Що нового?
Профільний комітет пропонує об'єднати в один документ чинні закони про друковані ЗМІ, інформаційні агентства, телебачення і радіомовлення, держпідтримку засобів масової інформації та соцзахист журналістів, Нацраду телебачення і радіомовлення.
Новий законопроект регулюватиме не лише традиційні медіа - радіо, телебачення, пресу. Концепція комітету також пропонує регулювати онлайн медіа, соцмережі, провайдерів, сервіси на замовлення - Netflix, Megago TV, OLL TV.
Одна із пропозицій для дискусії - онлайн медіа для реєстрації повинні отримувати акцепт від Нацради. За рішенням суду можна буде припиняти діяльність сайту, якщо він порушує законодавство.
Робоча група хоче ввести ще один вид санкцій для медіа - припис - та посилити права на відповідь та спростування.
Новий закон також повинен містити розділ про захист неповнолітніх від небезпечної інформації.
Про деякі ініціативи - детальніше далі.
Більше прав журналістам
Влада хоче посилити захист прав журналістів - зобов'язати медіа страхувати співробітників, виплачувати допомогу по безробіттю у разі звільнення через тиск, ввести кримінальну відповідальність за тиск на працівників ЗМІ.
Міністр з гуманітарної та інформаційної політики Володимир Бородянський пропонує запровадити посаду омбудсмена з питань інформації, який буде зокрема розглядати скарги щодо дезінформації та звертатися до суду “з метою захисту інтересів суспільства”.
Згідно з концепцією, сфера медіа буде регулюватися не лише державою, а й власне журналістською спільнотою, що називається співрегулюванням. Для цього пропонують створити громадську спілку, яка повинна визначати принципи та стандарти поширення інформації (стандарти достовірності).
“У випадку з дезінформацією сама журналістська спільнота буде вирішувати, кого покарати. Згідно з концепцією законопроекту про медіа, співрегулювання - це концепція, коли медіа разом із співрегулятором вирішують багато питань, які є простішими, аніж видача ліцензій, але є дуже важливими, наприклад, захист дітей від шкідливого контенту”, - пояснює очільниця ГО “Детектор медіа” Галина Петренко.
Хоча ідея співрегулювання хороша, реалізувати її в українських умовах буде складно, вважає медіаекспертка Діана Дуцик.
“У нас дуже непросте медійне середовище, розділене на кілька різних ідеологічних таборів. І це не лише тому, що медіа мають олігархічну природу, а відтак у всіх олігархів різні інтереси. Просто журналісти є частиною суспільства, вони мають різні політичні погляди на ситуацію в країні - і щодо війни, і щодо того, як іти до миру, і щодо багатьох інших речей. Тому наразі я не бачу, щоб медіаспільнота могла б сформувати якусь спілку, якій би довіряли всі”, - вважає Дуцик.
Медіаекспертка наводить приклад спілок НСЖУ, НМПУ, Комісії журналістської етики та Незалежної медійна рада, які мають обмежену довіру і мало впливають на медіа.
Захист від путінських посіпак
Одна з цілей законопроекту - обмежити вплив Росії на український інформаційний простір. У документі буде окремий розділ, присвячений захисту аудиторії від проросійських меседжів.
“Я зроблю усе від мене залежне, щоб тут перестала працювати путінська брехня. Я не дам тут вільно працювати путінським посіпакам, начебто як незалежним медіа. Не дам!”, - з надривом говорив заступник голови комітету, нардеп від “Слуги народу” Микита Потураєв.
Росіянам заборонять бути власниками медіа в Україні. Крім права власності, обмеження стосуватимуть і контенту. “Слуги народу” пропонують заборонити “визнання правомірною окупації території України, заперечення територіальної цілісності” та обмежити частку російського продукту в ефірі. Українські канали і радіо не зможуть транслювати програми за участі росіян з санкційного списку, популяризувати Росію, її діячів, які визнають правомірною агресію проти України.
“Якщо іде трансляція наративу, що заради миру можна зробити російську другою державною, провести федералізацію України чи надати особливий статус районам Донецької і Луганської областей, дозволити їм ветувати питання нашої внутрішньої і зовнішньої політики, то це наратив ворога, агресора”, - підкреслив Потураєв.
Боротьба з олігархами
Іронія “слуг народу” полягає у тому, що обмежувати вплив олігархів на медіа буде намагатися Олександр Ткаченко - колишній гендиректор каналу Ігоря Коломойського “1+1”.
У презентованій концепції пропонується обмежити монополію у сфері ЗМІ до 35% для радіо і ТВ і до 5% - для друкованих.
Олександр Ткаченко також запропронував закривати приватні медіа, якщо вони протягом трьох років неприбуткові.
“Якщо фінанси не поют романси, то і питань не повинно бути”, - сказав Ткаченко під час засідання комітету.
На запитання LB.ua, скільки ж років канал “1+1” був прибутковим за його керівництва, Ткаченко відповів: “два чи три”. Він очолював “плюси” 11 років.
“Приватні медіа мають приносити прибуток. Якщо ви подивитеся на країни Європи, то ледь де знайдете медіа, які є приватними і прибутковими, бо це суть цього бізнесу”, - пояснював Ткаченко свою ідею.
Експерти з медійної сфери вважають, що насправді така концепція працюватиме не проти великих холдингів, якими володіють олігархи, а проти невеликих медіа.
“Я категорично проти, бо це одразу вбиває усі медіа стартапи. Якщо великі олігархічні компанії зможуть дотувати канали через рекламу своїх інших бізнесів, то маленький новий стартап перші три роки не буде прибутковим і його закриватимуть. Це абсурд - це закриття медіа ринку для нових гравців”, - вважає членкиня Ради з питань свободи слова та захисту журналістів Тетяна Попова.
У дієвості схеми Ткаченка сумнівається і медіаекспертка Діана Дуцик, адже це може навіть покращити становище монополістів.
“Вплив олігархів в такий спосіб ми не зменшимо. Є ризик того, що на ринку залишаться лише великі медійні групи, які контролюються ключовими олігархами. Але той шлях, який пропонує Ткаченко, знищить дрібні медіа. До цієї ідеї є багато питань. У мене є побоювання, що вона буде реалізована без серйозного обговорення. Також виникає здивування, що такі ідеї пропонуються без економічних обґрунтувань. Я б хотіла їх побачити”, - каже Діана Дуцик..
Податки для Netflix
Ще одна новація Олександра Ткаченка - оподатковувати соцмереж та Netflix. Для цього нардеп пропонує спонукати міжнародні компанії, аби вони відкривали регіональні офіси в Україні.
“Ці платформи на сьогоднішній момент, якщо вони зарубіжні, не сплачують податків в Україні, хоча мають українських користувачів, які дають їм гроші. Так само соціальні мережі отримують гроші від реклами від українських споживачів. Куди йдуть податки? Ми має право поставити такі запитання? I am sorry, але гроші платяться в Україні”, - пояснює свою позицію Ткаченко.
Таку ідею підтримує Тетяна Попова, адже частину доходу компанію отримують від українських користувачів.
“Я бачу, що і YouTube, і Facebook отримують усе більші і більші частки у медіа бюджетах комерційних клієнтів. Наступного року, можливо, 50% бюджетів великих рекламодавців будуть отримувати закордонні платформи. Тож що виходить? Зареєстрований в Україні клієнт оплачує медіа бюджет, а податки платять десь-інде. Тут є як мінімум якийсь сенс”, - пояснює Попова.
За словами Галини Петренко із “Детектору медіа”, українські компанії стривожені успіхом Netflix і змушені конкурувати за глядача.
“Це класичний протекціонізм, тому що великі медійні групи бояться такого сильного конкурента, бо вони бачать динаміку, з якою Netflix нарощує українську аудиторію. Вона реально фантастична. По-друге, Netflix погано локалізований для України й існує ймовірність, що можуть створити аналог російської платформи, яка може бути більш затребувана українцями. Тоді буде новий виклик - що робити”, - розповідає Галина Петренко.
Медійники попереджають: для міжнародних компаній може бути простіше за таких умов піти з ринку, аніж відкривати в Україні офіси для відносно невеликого ринку. Особливо, якщо українська влада поставить заскладні умови.
Будемо саджати
Найбільше дискусій викликало питання кримінальної відповідальності за дезінформацію. Якщо на комітеті мова йшла про ув'язнення за поширення фейків загалом, то вже міністр Володимир Бородянський уточнив: кримінальну відповідальність пропонують запровадити за системне, а не одноразове порушення. І це питання буде не в загальному законі про медіа, а в окремому - про дезінформацію.
Ще на засіданні комітету виникли суперечки щодо визначення поняття дезінформації. Нардеп від ЄС Микола Княжицький навіть заявив про загрозу введення цензури.
“Одна справа, коли ми говоримо про мову ворожнечі з боку інших країн (я підтримую і погоджуюся), інша справа, щоб це не перетворилося на механізм цензури всередині країни. Те, що стосується дезінформації, я вважаю, що це загроза введення цензури в Україні”, - сказав Княжицький.
Юрист “Інституту масової інформації” Алі Сафаров пояснює: будь-які обмеження мають бути пропорційними щодо правопорушення.
“Право на свободу слова може бути обмежено, якщо це спрямовано на захист національних інтересів, прав та свобод інших людей, але це обмеження має бути дуже чітко врегульовано законом і не перевищувати меж, необхідних у демократичному суспільстві. Кримінальна відповідальність за дезінформацію явно перевищує рівень захисту у демократичному суспільству”, - вважає юрист.
Галина Петренко із ГО “Детектор медіа” теж побоюється, що така сувора норма як ув'язнення може бути використана для впливу на журналістів.
“Ідея кримінальної відповідальності у мене викликає відторгнення. Як професійний журналіст, у якого є досвід конфліктів з фігурантами матеріалів чи з владою, я розумію, що конструкт, у якому у разі чогось мені може загрожувати дуже серйозне покарання як термін ув'язнення, це мене жахає. У наших умовах є дуже великі ризики помилки і несправедливого покарання”, - вважає Петренко.
Медіаекспертка Діана Дуцик загалом підтримує протидію недостовірній інформації, але закликає владу не використовувати це для тиску на незалежних журналістів.
“Я є прихильником того, щоб все-таки знайти якусь формулу протидії поширенню відвертої брехні та маніпуляцій. Але це ніяким чином не має шкодити усім добросовісним журналістам працювати. Ми вже почули від деяких представників команди президента, що не йтиметься про визначення професійних журналістських стандартів та впливу на новини з боку держави. Але хочеться сподіватися, що це не буде інструментом боротьби із журналістами, які критикують владу”, - розповіла Дуцик.
