ГлавнаяПолитика

Анна Коваленко: «Черкаський кейс» показав – регіональна політика має стати частиною стратегії нацбезпеки

Анна Коваленко займається питаннями національної безпеки з 2014 року, була радницею трьох міністрів оборони – Михайла Коваля, Валерія Гелетея та Степана Полторака, консультанткою парламентського Комітету з питань оборони восьмого скликання. У парламент дев’ятого скликання потрапила уже в статусі народного депутата – була обраною за списком «Слуги народу». Однак попрацювала у ВР недовго – у вересні 2019 року президент Володимир Зеленський призначив Коваленко заступницею керівника свого Офісу, відповідальною за безпековий сектор. Наприкінці квітня 2020 року вона залишає ОП і стає заступницею міністра розвитку громад та територій. Стверджує: регіональна політика – важлива складова національної безпеки.

LB.ua поговорив з Анною Коваленко про демарш міського голови Черкас, роботу в Офісі Президента та реформи в оборонній сфері.

Фото: facebook/Anna Kovalenko

В Офісі президента ви відповідали за національну безпеку, зараз – заступниця міністра розвитку громад і територій. Президент «перекинув» вас із одного складного напрямку на інший?

Ми в умовах війни, пандемії та світової економічної кризи. Зараз у виконавчої гілки влади – будь-який напрямок складний. Щодо мого напрямку – не виключено, що доведеться для виконання частини задач задіювати свої контакти в силових структурах. Як на мене, нам потрібні більш гармонійні відносини по вертикалі влади і більш оперативне реагування на ситуативні виклики.

Один з таких ситуативних викликів – демарш міського голови Черкас?

Ця історія демонструє, що регіональна політика має стати частиною стратегії національної безпеки. З однієї сторони є речі, якими не можна маніпулювати лише для того, щоб отримати політичні дивіденди. З іншої – Київ має вести ретельну роз‘яснювальну роботу щодо ситуації не лише з коронавірусом, а із формуванням будь-якої політики та її реалізації. Ми живемо в одній країні і треба завжди про це пам‘ятати.

Ваш шеф Олексій Чернишов ще на посаді керівника Київської ОДА досить ретельно відбирав собі команду. Як у вас контакт з ним?

Ще як керівник ОДА, він дуже відповідально ставився до питань оборони та нацбезпеки. Вже як з міністром ми ретельно обговорювали, як можемо формувати та реалізовувати політику у напрямку регіонального розвитку, антикорупції та «зшивання» регіонів, про що неодноразову наголошував Президент. Я умовно «перейшла» працювати в Мінрегіон, як тільки ми сформулювали можливості взаємодії у цьому напрямку. Тобто я продовжу займатися тими напрямками, які й були в моїй компетенції в останні роки.

 Міністр розвитку громад і територій України Олексій Чернишов (справа)
Фото: bez-tabu.com.ua
Міністр розвитку громад і територій України Олексій Чернишов (справа)

Робота заступником в ОПУ була не публічною. Тепер можемо говорити про неї?

З першою формою допуску до секретної інформації та і з роботою 24/7 особливо немає часу на спілкування з пресою. Моєю основною задачею був моніторинг стану справ у сфері національної безпеки та оборони та вироблення альтернативних варіантів розв’язання існуючих проблем. Свого роду експертно-аналітичне забезпечення здійснення Президентом України конституційних повноважень.

Що вдалось реалізувати?

Була системна робота по напрямкам: нацбезпеки, оборонних реформ, реформ ОПК та розвитку демократичного цивільного контролю, координація розвідувальної спільноти. Коли все це відбувається одночасно і в досить агресивному середовищі, важливо все робити швидко, акуратно та зважено. Були системні пропозиції реформ для Кабміну – вийшов указ із стратегічними завданнями для відповідальних за нацбезпеку та оборону 837. Ми доопрацювали законопроекти апарату РНБОУ, Міністерства оборони, Служби безпеки та інших відомств відповідно до компетенції. Разом із Інститутом стратегічних досліджень доопрацювали законопроект про безпеку критичної інфраструктури та віддали в Кабмін. Щось було прийнято Верховною Радою, щось поки в процесі розгляду. Підготували критику до існуючих та альтернативних законопроектів щодо Державного оборонного замовлення, реформи Оборонно-промислового комплексу. Створили кілька моделей Міністерства оборонно-промислової політики. Насправді у нас багато результатів. Як мінімум, ми відпрацювали досить швидкі реакції на проблеми. Для прикладу так з‘явився указ 948 щодо запобігання пожежній небезпеці або точкова допомога ЗСУ із оподаткуванням отриманого в 2014 році волонтерського автотранспорту та багато інших.

Ще одним досить вагомим пріоритетом на посаді заступника керівника Офісу Президента з питань нацбезпеки та оборони була підтримка балансу гілок влади. Бо в період трансформації кожне міністерство чи відомство, часто народні депутати, намагаються перетягнути на себе більше повноважень і відібрати їх таким чином у інших.

Фото: надано Анною Коваленко

Чому досі немає Стратегії національної безпеки України?

Вона була розглянута і затверджена на РНБО але час підготовки відповідного указу Президента співпав із розвитком пандемії коронавірусу. Тепер логічно що наша Стратегія потребує доопрацювання в апараті РНБОУ. Що ж стосується інших стратегічних документів у цій сфері то вони фактично готові. Відразу після затвердження Стратегії національної безпеки теж з‘являться. Ще раз підкреслю, що корективи в часі прийняття цих фундаментальних документів внесено тільки глобальним форс-мажором під назвою коронавірусна пандемія.

У парламенті зареєстровані законопроекти про передачу частин повноважень Президента, як Верховного Головнокомандувача, до Міноборони. Навіщо такі зміни?

Збільшення ролі Міноборони в плані формування оборонної політики для всіх сил оборони, а не тільки ЗСУ є логічним. Але при цьому не може йти мова про зменшення або послаблення ролі Президента як Верховного Головнокомандувача. Є ініціативи, які у мирний час можуть виглядати доцільними, але не є актуальними тепер.

На якому етапі робота з реформи оборонних закупок і реформи «Укроборонпрому»?

Треба розділяти питання забезпечення їжею, речовим майном та закупку озброєння і військової техніки. Це, до речі, основна проблема законопроекту 2398-Д, де парламентарі намагаються прирівняти закупівлю ОВТ до товарів загального вжитку. Тепер по порядку. Треба віддати належне, новий міністр оборони швидко зорієнтувався і, незважаючи на пандемію, ми підготували зміни до бюджету, які дозволили захистити ЗСУ від перебоїв із постачанням харчів. Щодо закупівлі речового майна – там триває реформа. Перебоїв із постачанням немає. Скоро має з’явитись профільний заступник МОУ з цих питань.

Фото: надано Анною Коваленко

А як справи із закупівлею озброєння та військової техніки?

Тут історія комплексна. Є певні збої щодо роботи Мінекономіки в цьому напрямку. Не вистачає чіткої державної політики, про що неодноразово було проінформовано колишнього міністра економіки. Закупівля дуже тісно пов‘язана із пропозиціями виробництва всередині країни і поза межами. До цих пір відбувається огляд ОПК, це певним чином дезорієнтує українських виробників. Для «Укроборонпрому» зараз окремий виклик вони одночасно готуються до корпоратизації своїх підприємств та визначають продукти озброєння та військової техніки які варто запропонувати українському сектору нацбезпеки і оборони та які можуть бути конкурентоспроможними за кордоном. Президент затвердив Державне оборонне замовлення із значними доопрацюваннями. Тепер питання чи впорається з цим вже новий Кабмін.

Українська армія – все ще мала радянська армія? Чи вже ближча до стандартів НАТО?

Якби не війна, багато реформ в армії шли б повільніше. Наш Головнокомандувач Руслан Хомчак задав хороший темп. Він, як бойовий генерал, не з чуток знає що «мала радянська армія» не переможе «велику радянську армію», і що Україна не «острів» – для нас важлива підтримка НАТО. І тому логічно прагне швидкої інтеграції та я б сказала синхронізації українських ЗСУ із натівськими. Міністр оборони підтримує прагнення Головнокомандувача – вже відбувся розподіл ролей Головнокомандувача та Начальника Генерального штабу. У нас з‘явились нові командування та командувачі. Їм і впроваджувати всі реформи від систем управління, зв‘язку та автоматизації, логістики та стандартизації до освіти. Адже справжня реформа для нашої армії це зміна світогляду.

 Міністр оборони України Андрій Таран і начальник Генерального штабу Головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник
Руслан Хомчак під час поїздки в район проведення ООС на сході України
Фото: Міноборони
Міністр оборони України Андрій Таран і начальник Генерального штабу Головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник Руслан Хомчак під час поїздки в район проведення ООС на сході України

Анна СтешенкоАнна Стешенко, спеціальний кореспондент LB.ua
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram