історії? Щонайменше двоє з трьох в радіусі протягнутої руки. То кому ж привіт? Нікому, просто красиве слівце, інформаційне повідомлення, заповнення ефіру, людям подобається. Суті нуль.
Деякого непорозуміння, вірніше розгубленості в частині узгодженості діяльності кабміну в питанні ЖКГ додав цього тижня перший віце-прем'єр-міністр-міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів, який повідомив, що Кабінет Міністрів розгляне питання щодо встановлення ціни на газ для населення без прив'язки до курсу долара США.»У середу ми будемо слухати це питання для того, щоб українці споживали відповідно газ не за курсом долара, а за цією ціною, яка буде у нас в Україні», – сказав Кубів
Репліка цікава з таких причин. Ринок газу, який намагаються створити в Україні, передбачає вільний доступ постачальників, вільний вибір споживачами цих постачальників та умовно рівні їх можливості конкурентні на ринку, за адекватними цінами тощо.
Зобов’язання перед МВФ, підписані Яценюком, передбачають можливість перегляду тарифу раз на квартал виходячи з курсу гривні до долару та міжнародних цін. Тобто, це складові того ж ринку, якого і намагались досягти піднявши ціну до 100% відповідності імпортній. Ці умови досі не переглянуті та не скасовані.
Відв’язавши тарифоутворення від курсу, створюються неконкурентні переваги для постачальників газу національного видобутку, що суперечить вимогам третього енергетичного пакету, а також міжнародним торгово-економічним зобов’язанням України.
Тому, цілком імовірно, що в даному випадку мова йде виключно про популізм зі сторони Кубіва, оскільки такі рішення будуть оскаржені суб’єктами господарювання нерезидентами трейдерами, як такі, що порушують правила конкуренції та надають переваги одним підприємствам над іншими. Чергове загравання, далеке від реальності та істини.
Крім цього, Кубів зазначив, що Уряд планує збільшити видобуток українського газу до 33 і більше мільярдів кубічних метрів через впровадження новітніх технологій.
Запланований обсяг видобутку «Укргазвидобування» на поточний рік, в кращому випадку, складе 14 млрд куб. метрів, амбітний план нарощення— 20/20, тобто в 2020 році 20 млрд кубів.
Звідки та коли 33 млрд куб. м?
Можливо, він рахує з приватними газовидобувними компаніями?
Можливо розглядає перспективу на декілька десятиліть. Поки не зрозуміло, та й саме засідання Кабміну не дало відповідей на ці питання, оскільки, мабуть, вона крилась в презентаційних матеріалах голови «Укргазвидобування», які останньому не вдалось роздрукувати через обшуки, які провидили в компанії представники СБ України, за дорученням ГПУ.
Наприкінці цього сегмента хочеться відзначити цікаву позицію в питанні тарифів на тепле водопостачання НКРЕКП, виявляється, зі слів керівника прес-служби Іван Слободянюка: «Ми схвалили проекти цих тарифів і опублікували їх на сайті. Тепер питання за громадськістю, яка може тиснути на теплокомуненерго, до цього також повинні долучитися органи місцевої влади, розібравшись зі своїми теплокомуненерго». У НКРЕКП пояснили, що головною причиною зростання тарифів є недавнє рішення Уряду про введення єдиної ціни на газ. Крім того, при підвищенні тарифів на тепло було враховано зростання заробітної плати, збільшення тарифів на електроенергію, інші фактори.
Якось дивно це чути, НКРЕКП, затверджуючи тарифи в попередні роки, плювати хотіло на тиск громадськості, більше того, нацрегулятор, який володіє всією повнотою необхідної інформації, методологією перевірок інвестиційних програм, вихідними даними, перекладає відповідальність за тарифоутворення на громадян та органи місцевого самоврядування, істинно дерегуляція та децентралізація в дії.
Як резюме, тиждень постановочної вистави для глядачів, без змістовного навантаження чи користі, а за кулісами ляльководи дивляться своє кіно про те, як хвіст виляє собакою, за книгою Ларрі Бейнхарта.