Півтора мільйони людей в світі інфікувалися ВІЛ у 2020 році, ще 680 тисяч — померло від хвороб та ускладнень, спричинених СНІДом. Загалом у 2020-ому в світі проживало 37,7 мільйонів людей з ВІЛ, за даними UNAIDS. В Україні нараховується 240 тисяч людей, що живуть з ВІЛ. Для порівняння — це приблизно така ж кількість населення, як у одного невеликого обласного центра, на кшталт Рівного, Тернополя чи Луцька.
Серед європейських країн Україна стабільно тримається у лідерах по кількості виявлених випадків ВІЛ, і часто люди можуть навіть не знати про свій позитивний статус. Зараз ВІЛ, завдяки антиретровірусній терапії — вже не смертний вирок. Але стигма, яка роками нависала (а подекуди і продовжує нависати) над цим діагнозом, коштувала багатьом пацієнтам соціального життя, кар’єри, сім’ї. Крім того, на профілактику та забезпечення лікуванням пацієнтів з ВІЛ щороку в світі витрачаються мільярди доларів. Тому важко переоцінити соціальне значення, яке мають клінічні дослідження вакцин, що можуть запобігти поширенню цієї епідемії.
Про самих кандидатів у вакцини від ВІЛ наразі мало що відомо, адже клінічні дослідження лише розпочнуться восени. Як відбувається процес вивчення нових препаратів, ми детально описували у тексті «Надія пацієнтів, або Навіщо потрібні клінічні дослідження».
Для першої фази досліджень Moderna планує залучити 56 добровольців, які не мають ВІЛ. Протягом кількох місяців науковці фіксуватимуть усі несприятливі події після введення вакцини, пов’язані зі зміною стану здоров’я, аби в подальшому дослідити, чи є причинно-наслідковий зв’язок між цими подіями та вакцинацією. Також за допомогою аналізів крові вчені мають з’ясувати імуногенність вакцини — те, чи формується клітинний імунітет у вакцинованих людей. Для дослідження залучені партнери компанії: Техаський університет у Сан-Антоніо, Університет Джорджа Вашингтона, Центр дослідження раку Фреда Гатчінсона та Університет Еморі.
Чому ж вакцину від ковіду вдалося розробити так швидко, а кандидати у вакцини від ВІЛ з’явилися лише зараз?
Звісно, розробки Moderna — не перші кандидати вакцин від ВІЛ. Але по-перше, є багато штамів ВІЛ, що ускладнює процес розробки вакцин. По-друге, ніхто не може отримати «природній імунітет» від ВІЛ та одужати, тому методи розробки консервативних вакцин не мали достатньої ефективності. Відомі лише два випадки «одужання» від ВІЛ. В обох пацієнтам діагностували рак і для лікування робили пересадку кісткового мозку. Але це дороговартісна і ризикована процедура, яка навряд чи може найближчим часом стати доступною півтора мільйона пацієнтам з ВІЛ. По-третє, вірус поширюється в організмі дуже швидко і саботує імунну систему, буквально вилучаючи здорові клітини, які мають захищати людину.
Перш за все, розробці сприяв успіх мРНК-технологій. Гендиректор Moderna пояснював, що для створення кандидатів у вакцини від ВІЛ науковці використовують ту ж саму методику, що і для розробки протиковідної вакцини. мРНК-технології не нові, але знадобилося багато років розробок і досліджень, аби науковці змогли нарешті використовувати їх для вироблення вакцин. Також Moderna оголосила про старт ще двох програм — досліджень кандидатів у вакцини на основі мРНК від сезонного грипу та вірусу Ніпа, який спричиняє важку респіраторну хворобу, що може призвести до енцефаліту.
Як це працює?
Грубо кажучи, щоб розробити мРНК-вакцину, вченим варто знати лише генетичну послідовність збудника хвороби, і на її основі відтворити РНК-ланцюжок вірусу. Ланцюжок допоможе людському імунітету ознайомитися зі спайк-білками, наприклад, коронавірусу і виробити імунну відповідь. мРНК-вакцини не містять частин вірусу, а також не змінюють ДНК людини, оскільки не містять спеціальних потрібних для цього ферментів, а от наприклад той же вірус імунодефіциту містить.
Ще раніше професор, імунолог Вільям Шир з науково-дослідницького інституту Scripps Research у Сан-Дієго повідомляв про попередній успіх такого підходу до створення вакцини. У лютому 2020-го він представив результати маленького дослідження, що показало — вакцини можна використовувати для стимуляції окремих рідкісних імунних клітин і цей підхід може стати корисним для створення вакцини від ВІЛ. Нині Scripps Research співпрацює з компанією Moderna.
Важко уявити, що 40 років тому ВІЛ не вважався серйозною хворобою, яка може торкнутися кожного. Зараз люди знають набагато більше про ВІЛ і можуть попередити інфікування, завдяки контрацепції, програмам зменшення шкоди від вживання ін’єкційних наркотиків, доконтактній профілактиці ВІЛ (спеціальним препаратам, які призначаються людям, що не мають ВІЛ, а мають ризик заразитися - авт.) тощо.
Очікується, що перша фаза випробувань кандидатів у вакцини від ВІЛ завершиться у травні 2023 року. А отже це не буде швидим і легким вирішенням проблеми ВІЛ. Але, якщо підтвердиться, що розробки безпечні та ефективні, то боротьба з багатьма хворобами, у тому числі з раком, може набути нових форм. Адже мРНК-технології дають можливість зробити вакцину на основі генома ледь не проти будь-чого, маючи відпрацьований механізм створення вакцини та генетичну послідовність збудників хвороб. Відтак розробка профілактичних щеплень від ВІЛ, раку, різних штамів грипу та інших важких хвороб, хоч все ще залишається мрією, але вже більш досяжною.
