Причини цього більше ніж очевидні, адже протягом 2020 року через пандемію було фізично обмежене споживання внаслідок заборони окремих видів діяльності (непродовольчі магазини, ринки, заклади сфери послуг). Крім цього, глибшим було падіння споживчих послуг, ресторанів, готелів, закладів відпочинку. Перехід на віддалену форму роботи та навчання зумовив істотне скорочення споживання одягу, взуття, тощо.
Крім цього, як зазначають у Нацбанку, «споживче кредитування дає змогу фінансовим установам підтримувати прибутковість, коли попит на кредити з боку корпорацій залишається пригніченим, а кредитні ставки знижуються. Відтак банки налаштовані активно розвивати цей сегмент».
У авторській статті Рожкової виданню НВ, оприлюдненій на початку року, зазначається, що коронакриза — це не криза капіталу чи ліквідності. Це криза прибутковості банків. Після рекордів у 2018 та 2019 роках, у 2020-му наші банки заробили менше. За 11 місяців — близько 43 млрд грн прибутку або $1,5 млрд.
За її прогнозами у світі низьких ставок банкам буде дедалі важче заробляти. Зниження процентного спреду (процентного прибутку) неминуче так само як і конкуренція за якісних позичальників.
Відповідно до показників фінансових ринків, у січні 2020 року обсяг нових кредитів наданих домогосподарствам становив 36,07 млрд грн, середня відсоткова ставка за споживчими кредитами домашніх господарств у гривні у річному вимірі становила 33,9%, у той же час серед цих кредитів дохідність для банків за іпотечними угодами складала 16,5%, а за іншими кредитами 26,5% річних.
Вже у листопаді обсяг наданих домогосподарствам нових кредитів складав 39, 561 млрд грн з дохідністю за споживчими 31%, іпотечними 13,1 %, іншими 22%.
Тобто після весняного карантину влітку, з відновленням економічної активності, попит на споживчі кредити серед населення почав відновлюватись та поступово знижувались кредитні ставки.
Частка доходів банків від кредитування фізичних осіб становить (за 9 місяців 2020 року) 34% від загального процентного доходу банків. Якщо відповідна динаміка збереглась, то понад 17 млрд грн прибутку банків було сформовано за рахунок споживчих кредитів. Тому більшість банків, у подальшому, планують послабити стандарти кредитування, незважаючи на високі ризики погіршення якості кредитів.
Власне неминучість пожвавлення споживчого кредитування випливає із дослідження, яке оприлюднено у віснику Національного банку та відображає рівноважний рівень споживчого кредитування (співвідношення кредитів до ВВП). Рівноважний рівень повинен становити близько 10% ВВП, водночас поточне значення 6%. Пришвидшення споживчого кредитування у нацбанку прогнозують на 2021-2022 роки з наступним виходом на розрахунковий показник у наступних періодах.
Водночас, варто зазначити, що не все так райдужно на цьому ринку та існує ряд обставин, які змушують банки консервативно та стримано ставитись до оцінки клієнтів, які звертаються за відповідним продуктом.
Так, навесні спостерігався пік погіршення платіжної дисципліни фізичними особами. За споживчими кредитами 2020 року зміна обсягу процентів за гривневими кредитами, строк сплати яких за договорами минув, зросли станом на листопад на понад 20%, за споживчими кредитами 2019 року відповідно на понад 50 %. Якщо простіше, боржники не завжди та не сумлінно виконували свої зобов’язання. Варто зазначити, що таку правову можливість їм надали парламентарі, прийнявши Закон України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19», від 16 червня 2020 року № 691-IX. Яким ввели у відповідні кодекси положення про те, що «У разі прострочення позичальником у період дії карантину,… або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов’язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення».
У свою чергу банкіри тлумачать це положення як причину росту боргів по кредитах, оскільки боржники трактують цей закон як можливість безкарно не повертати позики, оскільки жодні фінансові санкції йому не загрожують, а банки втратили важелі впливу на позичальників.
На кінець 2020-го обсяг непрацюючих кредитів серед банківських установ склав 42%, на понад 450 млрд грн, звісно у лідерах за цією проблемою «Приватбанк», «Ощадбанк», «Укрексім» та банки з капіталом підкотрольним країні-агресору. плани щодо скорочення цієї частки на 400 млрд повинні бути реалізовані до кінця 2022 року, але це за умови, що цей портфель не збільшуватиметься.
Крім цього, усвідомлюючи незворотність зростання споживчого кредитування з с точки зору попиту, так і конкуренцію за позичальників зі сторони пропозиції, усвідомлюючи ризики неплатежів за угодами в силу об’єктивної реальності та правових передумов для цього про які йшлось вище, Нацбанк постановою Правління від 11 січня 2021 року №1 вніс зміни до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, запровадивши підвищені ваги ризику для незабезпечених споживчих кредитів банків. Зазначене підвищення відбудеться в два етапи: до 125% – на 1 липня 2021 року; до 150% – на 1 січня 2022 року. Ці заходи зобов’язують банки створити належний запас капіталу для покриття неочікуваних втрат від погіршення якості портфеля споживчих незабезпечених кредитів. Як пояснюють у Регулятора, поточні ваги ризику споживчих кредитів на рівні 100% та мінімальні вимоги достатності регулятивного капіталу 10% означають, що на кожні 10 грн кредиту банк має тримати 1 грн капіталу. Двоетапне підвищення ваг ризику до 150% збільшить протягом 2021 року потребу в капіталі банків, у півтора рази до 1,5 грн, створюючи запас 0,5 грн на випадок несприятливих умов.
Хоч НБУ з оптимізмом дивиться на те, що такі вимоги не вплинуть суттєво на зростання відсоткових ставок, оптимізму регулятора у цьому сенсі не розділяє ринок. Опираючись як на прогнозовану зростаючу інфляцію протягом поточного року 5%, так і на необхідність додаткової капіталізації ризиків неповернення. При цьому, обгрунтовано зазначають, що у якості кредиторів позбавлені можливості впливати на боржника через законні механізми застосування штрафних санкцій, в силу закону № 691-IX, компенсовувати власні втрати. Тому, вірогідніше за все, нардепам доведеться не очікуючи припинення карантину переглянути введену ними минулого року норму, в іншому випадку, вони штовхатимуть громадян на укладення з банками угод на фінансування необхідних їм товарів під відсотки, які перевищуватимуть поточний рівень.