Фільм про межі нової жіночності та спроби відшукати себе в іншій людині за рахунок романтичних відносин, вибудовуючи тіло сценарію через історію виходу з токсичних стосунків.
Оскільки тема «землі кочівників» тепер так гучно увійшла у поле кіно, є сподівання, що вона продовжиться цікавими обговореннями та міждисциплінарними дослідженнями.
Ціль «Повільної машини» полягає у тому, щоб затягнути глядача в стан невизначеності. Фільм малює реалістичний світ мегаполісу, водночас вкрапляючи в нього типові сюрреалістичні елементи…
Ця стрічка складається з протяжних кадрів та демонструється без субтитрів. Проте боятися не варто – «Дні» допоможуть знайти комфорт в усамітненні, не вдаючись до вербалізації.
“Ещё по одной” – это не “Мальчишник в Вегасе”, а невеселая история о кризисе среднего возраста и о примирении с самим собой. А алкоголь – это так, просто как будто к слову пришлось…
Стрічка «Брати. Остання сповідь» демонструє нам страшну реальність світу, в якому Бог помер, а історії про святих лишилися тільки у книжках.
«Коли падають дерева» – дебютна, а тому художньо спірна і трохи сумбурна стрічка, в яку автор вклала, здається, занадто багато думок і мотивів.
Чим же саме чіпляє фільм «Рівень чорного»? Мабуть, тим, що він відкидає прагнення глядача до ескапізму, замінюючи його раціональною позицією.
На тлі більшості нових опер з їхніми літературними сюжетами «Пеніта» вирізняється документальністю, вона – про чотирьох довічно ув’язнених жінок, що відбувають покарання у Качанівській виправній
колонії №54 у Харкові.
“Передчуття” не випадає із фільмографії режисера. Попри довгу паузу, Криштофович знову повертається до розповіді про втрачені можливості.
“Рівень чорного”, з рештою, навіть не про чорне – а про контраст та протиставлення: буденність Костянтина і нездійснені творчі плани, світло від спалахів і темрява, що чекає вдома.
Певною мірою, цей фільм здатен стати прихистком від страху, викликаного передчуттям Апокаліпсису, наближення якого культивується в сучасних ЗМІ.
Стрічка Олександра Денисенка «Тарас. Повернення» працює з «колективно несвідомим» Шевченком, замість того, щоб показати його як реальну людину.
«Там музика грає, там снаряди падають», — промовляє героїня документальної короткометражної стрічки Марії Стоянової «Ма». Цією фразою можна влучно описати усе, що діється на екрані…
За 14 хвилин цей фільм намічає перед глядачем теми “чорної трансплантології”, складних братніх стосунків та надзвичайно сильної любові до матері.
“Temerari”, або ж “Шибайголови” проводить паралелі між українськими ультраправими та італійськими футуристами та досліджує сучасний інформаційний потік.
У своєму режисерському дебюті Аркадій Непиталюк береться за одвічні теми і конфлікти: село проти міста, батьки проти дітей, старе проти нового.
В своїй короткометражці Жанна Озірна дуже вдало поєднує два компоненти повсякденності: кволість спадку, що залишають нам наші батьки, та непевність підліткового віку.
Фільм Дар'ї Онищенко перестрибує провалля 2014 року, у яке іноді досі зачаровано дивиться наше кіно, та питає, чи є життя після нього, і робить це, розповідаючи історію з сучасного життя на
окупованій території.
В Мистецькому Арсеналі триває виставка «Відбиток. Українська друкована графіка ХХ–ХХІ століть», яка пропонує нам осмислення останніх 100 років тріумфальної ходи графіки теренами України. LB.ua
розповідає детальніше.
Останній приклад спроб вкотре «зрозуміти Донбас» – книжка українського письменника Олександра Михеда. Її аналізує культурна критикиня і перекладачка книги Едварда Саїда «Культура і
імперіалізм» Катерина Ботанова.
Выставка Ягоды в Национальном художественном музее – продолжение цикла проектов, направленных на последовательное изучение украинского искусства ХХ века и его освобождения из плена легенд.
Китайська іграшка, в якій ховається смерть; гумор, що переростає з цивільного у воєнний, та Путін у костюмі матрьошки — у прокаті йде українська неполіткоректна чорна комедія «Наші котики»
Володимира Тихого.
В контексте украинского искусства, вместо ажиотажа заявление о «новом поколении» вызывает скорее усталость. Вместе с этим, жюри отобрало для выставки интересные и сильные работы молодых украинских
художников.
В прокате идет «1917» – новый фильм Сэма Мэндеса, главный фаворит на грядущих «Оскарах», перегруженный кинематографическими выходками военный аттракцион про ужасы Первой мировой.