Журналісти на столах, СБУшники на лавках та Саакашвілі у «клітці»
Коли журналісти заходять у залу судових засідань, лідер РНС вже сидить у скляній «клітці».
Побачивши камери, Саакашвілі розпливається у задоволеній посмішці.
– Що б вони не винесли, наша боротьба буде продовжуватися. Вони мене ізолювали, вони не пускали адвокатів, у мене не було преси. Єдиним джерелом інформації для мене були крики активістів з вулиці. Якщо вони мене повернуть до в'язниці, я буду голодувати до смерті. І всі будуть знати, хто в цьому винен! – одразу починає грати на камери Саакашвілі. – Я не вважаю себе арештованим, я вважаю себе військовополоненим, військовополоненим олігархату!
Виголосивши спіч, він починає співати гімн України.
«…Ні слава, ні воля!», – підхоплюють народні депутати, що прийшли на суд. Поки їх небагато – в поле зору потрапляють позафракційні Юрій Дерев'янко та Дмитро Добродомов.
Після гімну України колишній президент Грузії про всяк випадок посилає сигнал і прихильникам удома і заводить гімн своєї рідної країни.
Журналісти, яких на суд прийшло чимало (окрім українських були й закордонні, зокрема грузинські канали), хочуть «зловити» цей «смачний» момент. Оператори, фотографи і репортери штовхають один одного – зала судових засідань не розрахована на таку кількість журналістів. І в без того малій залі стало ще тісніше, бо на лавах для слухачів повсідалися невідомі чоловіки середнього віку. Це представники СБУ, стверджує депутат Юрій Дерев'янко.
– Шановні журналісти, давайте попросимо СБУшників покинути залу і звільнити місця активістам і журналістам, – підбурює Дерев'янко.
Чоловіки на лавах не рухаються з місця, лише посміхаються кутиками губ.
– Вони нам не заважають, – відрізає журналістка одного з телеканалів, – сидять собі в куточку.
– Але ж ще десяток журналістів не можуть зайти у залу! – наполягає Дерев'янко.
Не знайшовши підтримки у знервованих журналістів, затихає, тому ймовірні працівники СБУ залишаються на місцях.
Через духоту у залі журналісти відкривають вікна. Тепер до лайки операторів і фотографів додаються крики активістів.
«Міші волю!», – долинає з-під Печерського суду.
В цей момент повз кубло людських тіл протискається суддя Лариса Цокол.
«Шановні представники медіа, прошу тиші», – строго закликає вона. Тиші, втім, добитись їй так і не вдається. Тому особливо галасливого грузинського журналіста поліцейські виводять із зали просто під час судового процесу.
Депутатів тим часом стає все більше. Крізь натовп до Саакашвілі протискається лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко. Вона обіймає його, наче старого друга.
Лідер «Батьківщини» каже, готова взяти Саакашвілі на поруки.
«На перевиховання», – жартує він.
«Єдина провина Саакашвілі у тому, що, коли він розібрався, як системна корупція заполонила Україну, він не став мовчати, бо він реформатор по своїй суті», – заявляє Тимошенко.
Поручитись за екс-голову Одеської ОДА також вирішили Олександр Опанасенко, Павло Костенко (обидва – «Самопоміч»), Наталія Новак (БПП), позафракційні Юрій Дерев'янко, Віталій Купрій та Дмитро Добродомов, а також Іван Крулько, Альона Шкрум та Ігор Луценко (усі – «Батьківщина»), депутат Київської міської ради від «Батьківщини» Юрій Дідовець, а також лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко.
Водночас депутати від БПП Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, котрі, як і лідер РНС, були одними з організаторів протесту 17 жовтня, бажання взяти на поруки Саакашвілі не виявили, хоча на суд прийшли.
«Я не хочу називати прізвища, але тут були люди, які мене взяли на поруки. І це не обов'язково тільки Юля, яку я дуже поважаю. Ви прекрасно знаєте, ваша честь, 80% ймовірності, що в цьому залі серед цих людей – наступний президент України. Тут з великою ймовірністю є і наступні кілька прем'єр-міністрів України», – багатозначно заявив Саакашвілі під час засідання.
Відводи і обвинувачення
Як відомо, ГПУ інкримінує Міхеїлу Саакашвілі ч.2 ст. 256 Кримінального кодексу (сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності). Правоохоронці підозрюють політика у спробі захоплення державної влади. Генеральний прокурор України Юрій Луценко стверджує, що акції протесту під Верховною Радою фінансувались олігархом-втікачем Сергієм Курченком. Загалом, за даними Луценка, Саакашвілі отримав від Курченка близько 500 тисяч доларів – гроші начебто витратили на «зарплату» активістам та «інші потреби» мітингу під Верховною Радою, справжньою ціллю якого, на думку Луценка, був державний переворот.
Про докази та суть інкримінованих Саакашвілі звинувачень детальніше можна прочитати у тексті: «Спіймай мене, якщо можеш: силовики & Саакашвілі».
До суті підозри суд дійшов лише через кілька годин від початку засідання, адже захисники Саакашвілі, а їх на суд прийшло троє (Валерія Коломієць, Павло Богомазов та Руслан Чорнолуцький) кілька разів заявляли клопотання.
Спершу захисники вимагали, щоб суд надав більшу залу, потім хотіли здійснити відвід прокурора Олександра Говорущака. На їх думку, він не мав права представляти обвинувачення у суді, бо під час затримання Саакашвілі (першого разу – 5 грудня і другого разу – 8 грудня) «діяв незаконно». Захисники стверджували, що ухвали суду на обшук і затримання Саакашвілі в матеріалах справи вони так і не знайшли.
«Юрій Луценко говорив на прес-конференціях 5-6 грудня, що є якісь ухвали суду (про дозвіл на затримання Саакашвілі, – LB.ua), але ні постанов, ні ухвал суду в матеріалах справи ми не бачили», – заявив адвокат Павло Богомазов.
Коли суддя не задовольняє клопотання, адвокати тут же попросили про відвід обох прокурорів. Втім, і на це суддя не погоджується. Єдине клопотання адвокатів, яке все ж задовольняють, – це 15-хвилинні перерви що півтори години протягом усього засідання (через що у підсумку обрання запобіжного заходу Саакашвілі затягується до 20.00).
Після численних клопотань і перерв по обіді суд врешті розпочинає розглядати обрання запобіжного заходу Саакашвілі.
Сторона обвинувачення клопоче про цілодобовий домашній арешт з носінням електронного браслету,
Окрім вже відомих підозр, прокурори також розповідають, що у справі фігурує колишній голова правління «Брокбізнесбанку» Олександр Динник, що був оголошений у розшук у 2014 році. Начебто він і є таємничою «довіреною особою Курченка», чий голос звучав на записах, також начебто саме він передавав гроші соратнику Саакашвілі Северіону Дангадзе.
Прокурори кажуть, Саакашвілі нібито у «вчиненні злочину» був дуже обережний: «пересідав з авто на авто, іноді використовував більше трьох машин, щоб правоохоронні органи не зафіксували його злочин, використовував спеціалізовані інтернет-програми, які важко документувати правоохоронцям».
Прокурори нагадують, що коли працівники СБУ намагались затримати Міхеїла Саакашвілі 5 грудня, той буквально вирвався з їх машини та «почав переховуватись від правосуддя».
Окрім цього, на думку правоохоронців, на волі Саакашвілі може загрожувати небезпека.
«Одним з варіантів дестабілізації ситуації в країні може бути ініціювання спецслужбами Російської Федерації спроби ліквідації Саакашвілі і Дангадзе. З огляду на вищевикладене, ніякий інший запобіжний захід не здатен запобігти наявні ризики, забезпечити виконання процесуальних обов'язків підозрюваним і найголовніше – забезпечити охорону життя і здоров'я підозрюваного іншим способом, окрім цілодобового домашнього арешту», – запевняють прокурори.
Зайці та вовки
Адвокатів такі заяви прокурорів не бентежать – захисники наполягають, що справа проти Міхеїла Саакашвілі повністю сфабрикована, а тому просять, щоб суд не задовольняв клопотання прокурорів про цілодобовий арешт.
За словами адвокатів, 5 грудня правоохоронці обшукували помешкання Саакашвілі за ухвалою суду, яка начебто була надана в рамках провадження, у якому Міхеїл Саакашвілі не фігурує. Адвокат Валерія Коломієць стверджує, що провадження стосувалось «невідомих офшорних підприємств».
Та найбільш обурливими адвокатам здались покази свідків таких собі «Вовка» та «Зайця» про злочинні дії Міхеїла Саакашвілі, що містяться в матеріалах справи (справжні імена свідків, як і суть їх показів, під час судового засідання названі не були).
– «Заєць» був допитаний 11 жовтня з 17:35 до 18:00 і розказав, як в ніч з 11 на 12 жовтня (мабуть у нього пророчі дари) вперше отримав наказ передати кошти від Динника Дангадзе, – розповідає адвокат Коломієць. –Можна подумати, що це якась «опечатка», як люблять казати шановні опоненти, але ж у допиті свідка «Вовка», який тривав 11 жовтня з 17:00 до 17:30, він розповідає про ті ж самі події. Можливо, просто хтось з працівників Генеральної прокуратури не виспався і якась помилка могла статися? 19 жовтня «Вовк» із «Зайцем» давали свідчення з 11:00 до 12:30 і в своїх свідченнях описали події вечора цього ж дня. А от 28 листопада наші любі друзі і мультиплікаційні герої дають свідчення щодо подій наступного дня – 29 листопада. Я б із задоволенням подивилася, на основі чого були видані якісь дозволи, якщо в шести протоколах допиту допущено як мінімум шість помилок.
– В міфічно неіснуючому СІЗО СБУ адвокатів не пускають, дружину не пускають, а от шановних прокурорів пускають, ще й з якимись сторонніми особами, – відчувши, що їй вдалось зацікавити зал своєю промовою все впевненіше і саркастичніше веде захисниця. – Єдина причина, чому 10 грудня було порушено право на захист президента Саакашвілі: щоб адвокати з вечора не розказали пресі, як Генеральна прокуратура захоплювала, викрадала, незаконно оголошувала у розшук президента Саакашвілі, а потім доказів не знайшла!
Сторона обвинувачення промову адвоката слухає мовчки. Прокурори не перебивають, не просять репліку, не обурюються.
– Свідки надавали свідчення кілька разів. Тому, в протоколі допиту вказані слова «до» і «після». Сторона захисту свідомо перекручує факти, – невпевнено намагаються пояснити свою позицію прокурори, коли суддя дає їм слово.
Коли ж суддя віддаляється в нарадчу кімнату, прокурори виглядають геть розгубленими.
– Пане Говорущак, поясніть, чому з показами свідків відбулась така плутанина, – кореспондент LB.ua підбігає до прокурора в коридорі.
– За всіма коментарями звертайтесь в прес-службу ГПУ, – відрубує Говорущак і біжить сходами вверх.
«Міші – воля»
«Відмовити прокурорам у клопотанні», – одразу по прибутті з нарадчої кімнати тихо виголошує суддя.
Прокурори знову не захотіли роз'яснювати свою позицію й після засідання тихенько «розчинились» у «задніх» дверях, поки Саакашвілі зібрав всю увагу камер на собі.
Трохи пізніше цього вечора генпрокурор Юрій Луценко заявить в програмі «Свобода слова» на ICTV, що ГПУ подаватиме апеляцію на рішення Печерського суду. Він навіть стверджуватиме, що готовий залучити до розслідування справи Міхеїла Саакашвілі іноземних експертів з ФБР чи Скотланд-Ярду.
Та зараз Саакашвілі ніжиться в об'єктивах камер, йому знову вдалось довести безсилля українських правоохоронних органів.
«Це (рішення суду, – LB.ua) доказує, що проти логіки не попреш. Реально. Що у них було завдання ізолювати мене з української політики, – переможно спершись на стіл, наче на трибуну, говорить він журналістам. – Нам не потрібна конфронтація, точно нам не потрібен якийсь переворот, нам потрібно дотиснути їх, щоб вони прийняли всі необхідні закони і готуватись до конституційної, спокійної, але дуже важливої і необхідної зміни влади в Україні... Це вже другий момент, коли Порошенко намагається мене знищити, а опозиція об'єднується. Я не претендую на національне лідерство, але якщо я зможу допомогти їм консолідуватись, разом діяти, щоб їх не розвели один по одному, щоб їх не знищили один за одним».
Після того у супроводі дружини Сандри Рулофс та соратників він переможно крокує на вулицю.
«Міша, Мішааа!!!», – біжить назустріч Саакашвілі одна з фанаток – жінка років 50-ти. Несамовита від радості, вона плигає на політика і повисає на його шиї. З усіх боків Саакашвілі обступають активісти, і він вливається в тіло натовпу. Саакашвілі сяє від щастя. У супроводі своїх прибічників він переможно повертається в апартаменти на вулиці Костьольній.
***
Після суду в Адміністрації президента розповіли LB.ua, що зараз бачать три шляхи вирішення "питання Саакашвілі": його можна екстрадувати, депортувати, або ж не робити з ним нічого. Схоже, що в АП схиляються до третього варіанту.