Передісторія: навіщо стільки рухів?
Судовий процес у справі розстрілів на Інститутській фактично зупинився наприкінці грудня 2019 року. Тоді Київський апеляційний суд змінив запобіжний захід на особисте зобов'язання усім п'ятьом обвинуваченим. До того часу Зінченко, Аброськін і Янішевський перебували в СІЗО, а Тамтура та Маринченко - під домашнім арештом.
28 грудня 2019 року ексберкутівців звільнили в межах обміну, щоб передати на непідконтрольну Україні територію Луганської та Донецької областей.
Захисники обвинувачених, скориставшись свіжим тоді рішенням Конституційного Суду, оскаржили ухвалу про продовження і зміну (!) запобіжного заходу всім п'ятьом. Хоча таку можливість КПК передбачав тільки для тих, кого тримають під вартою.
Обвинувачених готували до обміну - такою була позиція президента Зеленського і тодішнього генерального прокурора Рябошапки. Судовий процес виглядав формальністю. Однак прокурори, які тривалий час представляли обвинувачення у Святошинському суді, наполягали, що звільняти під особисте зобов'язання обвинувачених категорично не можна. Тоді просто під час судового засідання Рябошапка змінив групу прокурорів у складі Олексія Донського, Ігоря Земскова, Яніса Сімонова, Юлії Малашич, Дениса Іванова на інших на нових. Олексій Донський залишив залу суду зі словами:
“Хочу сказати перед судом і потерпілими, що нам за це дуже-дуже соромно”.
Нові прокурори Сергій Куций, Віталій Суботін і Олександр Шевеленко надали суду лист генпрокурора про те, що обвинувачених заплановано звільнити, і не заперечували, щоб їх відпустили з-під варти.
Головуюча Маргарита Васильєва оголосила про зміну запобіжного заходу всім обвинуваченим на особисте зобов’язання. Їх доставили до лінії розмежування та обміняли. Згодом Олександр Маринченко і Сергій Тамтура повернулися до Києва та продовжили ходити на засідання, решта - ні.
14 січня 2020 року на засіданні у Святошинському суді, куди з обвинувачених прийшли лише Тамтура та Маринченко, представниця потерпілих Євгенія Закревська заявила відвід “новим” прокурорам. За її словами, вони не здатні були підтримувати державне обвинувачення безсторонньо і об'єктивно, адже підтвердили свою готовність виконувати незаконні вказівки сторонніх осіб, зокрема - генерального прокурора.
Суддя Сергій Дячук з колегією та присяжними задовольнили відвід, а згодом до справи повернули тих прокурорів, які в апеляційному суді були замінені.
20 лютого минулого року під час зустрічі з родинами Героїв Небесної Сотні президент Володимир Зеленський заявив:
“Я, як президент і влада – ми робимо все, щоб нічого не було втрачено, жодна деталь цієї справи. І попри те, як ішло слідство останні шість років, ми не лише цілком вас підтримуватимемо, а й повністю завершимо цю справу. Це наше головне завдання”.
А Руслан Рябошапка додав: “Жоден доказ не втрачено, жодна справа не втрачена. Нічого не пропало. І жоден день розслідування не втрачено”.
Парадоксально, що саме в цей період і втрачався час судового розгляду, оскільки, попри гучні заяви Зеленського та Рябошапки, жодного закону, який дозволяв би заочно судити обміняних беркутівців, не було. І ще рік Верховна Рада нічого не робила, щоб такий закон з'явився.
Обвинувачених оголосили в міжнародний розшук
У вересні 2020 року Сергій Дячук у коментарях ЗМІ зазначив, що ситуація з обміном завдала нищівного удару по справі.
«29 грудня 2019 року було завдано нищівного процесуального удару по процесу, який був робочим. Ми сприймаємо це як факт. Відсутність обвинувачених є проблемою для будь-якого процесу», - сказав Дячук.
У жовтні суд присяжних виніс ухвалу про оголошення в міжнародний розшук обвинувачених Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олега Янішевського.
Цією ухвалою суд визнав, що порушення Аброськіним, Зінченком і Янішевським своїх процесуальних обов'язків доведено.
Також суд наголосив, що вважає Зінченка, Аброськіна та Янішевського обвинуваченими в насильницьких злочинах, які не мають “військового, релігійного чи расового характеру”. А відтак суд зафіксував, що Інтерпол не має підстав відмовляти в оголошенні у міжнародний розшук обвинувачених. Саме такий розшук мав дозволити суду продовжувати розгляд справи та заочно винести вирок обміняним беркутівцям.
Однак представники потерпілих попереджали, що Інтерпол не практикує оголошень у міжнародний розшук високопосадовців і правоохоронців, обвинувачених у справах Майдану.
У листопаді 2020 року суд виділив в окреме провадження матеріали щодо обвинувачених Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олега Янішевського, оголошених у розшук, і зупинив його. Це був вимушений крок, оскільки продовжувати розгляд за відсутності обвинувачених українське законодавство тоді не дозволяло.
Справу щодо Тамтури та Маринченка слухали далі. Зокрема, в ній допитували свідків захисту. Серед інших у суді свідчив командир 3-го взводу 4-ї роти київського “Беркуту” Віталій Косенький. Він розповів, що між 8-ю і 9-ю ранку 20 лютого невідомо від кого надійшла команда на евакуацію - вона розпочалася для всіх силових підрозділів від Майдану Незалежності вгору вулицею Інститутською. За його словами, після повернення з Майдану цього ж дня, 20 лютого 2014 року, бійцям київського “Беркуту” також видали бойову зброю - автомати Калашнікова.
16 грудня 2020 року у суді свідчив сержант 3-го взводу спецроти київського "Беркуту" Іван Барахтянський. Бійців саме його роти обвинувачують у розстрілах.
Він розповідав здебільшого про події 18 лютого, оскільки 20 лютого його на Інститутській не було - він отримав поранення і лікувався.
"Без наказу командира я зброю не застосовував би в ситуації 18 лютого. За наказом – так", - зазначив у суді Барахтянський.
У справі також встигли допитати топполітиків, зокрема: екскерівника СБУ Валентина Наливайченка та міського голову Києва Віталія Кличка.
Усе це відбувалося у справі Тамтури та Маринченка, поки виділена справа Зінченка, Аброськіна та Янішевського була зупинена, а тому в ній усі ці свідчення та інші докази не досліджені.
Боротьба за закон про заочне засудження
Адвокати та родини Героїв Небесної Сотні весь цей час домагалися прийняття закону про заочку. Вони розробили законопроєкт, який парламент ігнорував.
17 лютого цього року, до річниці розстрілів на Інститутській, депутати проголосували в першому читанні за законопроєкт 2146, зареєстрований ще у 2019 році. Але він потребував правок.
Під тиском громадських організацій і потерпілих 27 квітня парламент проголосував за законопроєкт, прийнявши ключові зміни. Тепер для заочного судового розгляду підтвердження про міжнародний розшук обвинувачених не потрібне, якщо прокурори доводять у суді, що ці обвинувачені переховуються на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей, в анексованому Криму або в країні-агресорі - Російській Федерації.
11 травня президент Зеленський підписав закон.
Один з обвинувачених “служить” в ОРДЛО
2 червня у Святошинському райсуді спочатку розглядали виділену справу Зінченка, Аброськіна та Янішевського. Напередодні, після прийняття закону, суд поновив справу, а прокурори заявили клопотання про той-таки заочний судовий розгляд.
Прокурор Ігор Земсков на засіданні зазначив:
“Обвинувачені Зінченко, Янішевський, Аброськін, перебуваючи під вартою майже 6 років, були обізнані з межами висунутого їм обвинувачення. При кожному випадку продовження їм запобіжного заходу вони переконували суд присяжних змінити їм запобіжний захід на більш м’який та запевняли, що не будуть ухилятися від правосуддя”.
Прокурор наголосив, що звертався в оперативні підрозділи: до Служби безпеки Україні, Національної поліції, департаменту, що забезпечує діяльність Інтерполу. Зокрема, СБУ порушила оперативно-розшукову справу в категорії "Розшук", щоб установити, де перебувають обвинувачені.
Дані оперативних підрозділів, за словами прокурора, свідчать, що всі троє обвинувачених перебувають на непідконтрольній Україні території Луганської та Донецької областей.
“За оперативними даними встановлено, що Зінченко станом на 20 січня 2021 року проживав у місті Донецьк. У клопотанні зазначена його адреса. Зінченко проходить військову службу за контрактом у складі незаконного збройного формування першого армійського корпусу та званої “ДНР”, - наголосив Земсков.
Обвинувачений Зінченко, за словами прокурора, продовжує активно вести сторінки в соцмережах.
“На сторінці Сергія Зінченка у фейсбуку спостерігаються активні дії. Там розміщуються фотознімки, починаючи з 2019 року. Фотознімки безпосередньо самого обвинуваченого. В тому числі за святковим столом. У вересні 2020 року розміщуються зображення Зінченка та привітання різних осіб з його днем народження. Ця дата збігається з його анкетними даними в нашій справі”, - зазначив прокурор.
Також Зінченко викладав фото на алеї. За словами прокурора, місце на фото вдалося ідентифікувати - це бульвар в окупованому Донецьку.
“За формою та візерунку плитки, формою лавочки, формою огороджувального паркану було ідентифіковано, що Зінченко знаходиться на бульварі Шевченка міста Донецьк”, - сказав Земсков.
Він додав, що Центр міжнародного співробітництва Служби безпеки України направляв у різні країни повідомлення для визначення місця перебування Зінченка, Аброськіна та Янішевського. Кілька країн повідомили про відсутність на їхній території розшукуваних осіб. Також немає відомостей і про в’їзд обвинувачених на територію, підконтрольну Україні.
Тож прокурори дійшли висновку, що Зінченко, Аброськін і Янішевський переховуються на непідконтрольній Україні території, і попросили суд дозволити спеціальний судовий розгляд.
Представниця потерпілих Євгенія Закревська підтримала позицію прокуратури:
“Ми вважаємо, що є всі підстави надати дозвіл на проведення спеціального судового розслідування. Без цього, як ми бачили певний час, судовий розгляд є неповним, і це буде шкодити об’єктивному всесторонньому розгляду. У разі задоволення клопотання ці справи підлягають об’єднанню, тому що справа виділялася виключно з тієї причини, що троє обвинувачених переховуються”.
Адвокат Павла Аброськіна Олександр Горошинський зазначив, що суд не має фактичних підстав задовольняти це клопотання.
“Ми не раз заявляли, що Аброськін, Зінченко та Янішевський не мають можливості повернутися на підконтрольну Україні територію. Ці особи були доправлені на непідконтрольну територію без паспортів. Сторона обвинувачення не довела факт того, що наші обвинувачені ухиляються від суду”, - сказав Горошинський.
Він заявив власне клопотання, в якому просив забезпечити участь обвинувачених у судовому засіданні по відеоконференції.
“Ми вважаємо, що суд має забезпечити відеозв’язок з нашими підзахисними власними технічними засобами та продовжити розгляд справи в штатному режимі. Немає ніяких перешкод для можливості вийти з ними на зв’язок. Тому саме у такий спосіб просимо забезпечити їхню участь у судовому засіданні і просимо відмовити у задоволенні клопотання прокурора”, - зазначив Горошинський.
Адвокат Зінченка Ігор Варфоломєєв і адвокат Янішевського Стефан Решко підтримали позицію Горошинського. При цьому Варфоломєєв зазначив, що суд лише двічі викликав обвинувачених на засідання, а Решко наголосив, що з приводу його підзахисного прокурор не надав доказів умисного ухилення від суду та перебування на окупованій території.
Зрештою, суддя Сергій Дячук зачитав ухвалу, в якій зазначив:
“Суд присяжних вважає доведеним, що Зінченко, Аброськін та Янішевський не прибувають до суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Твердження сторони захисту, що обвинувачені лише 2 рази допустили неявку до суду, не ґрунтуються на матеріалах справи, за якими таких неявок за відповідними викликами суду зафіксовано більш ніж сім”.
Він ухвалив дозволити спеціальний судовий розгляд. Після чого закрив засідання та оголосив, що за 15 хвилин почнеться розгляд справи Тамтури та Маринченка.
На ньому розглядали питання об’єднання двох справ в одну, як це було раніше.
Адвокат Варфоломєєв назвав таке об'єднання “розрахованою операцією суду разом зі стороною обвинувачення”, а держава, на його думку “умисно припинила правову процедуру притягнення обвинувачених до відповідальності”. Адвокат додав, що не бачить правових підстав об'єднувати справи.
Інший адвокат Олександр Горошинський зазначив, що “зі самого початку ця затія була виключно політичною”.
“Якщо до 2019 року в нашому процесі була процесуальна чистота, то зараз ця процесуальна чистота чомусь відсутня. Силоміць обміняли, а зараз судять - якось так це можна назвати”, - сказав Олександр Горошинський.
Адвокат Маринченка та Янішевського Стефан Решко визнав, що звільнення з-під варти обвинувачених і їхній обмін не мали нічого спільного з юридичним рішенням.
“Коли в юридичний кришталево чистий процес замішується політична складова, тоді все йде шкереберть. Від того, що відбулося наприкінці 2019 року, було гидко, незважаючи на те, що рішення було прийнято на користь мого підзахисного, 27-28 грудня було мало юриспруденції, там інші важелі працювали”, - сказав Решко.
Однак суддя Дячук прийняв рішення про об’єднання. Тепер у справі знову буде 5 обвинувачених.
Докази доведеться досліджувати заново
“Провадження стосовно Тамтури та Маринченка безперервно триває з 2016 року. З нього 25 листопада 2020 року були виділені матеріали (стосовно Зінченка, Аброськіна, Янішевського, - ред.). Для суду є очевидним, що наслідком об'єднання буде неможливість використання як доказів обвинувачення усіх відомостей, отриманих у нашому провадженні за відсутності обвинувачених Зінченка, Аброськіна та Янішевського”, - зазначив суддя Сергій Дячук.
Євгенія Закревська зазначила, що ці зібрані докази можна дослідити повторно після об’єднання справи.
Отже, непоправною втратою для головної майданівської справи є не тільки час, який минув від обміну до об’єднання справ (півтора року), а й час, який піде на повторне дослідження доказів.
Утім будь-який вирок суду стосуватиметься всіх п’ятьох обвинувачених. А це прокурори і представники потерпілих вважають значним позитивним моментом, попри всі втрати часу. У разі визнання винними та призначення покарання беркутівці, що переховуються, залишатимуться в розшуку.
Наступне засідання суд призначив на 11:00 16 червня.