Примус до любові
У «Народному Фронті» впевнені: розмови про дострокові вибори інспірують з Адміністрації президента з єдиною метою – шантажувати їх. Рейтинг «Народного Фронту» балансує у межах статистичної похибки 1%, тому перспектива дострокових виборів мала б зробити його лідерів поступливішими у переговорах із командою Петра Порошенка. Адже шанси зберегти свою присутність у великій політиці «фронтовики» мають лише у разі злиття з БПП. Саме тому, за словами співрозмовників LB.ua в «НФ», президентське оточення намагається виторгувати собі максимально вигідну конфігурацію об’єднання «НФ» і БПП у єдину структуру (у яку також мають увійти соратники мера Києва Віталія Кличка – представники «Удару», які попри перебування у складі БПП позиціонують себе в якості окремого угрупування, а також люди прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, який уже віддавна вимагає для себе окремої квоти).
За інформацією з президентського табору, прохідну частину списку майбутньої об’єднаної партії уже домовилися розділити наступним чином: 50% місць для Петра Порошенка, Віталія Кличка та Юрія Луценка (на останнього зорієнтована найбільша внутрішня група у БПП, лідером якої є Олександр Третьяков). 30% отримують «фронтовики» і свої омріяні 20% – Володимир Гройсман. З огляду на таку щедрість Банкова вимагає безумовної підтримки Петра Порошенка союзниками на президентських виборах.
Однак у «Народному фронті» стверджують: усі попередні розподіли відсотків – умовність, оскільки соратники Арсенія Яценюка не надто довіряють чинному президентові – зважаючи на всю історію стосунків обох політсил.
Один з близьких до президента депутатів підтверджує, що БПП дійсно все ще веде переговори з «Народним Фронтом» про підтримку єдиного кандидата на президентських виборах, а також про деталі партійного будівництва. З приводу ж того, чи будуть оголошені дострокові парламентські, за його словами, «рішення ще не ухвалено».
Консультації
Про об’єднання говорять не тільки в коаліції. Після того, як лідера «Руху нових сил» Міхеїла Саакашвілі видворили у Польщу, його соратники пропонують решті опонентів влади задуматись над тим, як об’єднати сили для перемоги на виборах. Щоб обговорити формат можливої співпраці представники «Руху нових сил», «Самопомочі», «Батьківщини», «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка, «Демальянсу» та «Народного контролю» уже провели щонайменше три раунди консультацій.
Як кажуть учасники цих зустрічей, обговорювали можливість об’єднання на парламентських виборах та підтримки спільного кандидата у президенти. Але поки що охочих відмовитися від персональної участі у президентських перегонах немає, а рівень довіри між опозиціонерами приблизно такий же, як між соратниками Порошенка та Яценюка. Тому обговорення спільних дій на президентських виборах поки заморожене.
Що ж до об’єднання на парламентських виборах, то за словами співрозмовника LB.ua, який брав участь у переговорах, «Самопоміч» і «Батьківщина» чітко заявили: не планують ні з ким об’єднуватись.
«Самопоміч» впевнена, що у них достатньо високі рейтинги, тому вони будуть йти окремо, «Батьківщина», звісно, також», – каже він.
Лідер партії «Самопоміч» Олег Березюк участь своєї політсили у таких переговорах взагалі заперечує.
«Я не брав жодної участі у таких зустрічах. А була така зустріч?», – говорить він у розмові з LB.ua.
Водночас, депутат з його фракції Павло Костенко підтвердив LB.ua, що був делегований "партією" на одне із таких зібрань. На наступних зустрічах "Самопоміч", за його словами, представляли вже інші члени політсили.
В «Русі нових сил» журналісту LB.ua заявили, що поки конкретних домовленостей і компромісів з іншими політсилами не досягнуто. Однак, в РНС розраховують, що можливо вдасться об’єднатись у тій, чи іншій формі з партією Гриценка, або «Демальянсом».
«Якщо одна фракція коаліції зараз примушує іншу до любові, то у нас примус не спрацює. Ми зараз намагаємось зрозуміти, хто кому найбільш симпатичний», – зазначає один із соратників Міхеїла Саакашвілі, додавши, що «РНС» все ж таки сподівається, що їх лідер зможе повернутись в Україну і своїм авторитетом вплине на конфігурацію об’єднання опозиції.
Поки, за словами іншого учасника переговорів, опозиція зосередилась на розмовах про те, як поділити між собою округи на парламентських виборах.
Втім, опозиціонери розмовляють не лише між собою. За словами ряду співрозмовників LB.ua, Юлія Тимошенко активно веде перемовини з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим.
В «Батьківщині» та «Народному Фронті» цю інформацію не підтверджують, але й не спростовують. Тільки розводять руками: це «нормальні політичні процеси», зараз усі з усіма про щось домовляються».
«Охочих заручитись підтримкою Тимошенко, розуміючи її статус і рейтинги, дуже багато», – говорять її соратники.
«Усвідомлюючи вплив Авакова, його патріотизм, багато хто хоче з ним поспілкуватись і отримати певну підтримку», – майже ідентичними словами пояснюють «фронтовики».
Шанси Виборчого кодексу
Попри публічні заяви, більшість фракцій Верховної Ради, у тому числі опозиційних, не хочуть дострокових виборів. Депутат від «Батьківщини» Сергій Соболєв в ефірі телеканалу ICTV заявив: «Звісно, кожна опозиція хоче дострокових виборів. Ухвалюйте Виборчий Кодекс, Антикорупційний суд і вперед на вибори, але ж ви розумієте, що цього не буде».
Однак, не на камери у «Батьківщині» кажуть, що дострокових виборів вони не прагнуть. Пояснюють це тим, що по плану президентські вибори мають відбутись перед парламентськими, і для Тимошенко, яка зараз має найбільшу підтримку серед потенційних кандидатів, такий розклад, на думку її колег, більш вигідний – дострокові вибори у фракції вважають зайвими ризиками для її президентського рейтингу.
«Самопоміч» теж сподівається, що дострокових не буде.
«Якщо дострокові вибори відбудуться за нині чинним законом про вибори до Верховної Ради, це буде перемога олігархів, які отримають на черговий строк країну на пограбування», – говорить голова фракції Олег Березюк.
І «Самопоміч», і «Батьківщина» педалюють ухвалення закону про вибори до Верховної Ради на пропорційній основі за відкритими списками.
Однак, охочих відмінити мажоритарну систему і знизити прохідний бар’єр у Верховну Раду, що передбачає проект Виборчого кодексу, у коаліційних фракціях схоже вельми мало. Керівництво фракцій БПП і «НФ» не в захваті від відкритих виборчих списків, адже згідно із виборчою системою, що прописана в Кодексі, гарантувати лідерам партії стале місце у прохідній частині списку неможливо. Більшість мажоритарників теж не хочуть зміни правил гри, оскільки робота на округах в останні роки може виявитися марною.
Депутат від БПП Іван Вінник, який пройшов у парламент по мажоритарному окрузі, один з тих, хто вважає, що мажоритарну систему відміняти не потрібно, на його думку у такому разі людям не вистачатиме спілкування зі своїми обранцями.
«Можу вам, як мажоритарник підтвердити, що просять геть все – починаючи від грошей на операцію, закінчуючи на ремонт даху. Я розумію, що це не завжди можна в повному обсязі задовольнити, але люди хочуть спілкування з представником, якого делегували до органів влади. Ми зараз по місцевих виборах бачимо ситуацію, що люди нібито підтримали якогось кандидата в певному окрузі, але він не потрапив у відповідний місцевий орган самоврядування, у зв’язку з тим, що певна політична сила, яка його висувала не отримала відповідну кількість мандатів», – каже він.
На уточнення кореспондента LB.ua щодо того, як у такому випадку уникнути підкупу виборців на мажоритарних округах, Вінник серйозно додає: «Гречки менше не стане, її тільки збільшиться з тим Виборчим кодексом, який пропонують».
Не менше, ніж доля Виборчого кодексу «Батьківщину» турбує оновлення складу Центральної виборчої комісії. Як відомо, президент вже вніс нових кандидатів ЦВК у Верховну Раду. Більшість з них пов’язана з фракціями коаліції, а от від «Батьківщини» там представлений лише один кандидат, якого включили у список в останній момент. Крім того, президент подав на одну особу більше, ніж є вакантних місць в ЦВК. А голосування, згідно регламенту, має відбуватись не пакетом, а за кожного кандидата окремо. Тому в «Батьківщині» справедливо побоюються, що за їх кандидата коаліція не дасть голосів.
Виборча спека на підході
Петро Порошенко у ході своєї прес-конференції закликав депутатів займатись «не виборами, а реформами». А генпрокурор Юрій Луценко в інтерв’ю LB.ua заявив, що у парламенту є час конструктивно попрацювати максимум до червня цього року – далі через наближення виборів усіх – і коаліцію, і опозицію – накриє вал передвиборчого популізму. Втім, не без допомоги Банкової виборча спека розпочалася раніше – уже під час лютневих морозів – і шансів, що парламенту вдасться ще трохи попрацювати без передвиборчих загострень, небагато.