Перше, що шокує, - спосіб їзди. Поворот з правого ряду ліворуч, впоперек дороги на шість смуг тут - звична річ. Пішоходи переходять вулицю, де їм заманеться. Єдине, що контролюють поліцейські, -
це швидкість пересування авто. В місті вона обмежена до 60 км на годину. Зловлять – готуйте на хабар кілька десятків манатів.
Якщо ваше авто протаранять, спричинивши аварію, не факт, що винним визнають призвідника ДТП. З приходом Алієвих посади у владній вертикалі зайняли нахічеванці, вихідці з автономної республіки, які
підтримують земляків. Баку – місто приїжджих. З-поміж водіїв нам трапився лиш один корінний, співробітник азербайджанського Міністерства з надзвичайних ситуації Адиль. До речі, спецномери
міністерства пом’якшують вину за порушення правил.
Нафтодайний Каспій Всі фото Михайлини Скорик
Пішоходам переходи не писані
Адиль, корінний бакинець
Міністр з надзвичайних ситуацій Кямаладдін Гейдаров є одним з найвпливовіших урядовців Ільхама Алієва, наділеним великими повноваженнями. Народився у Нахічевані. При Алієві-старшому був головним
митником, потім очолив МНС. В результаті обвалу нового 11-поверхового будинку в 2007-му під його міністерство на додачу до пожежної перейшли інші державні інспекції, включаючи будівельну. „Без його
підпису в Баку не будується жоден дім!” - розказують про Гейдарова співрозмовники „ЛБ”.
Гейдаров. Міністр-олігарх
Попри кризу, будівництво в Баку не згортає обертів. Освоюється кожен вільний клаптик навіть у старих кварталах з невисокими будиночками. Ціна за квадратний метр землі в центрі тримається на рівні 260
тис. євро.
Висотки „виростають” навіть у старих кварталах
Показові навчання місцевих рятувальників вражають багатством і розмахом. Тут зімітували пожежі одночасно кількох будівель на суші та чотирьох нафтових свердловин і корабля в Каспії. Їх гасили кілька
гвинтокрилів, спеціальний пожежний літак і корабель у той час, як катери, „швидкі” та інші гелікоптери рятували людей із місць, охоплених полум’ям.
Відсутність російського міненесника Сергія Шойгу, давнього друга Гейдаєва, забезпечила нашому міністру Володимиру Шандрі місце головного гостя під час навчань. Таким чином азербайджанці демонструють
вдячність Києву за співпрацю та освіту їхніх рятувальників в українських вузах.
Шандра на почесному місці – праворуч від господаря.
Взагалі-то Азербайджан – світська держава. Хоча приблизно кожен другий бакинець вважає себе віруючим, багато хто тримає піст в Рамазан. Мечеть Тезе Пір, офіційна резиденція шейх-уль-ісламу, одна з
найвідвідуваніших цікавинок столиці. У цьому році за вклад у розвиток і збереження мусульманської спадщини Баку обране столицею ісламської культури.
Повз неї, із передмість на ринки міста мчать вщерть завантажені яблуками або гранатами „Жигулі” та „Газельки”, набиті майбутніми шашликами й кебабом.
Баку можна сміливо назвати містом-сушилкою. Білизну тут розвішують скрізь. Наприклад, ось так, протягнувши шворки між будинками над вулицею просто навпроти ринку.
Або ось так, вважайте, поруч із Дівич-баштою в Старому місті. Воно є пам’яткою архітектури, взятою під опіку ЮНЕСКО.
Тутешні називають ці квартали з вузькими вуличками, де не завжди може розійтися дві людини, Ічері Шехер. Забудовані у ХVIII-XIX століттях, вони є чи не єдиним місцем в Баку, де ще збереглися назви та
охоронні таблички кирилицею. Зі здобуттям незалежності Азербайджан позбувся і радянської символіки, й ідеологічних свят, повернувшись до латинської абетки.
Вулиця „Замковская”
З мовою ситуація цікава. Двірничка, у якої ми розпитували дорогу російською, відповідала тільки азербайджанською, зміст якої ми зрозуміли лише із жестів.
Наша провідниця розуміє російську, але не говорить
На вулиці ви часто почуєте російські слова, а то й цілі речення серед потоку їхньої розмови. Поговорити тут люблять, як оцей продавець килимів зі Старого Баку, який уже 30 хвилин спілкується чи то зі
знайомим, чи то з випадковим перехожим.
Як люблять серед цих старовинних кварталів, на дахах і в мініатюрних двориках, вирощувати інжир, гранати, квіти, виноград. Це просто диво, бо щонайменший клаптик землі, здавалося б, закутий у
камінь.
Мінімалізм тут сусідить з гігантизмом. Сьогодні бакинці будують флагшток під найбільший у світі стяг, який прагнуть занести до Книги рекордів Гіннеса. Прапори і вшановування „найвидатнішого
державного діяча Азербайджану” - частина ідеологічної роботи з населенням республіки. Це не письменник чи художник, як ви могли подумати, а політик – покійний президент Гейдар Алієв. „Його смерть
потрясла не тільки азербайджанський народ, але й всю світову спільноту”, - пояснюють у туристичних посібниках. Його світлий образ трапляється на кожному кроці: на площах, по дорозі в ресторан або
просто на повороті до елітного готелю.
Скориставшись можливістю, „Лівий берег” дозволив і собі погрітися в променях чужої слави.
