ГлавнаяСпорт

Вибір УЄФА

До візиту впливового президента УЄФА Мішеля Платіні українська влада і Федерація футболу готувалися дуже ретельно – як до приїзду суворого ревізора. Детальні звіти оновлювалися до моменту презентації, прагнули не випустити жодної подробиці і показати усю картину повністю. Однак ревізор не вважав за потрібне кинути бодай дещицю вражень від почутого і побаченого, однак при цьому не звернув уваги, як однією реплікою «опустив» тих, чиї зусилля приїхав оцінювати.

Вибір УЄФА

Вийшло як у тому анекдоті – про зниклу, а потім знайдену під час візиту гостей ложку: «Ложку знайшли, але осад лишився». Після приїзду Платіні лишився осад: з одного боку, ніби нічого й не загрожує проведенню Євро-2012 у нас, однак з іншого – так і не зрозуміло, хто, крім Києва, буде чемпіонат приймати.

Мішель Платіні – великий дотепник. Вміє багато говорити і нічого не сказати, вміє жартом відбитися від питань, які вважає недоречними, а ще ніколи не зраджує установці, яку обирає сам собі: хоч як не допитуйте його, якщо він вирішив, що є речі, про які зараз говорити не потрібно, – не скаже нізащо. Статус президента УЄФА дозволяє славетному футболісту наполягати на тому, що він вважає єдино правильним. Прилетівши у вівторок до Києва, мсьє Мішель традиційно для себе грайливо помахав ручкою пресі в аеропорту і сказав «До завтра!», а на тій «завтрашній» прес-конференції видавав перли один за одним, з перших слів вступної промови: «Я приїхав сюди не з клубом «Парі Сен-Жермен», «реконструкція «Олімпійського» зараз швидше нагадує «деструкцію»...

Однак хай не вводить вас в оману безтурботний і веселий настрій очільника європейського футболу, бо при нагоді він обов‘язково підкреслить виняткову роль УЄФА у прийнятті будь-яких рішень щодо проведення у нашій країні змагань під егідою цієї організації. При цьому може зробити це доволі різко, от наприклад: «Щодо спільних заяв польського і українського уряду та парламенту про паритетність розподілу міст під час «Євро», хочу сказати, що ці угоди не були зареєстровані в УЄФА». Ось так. Іншими словами: «Ваша влада – нам не наказ». Хоч, здавалося б, спільна декларація – лише на користь справі, особливо після тривалого періоду спекуляцій у пресі на тему зміщення господарського акценту під час Євро-2012 у бік Польщі і виникнення ідеї про проведення чемпіонату Польщею і Німеччиною.

Такі провокаційні речі вискакували свого часу з-під пера колег-сусідів і точно не сприяли здоровій атмосфері навколо підготовки до Євро. Однак підтверджуючи як факт, що чемпіонат Європи від України з Польщею нікуди не піде, Платіні не вважає потрібним заспокоїти обидві нації заявою про те, що міст-господарів в обох країн буде порівну.

І ця позиція європейського футбольного боса викликає здивування, а може й спричинити суспільне занепокоєння. Ну добре, те, що стосується таємниці навколо міст, які таки приймуть чемпіонат Європи, зрозуміти можна. По-перше, завісу секретності сам Платіні обіцяє зняти вже наступного місяця, після засідання виконкому УЄФА, а, по-друге, якщо зараз оголосити міста, до яких Євро в гості не заїде, то там, найпевніше, зупиняться всі підготовчі процеси. У той же час для користі футболу, та й власне країни, було б непогано довести до пуття і реконструкцію всіх стадіонів, і налагодження інфраструктури.

Але чому президентові УЄФА вигідно не підтверджувати паритет міст, що приймають чемпіонат, між двома країнами? Невже це необхідно для і так достатньо підсиленого ажіотажу навколо будівництва об‘єктів в Україні та Польщі?

Здається, що Платіні, як свого часу на полі, просто захопився грою і не зауважив партнерів, які перебували, можливо, у кращій позиції. Якщо проводити аналогію з ігровою ситуацією у площині підготовки, це означає, що лідери обох країн доклали серйозних зусиль, щоб завершальний – перед оголошенням рішення виконкому УЄФА – етап підготовки пройшов у спокійній атмосфері, без штучного нагнітання конкуренції між Україною Польщею, але з одночасним збереженням конкуренції між містами усередині країн. Однак мсьє Платіні не зауважив зусиль партнерів, а з притаманним лідеру егоцентризмом взяв ініціативу на себе.

На футбольному полі виправданням такого кроку міг бути лише забитий гол, але чи заб‘є Мішель його зараз? Годі сподіватися, що словесний епатаж про «УЄФА, в якій рішення урядів і парламентів не зареєстровані» (що можна зрозуміти не інакше як «ці рішення для нас ролі не відграють»), пройде повз вуха нечистих на руку політиків, які вже й так почали робити собі брудний «піар» на фоні інфраструктурних негараздів замість того, щоб долучитися до боротьби з ними.

А як же право українців знати про реальний стан справ щодо підготовки Євро в їхніх містах? Якщо щось не виконано і потребує додаткового фінансування, суспільство повинно це знати, бо кошти врешті будуть знімати з нього. А УЄФА вирішила, що нам цього знати не треба.

Олександр ГливинськийОлександр Гливинський, спортивный обозреватель
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram