Просто людина
У одному з класів СЗОШ №12 в Ірпені шумно. Діти розкладають пенали, зошити і підручники, хтось уже за партою чекає початку уроку. В аудиторії біля смарт-дошки паперовими квітами викладено скульптуру «3-Е». До дошки пришпилений жук-сонечко, який несе помаранчеву паперову хмаринку з основним правилом: «Слухаємо, коли хтось говорить».
Учителька Юлія Крилач готується до уроку: порпається у паперах, шукає в комп’ютері пісеньки та ігри, налаштовує проектор.
Дзвінок.
— Good morning, pupils! — вітається Юлія перед класом.
— Good morning, teacher! — хором відповідають учні.
Урок починається з швидкої розминки — діти розповідають про свій настрій, погоду за вікном, улюблені уроки, скільки днів вони проводять у школі. Основна тема заняття — «Мій шкільний тиждень». Учителька плавно переходить від однієї активності до іншої: діалог, робота в групі, загадки, запитання. Усе проговорюється англійською.
Юлія викладає англійську мову у школі вже одинадцять років. Вона закінчувала Житомирський державний університет імені Івана Франка вже заочно, адже швидко почала працювати. Три роки тому школа, у якій нині викладає Юлія, разом зі ста іншими навчальними закладами стала пілотною для впровадження нових методик вивчення англійської мови за програмою НУШ. Вчителька каже, що спершу було складно пересилити себе і змінити підхід до навчання, адже вона сама звикла до інших методик.
— Я веду цих дітей з першого класу, зараз вони у третьому, — пояснює Юлія. — Клас ділиться на дві групи, ми працюємо 45 хвилин, я не скорочую заняття, це і не потрібно — ніхто не помічає, як швидко воно проходить. Ми тренуємо звуки, спілкуємося, граємося, малюємо, створюємо командні проєкти. Я обов’язково підбадьорюю дітей, щоб усі були залучені. Так вони поступово, не усвідомлюючи цього, вивчають щось нове.
Діти об’єднуються у дві команди, шикуються у колони і чекають сигналу. Юлія на дошці розвішує ілюстрації з назвами різних шкільних предметів і вмикає музику. Учні по черзі підбігають до дошки, знімають ілюстрацію, називають предмет англійською. Кожному Юлія дає «п’ять» — так, замість оцінок, вчителька підбадьорює учнів.
— History! — вигукує дівчинка з обручем для волосся у вигляді котячих вушок, і її команда радісно святкує перемогу.
Відмова від традиційних лекцій і зазубрювань на користь інтерактивних занять з груповою роботою та комунікативними завданнями була основним елементом при розробці нових методичних рекомендацій МОН для вивчення англійської мови у початкових класах. Адже володіння іноземною мовою — одна з ключових компетентностей НУШ, відповідно до «Рекомендацій Європейського парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя». Це означає, що знання, отримані у школі, мають допомагати учням у майбутньому.
Наприклад, англійську мову важливо не просто вивчити заради оцінки, а вміти використовувати у комунікації. У класі Юлії діти можуть користуватися ґаджетами для роботи з аудіо-візуальними проєктами, а вдома за допомогою соцмереж консультуватися з вчителькою. Таким чином вони стають компетентними в цифрових технологіях.
— Раніше відкритий урок потрібно було продумувати два тижні і репетирувати, хто коли піднімає руку. Та це не для мене. Я підготувала урок за годину, — каже Юлія і демонструє два аркуші паперу, на якому від руки тезово розписані вправи та активності для дітей на сьогодні. — А все чому? Бо діти щодня готові до ігор, пісень та інтерактиву. При цьому вони спокійно розповідають як проходить їхній день, ми нічого не вигадуємо, учні говорять про себе.
Юлія каже — усі діти різні, і до кожного треба шукати особливий підхід. Не кожному учневі або учениці подобаються рухливі ігри, не всі однаково в захваті від активностей. Якщо щось іде не так, допомагають батьки. Юлія активно підтримує з ними контакт. Додаткове джерело інформації — класний керівник. Але найголовніше — прислухатися до самих дітей, бути поруч з ними.
— Можливо, я і сама у чомусь дитина, — усміхається Юлія. — До уроку я готую собі картки, щось підкреслюю маркером. Дорослим варто не боятися спускатися на дитячий рівень. Я не еталон і не взірець, а просто людина, яка може щось показати і підказати.
Перебороти себе
У 2016 році Міністерство освіти та науки звернулося до міжнародних інститутів в Україні, таких як Британська Рада, Гете інститут та Французький інститут, за допомогою у розробці програм для підвищення кваліфікації вчителів іноземної мови. Усього до 2018 року підготували понад 19 тисяч вчителів перших класів. Німецька та французька мови офіційно в школах вивчаються з п’ятого класу, як другі іноземні. Тому найбільше виявилося вчителів англійської мови — 17 524 викладачів, 1 325 — німецької, 302 — французької і 32 — іспанської.
— Для нас було викликом навчити сімнадцять тисяч людей новим методам, — розповів керівник програм англійської мови Британської Ради Саймон Етертон під час круглого столу «Чи знатимуть діти іноземні мови після закінчення НУШ?» . — Адже дослідження показують, що головний фактор, який впливає на якість викладання — добре підготовлений вчитель.
У серпні 2017 року Британська Рада в Україні за підтримки МОН, а також видавництва та екзаменаційного департаменту Кембриджського університету, провела перший тренінг з підготовки вчителів англійської мови ста пілотних шкіл НУШ. Серед 185 викладачів, які взяли участь у навчанні, була і Юлія Крилач.
— Пам'ятаю, як на тренінгу вчителі вкрай скептично поставилися до того, що уроки англійської мови можна з першого класу проводити, не переходячи на українську, — пригадує Юлія. — Але усе спрацювало. Наприклад, структура because вводиться лише у п'ятому класі, ми ж знаємо її з першого і вільно використовуємо. Раніше у третьому класі діти так не говорили.
— Для дітей у початковій школі граматика і переказ — це пустий дзвін, адже у такому віці їм складно опанувати абстрактні поняття, — каже менеджерка проєктів Британської Ради Вікторія Іваніщева. — Де у реальному житті читають, перекладають, а потім переказують тексти? Це не те, що зазвичай люди роблять. Тому на тренінгах ми просимо учителів ставити себе на місце дітей, цікавитися, що вони вміють, створювати в класі такі умови, аби учням хотілося повертатися на урок.
Для того, аби навчити сімнадцять тисяч вчителів англійської мови новим методикам, Британська Рада та МОН запустили проєкт «Вчителі англійської мови — агенти змін». Його мета — з викладачів та методистів створити наставників, які могли б у власних громадах проводити тренінги та допомагати колегам на місцях. З двохсот відібраних вчителів 75 стали тренерами, які проводили заняття на базі Інститутів післядипломної освіти.
— Не можна просто взяти якісь ігри та казочки, які подобаються дітям, і вставити їх в урок. Усі активності мають бути логічними і допомагати дітям вчитися, — каже Вікторія Іваніщева. — Учителям потрібно було повністю змінити підходи до роботи з учнями, а нові методи вимагають більше підготовки. Як ми звикли? Читаємо, перекладаємо, пишемо, і без цього немає уроку. Але вчителі змогли змінити своє ставлення. Перебороти себе — було найбільш проривним досягненням.
Від ігор до досліджень
— Усі тренінги закінчуються тоді, коли вчитель заходить в клас і закриває двері, — каже головна спеціалістка Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН Оксана Коваленко. — Ми можемо підготувати чудову програму та підручники, але важливо, як вчитель використовує ці ресурси з дітьми.
Учні ста пілотних шкіл, які у 2017 році пішли в перший клас за програмою НУШ, зараз вже перейшли до третього класу. З вересня цього року в цих класах вчителі перейшли від адаптаційно-ігрового до основного циклу навчання. У МОН кажуть, що у листопаді можна буде побачити результати моніторингу знань цих учнів.
До вибірки дослідження увійшло 150 шкіл, з яких 25 є пілотними, що дасть можливість порівняти результати двох різних освітніх процесів. Опитуватимуть учнів, вчителів, батьків, а також директорів шкіл. Результати дослідження мають дати не лише оцінку впровадження НУШ, а й допомогти скоригувати навчальні програми.
— Ми зацікавлені у тому, аби подивитися, що варто змінити, яких компонентів бракує, а яких забагато, — говорить Оксана Коваленко. — Але ми не чекаємо результатів дослідження, щоб коригувати програму, адже постійно підтримуємо зв’язок з учителями і міжнародними організаціями.
Наступний крок — підготовка всіх вчителів англійської мови до викладання у 3-4 класах. Ігор на заняттях стане трохи менше, натомість додадуться дослідницькі та творчі заняття. На уроках англійської мови стає більше письмових вправ, адже це найскладніший вид роботи.
— У третьому класі ми працюємо серйозніше, але все ще можемо піти у парк за школою, сісти на підручники і просто розмовляти, — пояснює вчителька Юлія Крилач. — Так діти розуміють, що навчання не обмежується стінами аудиторії. Я викладаю також у середній школі і, наприклад, п’ятикласники, у якості домашнього завдання, проводять інтерв’ю з батьками. Тобто інтерактив не зникає, коли дитина переходить у старші класи. Я сподіваюся, що роблю усе можливе, аби діти були готові до будь-яких задач у майбутньому.
— Якого б віку не був учень, вчитель має розуміти, що дитина — це особистість, яку потрібно слухати і поважати, — каже Вікторія Іваніщева. — Ми намагаємося донести це на тренінгах Британської Ради. Коли учні відчувають, що вчитель їхній партнер, то ходять на уроки із задоволенням.
