Перша ротація 95-ки вже відвоювала рік і була демобілізована. Але багато хлопців, які мають незрівнянний бойовий досвід, лишилися в бригаді, як контрактники. Передавати досвід.
Хлопці виїжджають на передову. На броні запас води, всередині БК, їжа. Десант їде зверху - так легше зістрибнути в разі обстрілу та є можливість відстрілюватися.
Їдемо до хлопців на одну з передових позицій. Вони підтримують вогнем колег, які тримають транспортну розв’язку ближче до Донецька.
“Стрілкотня”, не дуже гучні вибухи від АГС-ів, десь вдалині вибухи від приземлення мін. Хлопці, переважно без бронежилетів, вибігають на дорогу, встановлюють СПГ і починають гатити в сторону бойовиків. СПГ вистрілює ракетами з різними видами зарядів - фугасні, кумулятивні, осколкові. По потужності постріл можна порівняти з танковим.
- Щось вони розпустилися геть, треба трохи заспокоїти.
Командир корегує вогонь, ще декілька людей підносять ракети і заряджають. Все злагоджено і швидко.
- Ще два і закінчуємо!
- Вуха!!!
Від пострілу добряче закладає вуха. Від кількох пострілів може бути контузія.
Командир хвалиться оператором СПГ - він бува робив за раз до 40 пострілів.
Прилетіла "отвєтка" від снайперів, хлопці ховаються від куль.
Ближче до темноти трохи стишується. Хлопці гріють на вогні, поки можна його розводити, обідню “зупу”. На позиціях в темний час доби для маскування військові не користуються світлом - не розводять вогнищ, не підсвічують ліхтариками та мобільними.
Штатного повара немає, їжу готує на вогнищі Ваня(на фото нижче по тексту).
- На гражданці тобі треба ресторан відкривати.- Та оце вступав в кулінарний, не вистачило декілька балів.
Не встигаємо доїсти - по рації передають “можливий артобстріл”.
- Прошу всіх прослідувати в “нору".
Нора - сховище, бліндаж. Там волого і холодно, але більш-менш безпечно.
Ніч проходить в тому ж темпі. Хаотичні обстріли, стрільба у відповідь. Місцями тривожна тиша. Хлопці вдивляються в найближчу зеленку - в ній днями знайшли “льожку” снайпера. Практично в тилу однієї з позицій.
В хвилини тиші все тіло перетворюється на величезне вухо. Вже четвертий раз десь неподалік падає камінчик.
- Це наш місцевий Рижий-без-хвоста полює на мишок. (Рижий-без-хвоста - прізвисько кота. Чи є в нього хвіст - невідомо, бо він весь час тактично ховався. Хлопці казали, що кіт має контузію).
Після обстрілу хвилини тиші і тривоги змішуються з літніми пахощами трав, липи, акацій. В небі багато зірок, воно здається спокійним і мирним. Десь неподалік зозуля відраховує “ку-ку, ку-ку, ку-ку…”.
Це незабутньо.
Ранком маємо "королівський сніданок” - чорний хліб, підсмажений з яйцем, салат, чай. З їжею ситуація нормальна - МО забезпечує сухпаями, консервами. Щось більш свіже досі возять волонтери. Або хлопці купують за свої гроші.
Чистка СПГ - мильна вода, потім насухо ганчіркою.
Вертаються з маленького бойового завдання. Доставити БК та їжу-воду на "пост-мост”, який перманентно під обстрілами. Зв’язок з постом в якісь момент перервався, тому їхали туди, не знаючи поточної ситуації.
Командир "Батя". Хлопці його дуже поважають і довіряють йому.
Вечірня “отвєтка” АГС-ом. Через 10 хв після початку починають свистіти снайперські. Хлопці продовжують підносити “улітки” з гранатами для АГС.
У вільний від “роботи” час хлопці блукають по позиції, шукаючи постійно зникаючий мобільний зв’язок із зовнішнім світом і сім’ями.
В розмовах з дружинами обговорюють, яку ділянку городу і під що лишити на наступний рік. Мріють, як підуть полювати на звіра (кабанів багато розвелося), коли вернуться домів. Ходять в рейди за суницями та черешнями на покинуті городи дачників. Дарують колючі троянди Донбасу журналісткам, що приїхали в гості.
Вертаєм на базу на БТР-рі. Зверху на броні з хлопцями. Після задушливої спеки в обличчя дме свіжий вітерець, поруч компанійськи посміхається з цигаркою в зубах новий знайомий, на якого можна покластися.
Не вистачає тільки миру і запам’ятати імена всіх нових друзів...
Портрети
Василь, Львівська область
Олег з Яготина
Женя, Енергодар, Запорізька область
Боєць (ім'я загублене - Ред.) з Бережанів, Тернопільська обл
Вадим, з Хмельниччини, Теофіпольський район
Льоня, з Вінницької області
Ваня, з Івано-Франківська
Бас, Любар, Житомирська область
