«Недобрі» прогнози спікера
Напередодні відкриття осінньої сесії спікер та керівники фракцій та груп провели традиційну погоджувальну раду. Дмитро Разумков почав достатньо песимістично. «Нова сесія буде достатньо напруженою, у нас багато завдань та викликів», – попередив він колег. Ключове на порядку денному – ухвалення бюджету на наступний рік. Його перший варіант Кабмін має подати на розгляд парламенту до 15 вересня.
«Також осінь завжди пов’язана з тарифами, опалювальним сезоном. І тут усі вертикалі влади мають максимально об’єднати зусилля, щоб допомогти людям в ці непрості часи економічної кризи та ковідного періоду», – продовжував підіймати «градус» спікер, констатувавши наостанок, що економічні показники та тенденції «недобрі».
Саме ж відкриття сесії розпочалася традиційно – з виконання гімну хором імені Верьовки. Більшість депутатського корпусу – без захисних масок, весь склад Кабміну Дениса Шмигаля навпаки – з дотриманням санітарних норм безпеки.
Першим з трибуни виступив голова Ради Разумков.
«Сьогодні ми з вами знаходимося на екваторі. Це фактично половина нашої каденції. На екваторі завжди гаряче. Але я дуже сподіваюся, що навіть, коли хтось хотів би в цьому залі зробити ще гарячіше, здоровий глузд і бажання розвивати нашу державу все ж таки переможе», – з посмішкою та не без іронії в голосі говорив спікер, ймовірну відставку якого вже тривалий час обговорюють у «Слузі» через не найкращі його стосунки з Офісом президента.
«Часткове» відкриття кулуарів
Напевно, однією з основних подій для самих журналістів стало відкриття кулуарів парламенту. Оскільки з початку карантину апарат парламенту закрив доступ до другого поверху, де журналісти традиційно спілкувалися з депутатами. Після численних апеляцій медіа до кулуарів вирішили допускати не більше 40 представників акредитованих ЗМІ за окремими «червоними» картками.
Всередині на журналістів очікувала достатньо кумедна «інсталяція» з загороджувальних леєрів з синіми стрічками (на кшталт аеропортів). Найбільше було питань: чому сектор, де як правило виходять «слуги народу» «захистили» від медіа?
У підсумку, ті нардепи, які не хотіли спілкуватися з журналістами, без проблем це робили, оминаючи «обмежені» місця для четвертої влади. Та просто тікали в буфет. До речі, в який, щоб потрапити журналістам, треба не лише здати «червону карту», а й отримати на окремому пункті охорони – додаткову і вже «зеленого» кольору.
Ті ж спікери, які й до цього за власним бажанням приходили на третій поверх прес-центру для коментарів, і зараз охоче долали «сині бар’єри».
Плани по кадрах та приборкання «поправкового тероризму»
Ще влітку, майже за місяць до нової сесії, активізувалися чутки про кадрові ротації на лише в уряді, а й в президії парламенту. Проте «на старті» шостої сесії від ідеї відставки спікера Разумкова відмовилися. Як повідомляли співрозмовники LB.ua у президентській фракції, відмовились не назавжди.
«Поки що немає голосів «за» зняття спікера та призначення на його місце Руслана Стефанчука», – розповів один із впливових «слуг».
Голова фракції «Слуги народу» Давид Арахамія за день до початку роботи Ради 7 вересня запевняв, що з Разумковим нормальні робочі стосунки.
Так само поховали плани відставки всього уряду Дениса Шмигаля, про що говорили ще на самому початку літа. Кадрові зміни будуть «точкові». Валізи можуть пакувати три міністри: оборони Андрій Таран, віцепрем'єр та міністр стратегічних галузей промисловості Олег Уруський та очільниця Міністерства соціальної політики Марина Лазебна.
«Причин для відставки цих трьох багато. Таран розсварився з усіма. І дуже «радянський». Нам потрібна модерновіша людина. Уруський провалив «підзаконку» по оборонним закупівлям для армії. А по Лазебній – цілий комплект претензій. Я особисто нагадаю про провал кампанії по «пакунку малюка». Ми прийняли два закони, а Мінсоц і далі видає картки, вся програма «по пакунку» – провалена», – пояснив співрозмовник в «Слузі народу».
Ще один його колега по фракції запевняв, що вирішена доля ще одного міністра – Олександра Ткаченка, очільника Міністерства культури та інформаційної політики: «Його місце займе заступник Ростислав Карандєєв».
Натомість інші його колеги по фракції запевняли, що Ткаченко, як і міністр юстиції Денис Малюська (його ймовірну відставку теж обговорювали)залишаться в уряді.
З кадрами обіцяють остаточно розібратися до кінця вересня. Поки процес ротацій гальмує єдина причина – відсутність лави запасних та охочих зайняти міністерські крісла. «У нас справді великі проблеми з новими прізвищами на посади трьох міністрів», – визнав один зі співрозмовників «Слуги».
Голова ж фракції «Слуги народу» Давид Арахамія навіть пожалкував, що «слуги» даремно винесли на публіку інформацію про майбутні відставки.
«Сьогодні ми назвемо будь-яке прізвище, а вже завтра його перестануть слухати в міністерстві. Я говорю, як воно є... Ми по суті можемо зупинити роботу міністерства на два-три тижні. Навіщо це робити? Такі передчасні заяви... Тримаймо інтригу хоч за пару днів», – скаржився він.
Там само Арахамія анонсував на другий пленарний тиждень початок розгляду трьох ключових законопроєктів. Почнуть з президентського про олігархів – у другому читанні. Проблема не лише у тому, що до нього подано 1230 правок. Омбудсман Людмила Денисова звернулася до спікера Разумкова з листом, розкритикувавши документ за порушення прав і свобод громадян. А також закликала надіслати його перед розглядом на експертизу до Венеціанської комісії. За прогнозами голови фракції «Голос» Ярослава Железняка, це означає, що в цілому закон навряд чи буде ухвалений взагалі.
До урядового проєкту 5600 щодо підвищення податків, зборів та ренти на руду (за що його називають ще «антиахметівським») нардепи подали майже рекордну кількість правок – 11600. А до другого читання про реформу СБУ – близько 2 тисячі.
Звісно, розгляд всіх правок паралізує роботу Ради на довгі місяці. «А в Офісі президента давно з цього приводу нервують та незадоволені темпами реформ, затягуванням часу та підтанцьовування опозиції, яка відверто над нами знущається цим поправковим спамом», – поділився один з нардепів «Слуги».
Голова партії «Слуга народу» Корнієнко в коментарі LB.ua в кулуарах коротко сказав, що фракція буде працювати над удосконаленням «спецпроцедури розгляду», а також щодо постанов, які блокують підписання законів.
Нардеп «Слуги» та член профільного Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Павло Фролов наголосив, що насправді механізми та «питання ще обговорюється». За його словами, є декілька шляхів покласти край «поправковому тероризму». Перший – це застосування так званої «спеціальної процедури», яка була застосована лише один раз – під час прийняття «антиколомойського» законопроєкту.
Коли до «антиколомойського» законопроєкту ще весною 2020 року подали більш як 16 тис. поправок, на позачерговому засіданні у квітні було прийнято закон 2571-Д про зміни до Регламенту та «спецпроцедури». Яка передбачає розгляд законопроєкту у 2-денний термін, подання не більше п'яти поправок від фракції (не врахованих профільним комітетом) та однієї правки від депутата.
«Але тоді буди політичні домовленості та обіцянки, що ця «спецпроцедура» буде застосована лише один раз», – підкреслив Фролов у спілкуванні з LB.ua.
Другий варіант – це прийняття у другому читанні законопроєкту 3415 – про вдосконалення «спецпроцедури». «Основна ідея, щоб давати 5 хвилин депутату на представлення усіх своїх правок, а голосувати вже не всі правки, а лише ті, що перейдуть у процедуру спецрозгляду – по одній правці до статті чи пункту. Це теж унеможливить поправковий спам».
Або ж є ще один шлях – взагалі нічого не змінювати. «В Регламенті є ст. 119 та 45, за якими профільний сам комітет може визначити правки «вирішального значення», які за умови врахування автоматично відхиляють всі інші правки на цю ж саму тему», – каже нардеп.
Регламентний комітет Ради ще не розглядав варіант «збиття» десятків тисяч правок. Не виключено, що засідання на цю тему буде наступного тижня, щоб вже в кінці вересня пришвидшити розгляд ключових законопроєктів. Тому буде гаряче – гарантовано.
