«Все, в чому я зацікавлений, – чи є обґрунтований сумнів щодо доброчесності кандидатів»
Із 49 кандидатів, яких ГРМЕ винесла на спільне засідання з ВККС, 39 припинили подальшу участь, ще 3 завершили її з власної ініціативи. Семеро пройшли далі. Чи задоволені ви таким результатом?
Я повністю задоволений результатами спільної роботи.
По суті, ГРМЕ «відсіяла» понад третину кандидатів до Вищого антикорупційного суду.
Ніхто з нас (членів ГРМЕ, – LB.ua) не уявляв, скільки кандидатів пройде далі, а скільки буде «відсіяно» під час конкурсу.
Якою інформацією володіли члени ГРМЕ, окрім досьє кандидатів? Чи надходили до ГРМЕ довідки НАБУ? Чи мали доступи до закритих реєстрів?
Ми мали інформацію від НАБУ, від громадських організацій, також користувалися інформацією, яка була зібрана членами нашого секретаріату з відкритих джерел. Вони використовували свої навички дослідників, щоб знайти і вивчити дані, які є у вільному доступі для громадськості.
Крім цього, ми надіслали близько 100 опитувальників до кандидатів. Їхні письмові відповіді стали надзвичайно важливим інструментом для вирішення того, кого з них слід направити на обговорення на спеціальне спільне засідання.
Чому я запитала про закриті реєстри... Склалася досить цікава ситуація щодо однієї з кандидаток – судді Солом'янського районного суду Києва Вікторії Жовноватюк. Під час спільного засідання ГРМЕ і ВККС ви запитали її про два рішення, датовані кінцем 2016 – початком 2017 року, які були у закритому доступі. Поясніть, будь ласка, звідки ви про них дізналися?
Кандидатка ухвалила два рішення. Ми отримали ці рішення в межах реалізації нами своїх повноважень.
І (з боку кандидатки, – LB.ua) не було жодних заперечень щодо цього.
Ці рішення були закриті. Я шукала їх в Єдиному державному реєстрі судових рішень. За моєю інформацією, ГРМЕ отримали ці рішення від НАБУ.
На підставі Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» ми отримували інформацію з різноманітних джерел.
Чому питання про ці рішення виникли під час самої співбесіди? Чому не до співбесіди, щоб вона змогла хоча би переглянути матеріали справи?
В мене їх (рішень, – LB.ua) до співбесіди не було. Під час співбесіди в кандидатки запитали, чи потрібен їй додатковий час, аби ознайомитись із матеріалами, і спочатку вона відповіла, що ні, а потім взяла перерву для того, аби надати документи для підтвердження своїх слів.
Серед українських політиків і експертів існують побоювання, що створення ВАСУ може призвести до замикання антикорупційних органів: НАБУ і САП здійснюватимуть розслідування та процесуальне керівництво, а ВАСУ ухвалюватиме рішення. Це може призвести до певних зловживань.
Чи не вважаєте ви, що ситуація із Жовноватюк, в тому числі, могла бути використана, аби «вибити» окремих кандидатів, котрі не завжди задовольняють клопотання НАБУ? До слова, Жовноватюк розглядає клопотання детективів НАБУ з 2015 року.
Все, в чому я зацікавлений, – чи є обґрунтований сумнів щодо доброчесності кандидатів. В мене немає більше ніякого інтересу.
Незважаючи на те, звідки ми отримуємо інформацію: чи від НАБУ, чи від громадських організацій, чи в результаті нашої спільної роботи. Все, що мене цікавить з отриманих матеріалів, повторюсь, чи вони викликають обґрунтований сумнів щодо доброчесності кандидата.
І в цьому конкретному випадку в кандидатки були всі можливості, щоб пояснити, чому вона спершу ухвалила одне рішення, а тоді – друге.
Ви дивилися засідання?
Звісно.
Тоді ви можете самі вирішувати.
«У Великій Британії немає історії корупції у судовій системі»
Під час чи то конкурсу до Верховного Суду, чи Вищого антикорупційного суду, помітно, що до суддів виникало чимало питань щодо їхнього майна, декларацій, а вже потім щодо судових рішень.
Приймати рішення, що кандидат не відповідає критеріям, вказаним у частині 4 ст. 8 (Закону «Про Вищий антикорупційний суд», – LB.ua), з огляду на судові рішення, дуже нелегко. Потрібно бути дуже обережними в такому випадку.
Неупередженість і незалежність суддів означає, що вони рано чи пізно ухвалять рішення, яке буде неправильним або непопулярним.
На мою думку, відповідно до законодавства і Європейської Конвенції про права людини, рішення повинно бути не лише неправильним, а й упередженим і навіть навмисно злочинним для того, щоб можна було притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.
Те саме стосується журналістів. Вони допускають неточності, але якщо їх за це одразу звільняти, свобода слова буде під загрозою. Хоча якщо журналіст напише статтю, в якій будуть серйозні помилки, бо він не перевірив все належним чином, тоді його можуть звільнити.
За аналогією: існує свобода суддів і свобода прийняття ними рішень. Є певна межа, яку не можна переходити. Якщо рішення містять суттєві порушення законодавства і є упередженими, – тоді на них треба зважати.
Які проблеми існують в судовій системі Великої Британії?
У Великій Британії немає історії корупції у судовій системі. Я ніколи в своєму житті не чув, що якийсь суддя вважався би корумпованим.
Після спільних засідань з ВККС ви сказали: «Я не знаю жодну іншу країну, яка б досягнула такого рівня прозорості під час відбору кандидатів на посади суддів». «У моїй країні призначення суддів має абсолютно нульову прозорість». Хоча надмірна прозорість щодо відбору суддів може бути небезпечною, адже їх персональну інформацію можуть використати різні особи в своїх цілях.
Це складне питання. Я думаю, що Україна чинить правильно, з огляду на історію країни. Можливо, це не буде правильно для інших країн. Але прозорість, ймовірно, призведе до збільшення рівня довіри. А рівень довіри до судової системи в Україні справді невисокий.
Звісно, є недоліки цього (надмірної прозорості щодо відбору суддів, – LB.ua). І дані про особисте життя і майно деяких суддів стали загальновідомими (під час співбесід у прямому ефірі, – LB.ua). Але це відбулося після запровадження норми, котра стосується публікації в загальному доступі майнових декларацій суддів.
Як ви би поставилися до того, щоб, до прикладу, у Великій Британії запровадили таку ж процедуру відбору суддів, як в Україні: тестування і практичне завдання, психологічний тест, співбесіда у відкритому доступі та ін.?
(сміється)
Ви ставите дуже складні запитання.
На мою думку, судова система Великої Британії не корумпована. Тому рішення, яке є вдалим в багатьох країнах, не обов'язково може бути доречним в моїй країні.
Хоча ви змусили мене задуматися. Я буду про це думати, коли поїду додому.
Що ви думаєте з приводу суддів, яких «відсіяла» ГРМЕ? Чи можуть вони далі працювати в судовій системі?
Це повинен вирішити народ України.
Голова ВККС Сергій Козьяков зазначив, що комісія готова понести відповідальність, зокрема, за результати конкурсу до ВАС, але лише з ГРМЕ. У кожного з вас – своя частина відповідальності. Чи готова ГРМЕ понести відповідальність разом з комісією за роботу ВАС?
Наше завдання полягало в тому, щоб ми проаналізували кандидатів і винесли на спеціальне спільне засідання тих, щодо яких існував обґрунтований сумнів щодо їх доброчесності.
На обговорення було винесено 49 кандидатів (троє зняли свої кандидатури, – LB.ua). Хоча, можливо, є й інші, які, як потім виявилося, могли мати певні проблеми, викликати занепокоєння, але ми їх пропустили.
У нас було лише 30 днів, і ми зробили найкраще, що змогли. Ми не живемо в ідеальному світі. Помилки могли бути допущені.
Розкажіть, як виглядала робота ГРМЕ.
Обмеження у 30 днів (з 27 грудня по 28 січня) спричинило суттєвий виклик, який став тягарем для всіх учасників процесу. І не лише ГРМЕ, а й ВККС і кандидатів.
У нас було шість засідань, на кожному з яких ми розглядали по 8-10 кандидатів. Після закінчення сесій у вільному доступі у нас було обговорення в нарадчій кімнаті, і ми закінчували працювати близько дев'ятої вечора.
Кандидатів потрібно було попередити за 10 днів до співбесіди. Їм потрібно було відповідати на запитання в обмежений період часу. Тому всі були в напруженні, в тому числі кандидати.
Чому ви погодилися на цю роботу?
Все дуже просто. Жодна країна цього не робила раніше.
Україна – перша країна у світі, котра запросила іноземців для надання допомоги під час відбору суддів. Цього було достатньо для мене.
І Україну слід привітати, що вона це зробила. Я знаю, що це складно, були певні політичні аспекти, пов'язані з цим (із залученням іноземців, – LB.ua), але на мою думку, це буде корисно. І мій меседж – позитивний.
ГРМЕ мають повноваження два роки. Яким чином буде проводитися робота? Як часто ви приїжджатимете в Україну?
Нам потрібно ще закінчити написання рішень. І я вас запевняю, це дуже багато роботи.
Я повернуся, сподіваюсь, для участі в орієнтаційній програмі для суддів (Вищого антикорупційного суду, – LB.ua). І якщо буде проводитися ще якийсь відбір впродовж наступних двох років, я повернуся, якщо на це буде воля Божа.
Скільки потрібно ще часу для завершення написання рішень?
Ми підготували проекти рішень по всіх кандидатах, і зараз вони обговорюються з членами ВККС. Коли ми будемо задоволені, ми їх підпишемо.
Тобто поки ви не задоволені?
Ні-ні. Я задоволений (посміхається, – LB.ua). Ми підписали вже 19 рішень (рішення повинні бути особисто підписані усіма членами ВККС і ГРМЕ, – LB.ua). Сподіваюсь, коли всі будуть підписані, юристи, журналісти зможуть їх проаналізувати і зробити висновки.