ГлавнаяКультура

Перед балом

10 жовтня о 13 годині за місцевим часом двері зали колишньої біржі, розташованої в туристичному Старому місті Стокгольма, розчиняться, і секретар Шведської академії Петер Енґлунд оголосить ім’я нового лауреата Нобелівської премії з літератури.

Петер Енґлунд виходить до преси
Фото: EPA/UPG
Петер Енґлунд виходить до преси

Одна з фінансово найпотужніших літературних відзнак світу вже понад сто років привертає до себе увагу. Часто її престиж стає предметом справжньої обсесії. Українці люблять помріяти про свого першого нобеліата і поплакати, що його досі нема. Самі шведи ставляться до премії іронічно.

«Найбільш комерціалізована премія»

Стокгольмські газети на «нобелівському тижні» друкують короткі вуличні інтерв’ю з городянами, спектр думок яких поділився між «це яскраве шоу, за яким ми уважно стежимо» до «я ніколи цим не цікавився і не знаю жодного лауреата».

Втім, тих, хто таки не зовсім байдужий до премії, щонайменше так само багато, як і пофігістів. Одні найдужче тішаться, коли виграє швед. Інші радіють, коли премію здобуває жінка (дотепер це траплялося таки нечасто).

«Я, мабуть, дуже перебірлива, але не можу згадати, щоб я коли-небудь була цілком задоволена їхнім вибором, – каже Еріка з фарбованим на рожево волоссям. – останнім часом це була якась соціальна катастрофа – Обама, ЄС. Добре, коли перемагає жінка: жінки мають багато здобутків, а відзначають їх рідко».

Навіть симпатики Нобелівки висловлюються про неї критично. «Найбільш комерціалізована премія! Це жахливо, – каже хіпстер Якоб із престижного району Седермальм. – Але премія з літератури цікава. Томас Ман у свій час вигравав. Не можу дочекатися, коли оголосять цьогорічного переможця. Сподіваюся, що виграє Муракамі. Я не все в нього розумію, але мені подобається».

Ставка на людину-вівцю

Якщо цього разу Харукі Муракамі не отримає премію, його можна буде зарахувати до невдах Нобелівської премії з усіма підставами. Вже років із 10 ходять чутки про те, що саме японський рок-н-рольщик ось-ось отримає найпрестижнішу відзнаку. Цього разу вона аж ніяк не завадила б йому – підняти продажі нового роману, який має вийти в англійському перекладі на початку 2014-го під загадковою назвою «Безбарвний Цукуру Тадзакі та роки його мандрів». Нині саме Муракамі веде перед у ставках букмекерів.

Фото: EPA/UPG

Серед інших фаворитів фігурують рідкісні гості серед нобеліатів – африканці, зокрема, відомий ще в часи СРСР «прогресивний» драматург і прозаїк Нґуґі ва Тхіонґо з Кенії, який пише англійською й кікую. Йому вже пророкували були премію 2010-го. Подейкують, що Шведську академію може підштовхнути до цього вибору трагічна загибель у нещодавній терористичній атаці в Найробі іншого живого класика африканських літератур, Кофі Анувора з Гани, так і не відзначеного за життя.

Вручення премії африканцю підкреслило б водночас і увагу комітету премії до континенту, брак якої часто закидають академікам, і стало б певною відповіддю на сам масштабний теракт.

З інших «політичних» номінацій варто відзначити сирійського поета Адоніса. Він теж уже не перший раз серед фаворитів. Перманентна гуманітарна криза в Сирії і неспроможність світу зреагувати на неї роблять такий вибір чудовим способом підняти статус проблеми.

І це було б дуже по-шведськи – адже те, що в нас часто розуміють як політичну заангажованість премії, насправді є розумінням літератури як важливої соціальної інституції. Це не прагнення примітизувати мистецтво чи принизити його політикою. Це віра в те, що естетично довершене мистецтво може приносити користь конкретним живим людям. Ідеалізм? Але саме за нього доручав відзначати письменників Альфред Нобель у своєму заповіті.

Серед інших потенційних претендентів – американці Джойс Керол Оутс і Дон ДеЛілло. Канадська новелістка Еліс Мунро стрімко увірвалася в число претендентів букмекерів буквально в останні дні. Цікавим для нас може бути те, що білоруска Світлана Алексієвич, чиї документальні й не зовсім книжки показують темний бік радянської і пострадянської реальності, іде в оцінках букмекерів третьою.

Світлана Алексієвич
Фото: www.kp.ru
Світлана Алексієвич

«Євробачення» для яйцеголових

Однак усе це – не більш як спекуляція на лототроні. Шведська академія, найстарішому членові якої виповнилося 95 і в якій за всю історію було тільки 7 жінок, тримає всі подробиці «виборчого» процесу в таємниці протягом 50 років після вручення премії. Нерідко відзнаку здобуває той, про кого взагалі не говорили (і не знали) напередодні.

Витік інформації буває, але часто його нелегко інтерпретувати, як це було в травні цього року, коли секретар академії написав у Твіттері: «Ми щойно визначили 5 претендентів», - що букмекери й журналісти намагалися розшифрувати на всі лади. Навіть самому переможцю дзвонять лише за півгодини до публічного оголошення рішення.

Професор Гіллеві Ґанец зі Стокгольмського університету, з якою я спілкувався напередодні сьогоднішнього оголошення лауреата, досліджує культурний феномен «нобелеманії». «Це яскравий медіа-спектакль, – вважає вона, – і зразок таблоїдизації науки і літератури. Вчені, письменники дедалі більше стають шоуменами. Ми починаємо ставитися до них як до екранних зірок».

Мо Янь, лауреат Нобелевської премії з літератури в 2012 р. демонструє мистецтво каліграфії шведським студентам
Фото: EPA/UPG
Мо Янь, лауреат Нобелевської премії з літератури в 2012 р. демонструє мистецтво каліграфії шведським студентам

«На жаль, Нобелівська премія створює образ вченого, автора за старими лекалами ще романтичних гіпербол. Але її продуктивний потенціал у тому, що вона допомагає знанню вписатися в систему пізнього капіталізму. Для будь-якого автора це шанс на аудиторію, вона капіталізує його досягнення, дає змогу їх монетизувати. І це чудово».

Тож і до Нобелівської премії треба ставитися відповідно: як до «Євробачення» у високому стилі. Ідеальна тема для статусу в соцмережі і розмов про погоду. Якщо, звичайно, ви не сидітимете з хвилюванням коло телефону. Десь о 12:30 за Стокгольмом.

Роман Горбик спеціально для LB.ua зі Стокгольма

Роман ГорбикРоман Горбик, журналіст
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram