“Кріпацькі діти”
Отже, головна новина цьогорічної кампанії - це вступ “за пропискою”, точніше, за місцем проживання. Тепер навчальні заклади не зможуть проводити тестування та співбесіди при вступі до перших класів, а діти, згідно з законом про Освіту, зможуть реалізувати своє право на навчання за територіальним принципом.
За кожною школою закріплена територія, мешканці якої мають право на першочерговий вступ до цього закладу. Якщо після їх зарахування у закладі залишаться вільні місця, вони будуть розіграні в лотерею між іншими бажаючими. Але про лотерею - далі.
Також право першочергового вступу мають діти, чиї брати та сестри вже навчаються в цьому навчальному закладі, і діти працівників закладу. В останній редакції правил першочергове право на вступ отримали також випускники садочка при цьому навчальному закладі, якщо такий садочок існує (в столиці чимало НВК - навчально-виховних комплексів, що включають і школи, і садочки).
Прив’язка до місця проживання викликає обурення в багатьох батьків та навіть правозахисників, які називають норму “кріпацтвом”. МОН переконує, що не позбавляє нікого права навчатися в будь-якій школі, а лише надає можливість потрапити у найближчу школу без конкурсів та хабарів.
Детальніше про те, як відбувся розподіл території обслуговування шкіл у Києві та про те, чому цей розподіл не подобається батькам, читайте у тексті “Не всі школи рівні: нові правила прийому в перший клас ”.
“Ти з якого району”
Найцікавіше питання цьогорічної кампанії - як школи будуть встановлювати місце проживання в той час як багато громадян не живуть за місцем реєстрації або взагалі не мають реєстрації. Попередній варіант правил прийому пропонував батькам нести або паспорт одного з них зі штампом про реєстрацію, або довідку про реєстрацію, або нотаріально оформлений договір оренди.
В остаточному варіанті правил не перераховуються документи, які можуть засвідчити місце проживання. Це, з одного боку, розширює права батьків, які можуть вигадувати різні нетривіальні способи підтвердити своє місце проживання. З іншого - розширює можливості приймальної комісії відмовити в праві на першочерговий вступ, оскільки “ніде не написано”, що надана батьками довідка від ОСББ, наприклад, дає таке право. (Приклад про довідку від ОСББ реальний - батьки отримали відмову у першочерговому вступі).
Заяву про зарахування потрібно подати до школи до 31 травня. Дитину з собою можна не приводити. Крім заяви знадобиться також медична довідка 0-86-1/о (ні, її не відмінив МОЗ) та копія свідоцтва про народження (при собі потрібно мати оригінал). Всі інші довідки надаються за бажанням.
В роз’ясненні МОН надається цілий перелік документів, на які міністерство “рекомендує орієнтуватися” директорам шкіл та батькам. Крім очевидних, в переліку є, наприклад, “акт обстеження матеріально-побутових умов”. І є пункт “будь-який інший документ, що підтверджує місце проживання дитини чи одного з її батьків”. Тобто, досить широке поле для спроб і невдач. І корупції.
Лотерея
Розіграш вільних місць в лотерею - не жарт. В роз’ясненнях МОН жеребкуванню надається мало уваги: “Його мають провести в один із днів (за вибором закладу) в період з 5 до 10 червня. Воно має бути обов’язково прозорим та публічним. Сам процес відбору – випадковий”.
“Це нормальна практика для розвинутих демократичних країн, цей спосіб рекомендує Європейська організація співробітництва і розвитку як об’єктивний, - раніше говорила в інтерв’ю LB.ua Іванна Коберник. - Є проблема: бажаючих більше, ніж шкіл. Я вважаю, що спосіб жеребкування або лотереї ставить всіх в рівні умови, але така лотерея має бути автоматизованою. Тоді дитина не винна, на відміну від способу тестування. Бо якщо дитина не пройшла тестування – батьки винять її, а це несправедливо”.
Втім, не в усіх популярних навчальних закладах залишаться вільні місця, аби можна було спробувати зіграти в лотерею. 26 квітня Департамент освіти та науки міста Києва опублікував на своїй сторінці у фейсбуці дані по Слов’янській гімназії на Позняках: “За 3 дні прийнято 227 заяв лише з території обслуговування(!) та ще 90 (сестрички-братики). Минулого року з понад 2 000 бажаючих було зараховано 253 першачка. Аналізуючи потребу, що виникла через інтенсивну забудову житлового сектору, для гімназії не виключена необхідність навчання у 2-гу зміну”.
Аналогічна ситуація в інших густонаселених мікрорайонах столиці - наприклад, у Голосієві, де активно зводяться величезні житлові комплекси, за останні 8 років не було побудовано жодного муніципального садочка чи школи. Детальніше про проблему з садочками та школами в різних районах Києва читайте в тексті “Без урахування дітей”.
Натомість в “простих” непопулярних школах, особливо в старих мікрорайонах, місць вистачатиме - за даними того ж Департаменту освіти і науки, всього 15 заяв до перших класів станом на 7 травня було подано до 228 школи на Березняках, 11 - в школу 18 на Оболоні, по 19 - у дві школи Печерського району (134 та 94).
Лише 4 роки
В остаточному варіанті правил написано, що “зарахування до 5 класу дітей, які у 2018 і наступних роках були зараховані до 1 класу закладів освіти з поглибленим вивченням окремих предметів та профільним навчанням, відбувається за результатами конкурсного відбору”.
Тобто, “приписний” принцип діятиме лише для початкової школи. Далі гімназії та ліцеї зможуть набирати дітей так, як вони робили це дотепер (тестування, співбесіди, “внески” в кишеню директора).
МОН наполягає на тому, що батьки не мають боятися віддавати своїх дітей до “не елітної” початкової школи, оскільки з 2018 років всіх першачків навчатимуть за новим стандартом, який називається Нова українська школа. Зараз 22 тисячі вчителів проходять підготовку до роботи в НУШ, а місцеві ради закуповують спеціальне обладнання для всіх перших класів (з цим, правда, є проблеми).
Тож батькам пропонують покластися на реформу і сміливо віддати дитину до школи за місцем проживання. Радіючи тому, що тепер не потрібно мучити дітей підготовкою до тестування та співбесіди. Проте, судячи зі статистики столичного департаменту освіти та науки, батьки до такого експерименту ще не готові.