12 та 18 січня 2021 року Бориспільський суд досліджував письмові матеріали справи про напад на автомайданівців і протестувальників на вулиці Щорса 23 січня 2014 року. Обвинувачений у справі - Олександр Кравченко. Під час подій він був начальником кримінальної міліції - заступником тодішнього начальника управління МВС у Києві Валерія Коряка.
23 січня 2014 року правоохоронці заманили в пастку автомайданівців Дмитра Сайдакова, Олега Фролова, Андрія Шминдюка, Ігоря Кобзаря, Миколу Горського та Дениса Рубцова. Це сталося біля 17-ї лікарні на вул. Щорса у Києві. Співробітники “Беркуту" жорстоко побили активістів, розтрощили їхні автівки, незаконно затримали. Спочатку побитих хлопців відвезли в Печерський райвідділок, де їх відмовилися “приймати”. Тоді повезли в Дарницький. Там затриманим повідомили про підозри за статтею “масові заворушення”.
Олександра Кравченка обвинувачують в організації незаконних затримань і незаконного притягнення до кримінальної відповідальності.
Також є інші справи, де обвинувачують працівників УБНОН, командира 1-ї роти “Беркуту”, його підлеглих. Також є справи включно з вироками щодо тітушок, яких також залучили до цієї “акції”.
Версія слідства
За версією слідства, це була скоординована спецоперація правоохоронних структур із залученням т.з. “агентів" (тітушок).
За два дні до того - 21 січня 2014 - з Олександрівської лікарні викрали Юрія Вербицького та Ігоря Луценка. Станом на 23 січня вже було відомо про їхні катування і смерть Вербицького. Також було відомо, що Ігор Луценко перед викраденням устиг повідомити в канал автомайдану по рації Zello, яка використовувалася автомайданівцями для зв’язку, про небезпеку викрадення тітушками пораненого. І це майже спрацювало - водій, який кинувся на допомогу, розминувся з викрадачами буквально на виїзді з лікарні.
У лікарнях чергували люди через загрозу викрадення постраждалих на Майдані. У ніч на 23 січня по рації Zello пройшло повідомлення про необхідність допомоги в лікарні №17.
Про допомогу попросили волонтери, оскільки перед входом до лікарні правоохоронці в цивільному і тітушки намагалися ініціювати конфлікт із представниками Афганської сотні Самооборони Майдану і вели себе загрозливо. Афганці і волонтери розцінили це як небезпеку викрадення поранених. Провокація не вдалася, і провокатори перемістилися на вул. Щорса в очікуванні приїзду автомайданівців.
На заклик про допомогу до лікарні з боку вул. Щорса з’їхалися водії, які мали рацію Zello. Побачили цивільних осіб, які на той момент були класифіковані як “тітушки". Потім з’явилися працівники УБНОН (Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків) у цивільному одязі. А потім - за сигналом убнонівця - приїхав автобус "Беркуту". Як уже потім було встановлено слідством, цей автобус стояв у засідці за два квартали.
“Беркутівці” потрощили автомобілі, побили водіїв і пасажирів, після чого доправили їх у Дарницький райвідділ.
Наступного дня після затримання підозру змінили з “масових заворушень” на “хуліганство”. Суд за клопотаннями слідчих, погоджених прокурорами, обрав затриманим запобіжний захід у вигляді двох місяців тримання під вартою.
Особисто розповісти в суді, що відбувалося в січні 2014 під час нападу, потерпілі Сайдаков, Фролов, Шминдюк, Кобзар, Горський і Рубцов зможуть на стадії допиту потерпілих. А поки що Бориспільський суд досліджує трафіки телефонних з'єднань правоохоронців, експертизи та матеріали кримінальної справи проти потерпілих 2014 року.
Що говорили активісти на допитах після затримання?
За версію слідства, Андрій Шминдюк та Ігор Кобзар прибули на вул. Щорса, коли тітушки провокували конфлікт з автомайданівцями.
Згідно з дослідженими в суді показами, 23 січня 2014 близько третьої години ночі Андрій Шминдюк на власному авто їхав по вул. Щорса. Біля лікарні №17 він помітив скупчення людей.
“Вирішив зупинитися, щоб спитати, чи не потрібна їм моя допомога, а саме: медична чи будь-яка інша. Вийшовши з автомобіля, я отримав ззаду по голові, а саме в потилицю. Після чого я втратив свідомість”, - розповідає Шминдюк.
У протоколі допиту він зазначає, що отямився після того, як “беркутівці” почали бити його по спині та різних частинах тіла ногами та гумовими палицями. Поруч на асфальті лежав чоловік, якого також били. Він закричав: “Свої!” - і його перестали бити.
”Я підняв голову і побачив, як працівники “Беркуту” резиновими палицями розбивають мою автівку. Потім мене потягнули в автобус. Били ногами по голові. Я втратив свідомість. Прийшов до тями, коли мене знову били, щоб я вийшов на вулицю, де мене оглянули та забрали особисті речі”, - говорить Шминдюк.
Серед людей, якій лежали на асфальті, Андрій побачив Ігоря Кобзаря, з яким вони разом їхали в авто. (Як потім з’ясувалося, це відбувалось на території Печерського райвідділку, куди спочатку привезли потерпілих.)
“Згодом нас знову завели в автобус. Нас били і примушували кричати “Слава Україні!”, співати пісні та ще щось за Майдан. Після чого автобус приїхав, як я зрозумів, до Дарницького РУ УМВС, нас було передано до слідчих” - йдеться у протоколі допиту Шминдюка від 24 січня.
У цей час у автомобілі «Шевроле Лачетті» перебував Дмитро Сайдаков. Він заснув під час поїздки і прокинувся від шуму на вулиці. Помітив, що в автомобілі нікого немає, а дверцята зачинені.
“Беркутівці” розбили скло зачиненої машини. Відчинили двері і витягли Сайдакова з машини.
“Ніхто не пред’являв посвідчення, ніхто не представлявся. Було одне запитання в “Беркуту” в той час, коли я прокинувся від шуму і знаходився в автомобілі: “Свой?”. Я, побачивши, що працівники “Беркуту” б'ють людей, закричав: “Свой! Свой!” Але все одно через декілька секунд працівники “Беркуту” почали бити скло автомобіля, в якому я знаходився”, - розповідає Сайдаков.
Далі, згідно з свідченнями, його витягли з автомобіля “Шевроле” та били кийками та ногами. Через деякий час з іншими посадили в автобус марки ПАЗ і продовжили бити. Потім відвезли в невідоме місце, витягли з автобуса, поклали обличчям у сніг і провели повторний “обшук”. Це тривало приблизно 5-10 хвилин. Усіх знову посадили в автобус і доставили до Дарницького райвідділу.
Микола Горський, який прибув на місце разом з Денисом Рубцовим, зазначив у показах, що на вул. Щорса вони побачили близько 10 чоловіків. Інтонація людей була різка і емоційна, тому вони вирішили зупинитися і подивитися, що саме відбувається.
“Під'їхав автомобіль, з якого вийшли бійці спецпідрозділу “Беркут”. Швидко побіг у сторону автомобіля Рубцова. Тільки відкрив двері, як у цей момент отримав удар в ділянку голови. Після чого мене відтягнули в загальну компанію", - розповів Горський.
"Хочу доповнити, що коли мене вдарили біля автомобіля, я впав і мене ще кілька разів вдарили ногами і палицею. Коли мене посадили в автобус, мене продовжували бити руками в обличчя і живіт. Після цього мене доставили в незрозуміле місце, незрозуміло де. Там вилучили телефон... Після знову посадили в автобус і відвезли у відділок”, - заявив Горський.
У свідченнях йдеться, що “беркутівці” продовжували побиття в автобусі. А затриманих не відразу відвезли в райвідділ. Спочатку автобус зупинився в невідомому місці (як встановило слідство, на території Печерського райвідділу), де людей вивели з автобуса, поклали обличчям у сніг і вилучили речі: документи, телефони та інше. Ближче до 4-ї ранку відвезли до Дарницького.
Суд досліджує трафіки телефонних з'єднань правоохоронців
18 січня суд почав досліджувати телефонні з'єднання екскомандира 1-ї роти київського батальйону "Беркут" Михайла Добровольського й Олександра Кравченка.
Дослідження телефонних з'єднань показує, що телефони і Добровольського, і Кравченка після 2-ї ночі 23.01 перебувають біля лікарні №17. Кравченко в цей час з’єднується з Олександром Шевченком (заступник керівника УБНОН, також обвинувачений у цьому епізоді в іншому провадженні), із Сергієм Кусюком (керівник київського "Беркуту"). Кусюк при цьому спілкується телефоном з Добровольським безпосередньо.
Адвокат Кравченка під час дослідження з’єднань звернув увагу суду на те, що в протоколах не зазначається текст розмови: “І тому фраза, що Кравченко координує дії “Беркуту”, там, де зазначено просто факт з’єднання телефонного, не є доказом того, що це саме була розмова стосовно координації Кравченком дій “Беркуту”. Факт з’єднання ми не заперечуємо”.
26 січня о 12:00 Бориспільський суд продовжить дослідження письмових доказів. У цьому процесі відбувається онлайн-трансляція засідань.
Справи щодо залучених УБНОН негласних агентів - тітушок
Слідство вважає, що в цій історії тітушки були залучені правоохоронцями спеціально з метою провокації конфліктів і створення підстав для затримання. Винайняли їх через керівника Черкаської обласної організації “Молоді регіони” за грошову винагороду.
У жовтні 2017 року Святошинський суд Києва присудив по 5 років позбавлення волі умовно двом мешканцям м. Черкаси - Євгену Косинському та Михайлу Дяченку. Вони свою вину визнали повністю. У жовтні 2018 Святошинський суд присудив таке саме покарання ще одному мешканцю Черкас Олександру Фурсу.
Справа щодо трьох інших тітушок - Юрія Грицая, Ігоря Кічермана та Володимира Павленка - зараз слухається Шевченківським судом. Наступне засідання 5.02.21 о 9:30.
Цікаво, що від “беркутівців” дісталося і Юрієві Грицаю. Його разом із затриманими доставили в Дарницький РУ. Але в тексті підозри від 23.01.14 він фігурує вже як потерпілий від дій Сайдакова, Фролова, Шминдюка, Кобзаря, Горського та Рубцова.
Кого ще судять за напад на Щорса? (співробітники УБНОН і “Беркуту”)
11 січня 2021 року в Подільський районний суд передали ще одну справу про напад на вул. Щорса, після того як понад два роки не могли провести підготовче засідання у Дніпровському суді. У цьому провадженні колишній заступник начальника УМВС м. Києва начальник кримінальної міліції Олександр Кравченко, колишній заступник начальника УБНОН м. Києва Олександр Шевченко, його колишні підлеглі Михайло Марініч, Роман Москалець, Олександр Швайчук обвинувачуються в організації та координації нападу та затримання активістів на вул. Щорса 23.01.2014.
Справа щодо екскомандира 1 роти київського "Беркуту" Михайла Добровольського також слухається в Подільському суді. Найближче засідання - 26 січня об 11:00.
У Святошинському суді засідання у справі про обвинувачення беркутівців 1 роти київського "Беркуту" Цинарідзе, Радчука, Поствистака, Душенка, Бороденка, Пономаренка, Лободи, Мельника, Вознюка в перевищенні влади або службових повноважень призначено на 10 лютого на 15:30.
Справа Олександра Кравченка - наразі єдина серед справ про напад на автомайданівців на вул. Щорса, в якій помітний прогрес.
Справи щодо 9 беркутівців та співробітників УБНОН передано до суду ще 2016-го, але в них досі не завершено проведення підготовчих засідань. Справа про обвинувачення екскомандира 1 роти київського "Беркуту" Михайла Добровольського розглядається вже три роки і зараз на стадії дослідження доказів. Судові засідання призначають раз на місяць, їх зривають з різних причин.
Справу Грицая, Кічермана та Павленка, незважаючи на заяву їхнього адвоката про визнання обвинуваченими своєї вини, суд не розглядає в так званому спрощеному режимі. Розгляд також затягується.