«Якщо звинувачення проти Кононенко підтвердяться – прикривати його ніхто не буде»
До вас багато питань в зв*язку з діяльністю митниці, однак розпочнемо з політичного блоку. Минулого понеділка Михайло Саакашвілі висунув ультиматум Президенту Порошенко. Це відбулось на імпровізованій прес-конференції, де ви також були присутні. Чи вважаєте ви нормальною ситуацію, коли губернатор Одеської області висуває ультиматуми голові держави?
Ми ж розуміємо, що пан Михайло не просто губернатор.
Чому «не просто»?
Тому що посада функціонера передбачає знаходження у певній вертикалі, де дії обмежені чітко прописаними нормами. Якби був потрібен просто губернатор (Одеської області, - С.К.) або рядовий керівник митниці - не призначили б ні його, ні мене. Наші призначення - як і американки Люби Шапович (головного інженера в Одесіькій ОДА - С.К.) - були не просто заміною одних чиновників іншими, аби вони сиділи у кабінеті та підписували папірці. Чим є Адміністрація (Облдержадміністрація, - С.К.)? Великою паперовою машиною, що видає дозволи, ліцензії, здійснює контроль, але ніколи не приносила особливої користі. Це просто ще одна регуляторна конструкція. Саме тому Михайло Саакашвілі та його люди були запрошені не як чиновники.
Зачекайте, але ж є елементарна субординація. Для України не дуже властиво, коли губернатор погрожує згорнути свою команду реформаторів і піти геть, якщо Президент не виконає його умови.
Не думаю, що коректно відповідати на це питання, адже тиждень тому я так само порушила субординацію, звернувшись до Президента.
Про це ми поговоримо трохи пізніше.
В умовах працюючих інституцій і державності - це, звичайно, порушення субординації і ризикований крок, який не вписується в межі бюрократії. Але в умовах слабкої держави, інституційної неспроможності, не дієвої горизонталі влади, це цілком допустимо.
Предметно поговоримо про вимоги пана Саакашвілі. Перше, він закликав депутатів не голосувати – за пропонованими умовами - за прем’єрство пана Гройсмана. Чи не є це тиском на склад депутатського корпусу?
Прохання стосувалося не конкретних персоналій, а формату, у якому усе це відбувається. Коли доля 45-мільйонної країни вирішується у кількох кабінетах, а не згідно меритократичного підходу - коли обирається найсильніший, більш професійний кандидат шляхом перемовин... У нас же обирається людина, яка влаштує і той, і той клан.
Банкову та Грушевського.
Сумніваюся, що це тільки Банкову і Грушевського.
Вважаєте, у перемовинах була ще третя сторона?
Мені здається, все, що відбувається, - узгодження бізнес-інтересів. Банкова і Грушевського виступають просто арбітрами.
Задіяні олігархи? Але ж Президент оголосив деолігархізацію.
Це треба запитати в Президента.
Зі слів Саакашвілі, раніше головним винуватцем негативних тенденцій в Україні був Арсеній Яценюк. Сьогодні його звинувачення адресовані вже пану Гройсману. Я зацитую російською: «Украине предлагается правительство, которое будет не дееспособным, коррумпированным, будет служить олигархам, а не народу Украины». Звідки наперед така впевненість?
Ми ж бачимо і чуємо, як обираються міністри - із довірених осіб, без відповідності до їхніх професійних якостей та навіть надії на якість майбутні позитивні результати. До уваги береться лише позиція «лояльний/ не лояльний», «візьме участь у дерибані чи ні».
Члени Кабінету міністрів відбираються, в тому числі, через консультації з парламентською коаліцією. І це нормально, коли більшість має пропозиції щодо кандидатур міністрів. Заздалегіть називати це дерибаном, вочевидь, не дуже правильно.
Кого ми обманюємо? Всім видно, що це - фейк, лялькова гра. Будь-який поважаючий себе політик, публічна людина не може закривати на це очі. Чому Михайло мав робити вигляд, що не помічає спектаклю за участі незрозумілих акторів із якимись зрозумілими, а комусь незрозумілими, цілями? Очевидно, що він мав якось відреагувати, оскільки наразі створюються небезпечні умови для майбутнього нашої держави. Сьогодні міністри призначаються виходячи з приватних інтересів, а не державних.
Ще раз: призначення міністрів коаліцією - норма Конституції.
Без проблем, нехай їх призначає коаліція. Не це є предмет суперечки. Питання в тому, щоб не було кулуарщини і підкилимних способів призначення.
Основним джерелом кулуарщини є Банкова, ви про це знаєте?
Я не заперечую цього.
Тоді виникає питання, чому пан Саакашвілі - як відомий борець із корупцією - не дав жодних коментарів щодо офшорного скандалу, який вибухнув за участі Президента?
Мені здається, його дії говорять більше, ніж його слова.
Які конкретно дії?
Усе, що робиться в Одеській області.
До чого тут це? Давайте конкретно про офшорний скандал. Якби на місці Порошенка був Яценюк, слів пану Саакашвілі точно не забракло б, а наразі - повна тиша.
Думаю, ці тези ще будуть висловлені.
Коли?
Є гарна російська приказка – “дорога ложка к обеду”. Це фактично справа двох Президентів - колишнього та нинішнього.
У суспільства мовчання Саакашвілі викликає запитання. Якщо людина системно критикує прояви корупції в різних командах, системно бореться з нею і зовсім не реагує на офшорний скандал – виглядає надто підозріло.
Сказати, що ми зовсім не реагуємо на ці прояви корупції – зовсім не так. Те звернення, про яке ви говорили на початку, є гострою реакцією на той безлад ту корумпованість, яку ми бачимо і в президентській, і в прем’єрській вертикалі. Воно стосується безпосередньо і роботи Президента.
Чому тоді ще раніше – в ході першого антикорупційного форумі в Одесі – коли Саакашвілі розповідав про корупцію на Одеському припортовому, він назвав ім’я лише Миколи Мартиненка? В політичних колах добре відомо: Мартиненко отримує лише 40% тіньового прибутку ОПЗ, решту 60% - Ігор Кононенко. Чому його ім’я не пролунало?
Про це ви можете запитати в Саакашвілі.
Я запитаю. Але можливо причина в тому, що Кононенко - член команди Президента?
Пан Кононенко, і все, що відбувається сьогодні в українському політикумі, - це дуже сумна історія. Якщо звинувачення проти нього підтвердяться - прикривати його ніхто не буде, я впевнена.
«В Одесі пів-міста міста належить Кауфману і Грановському»
Повернемося знову до ультиматуму Саакашвілі. Зацитую: «Или наши требования будут выполнены в ближайшие дни, или все реформаторы должны будут уйти». Найближчі дні - це коли? День, два, місяць?
Я думаю, що це справа декількох днів, не тижнів.
Вже три пройшло (на момент розмови, - С.К.).
Зараз усі зосереджені на формуванні/неформуванні Кабінету міністрів. Ми чекаємо, коли це закінчиться і буде звернена увага на те, що відбувається в Одеській області. А конкретизація дати точно була б порушенням субординації відносно Президента.
Куди зібралася йти команда реформаторів?
Перед тим як оголосити цей ультиматум, ми зустрілися з усіма, хто прийшов у Одеську область щось робити – з головами районів тощо. Ми обговорювали: які в кого успіхи, на кого здійснюється тиск. Кожен з нас зрозумів, що ми прийшли не за посадами, нам не цікава їхня назва та те як вони пишуться на візитівках - якщо не можемо щось зробити в якості чиновників, треба переходити в іншу площину. Саме тому йшла мова про складення повноважень.
Все ж хочеться зрозуміти: коли і за яких обставин ви всією командою можете скласти повноваження?
Якщо не буде жодної реакції на наші звернення. Конкретно по митниці повноваження можна було припиняти вже два тижні тому, коли було зроблене моє звернення.
Стосовно корупції?
Ні, про корупцію там мови не було. Звернення стосувалося підтримки побудови нової зони митного оформлення, заради якої я, власне, була призначена керівником Одеської митниці. На початку проекту було заявлено про потужну підтримку, нам дали так званий картбланш: працюйте, створюйте, запускайте. А зараз відчувається лише суцільний супротив, не говорячи про повну відсутність картбланшу.
Оскільки за митну політику відповідає один з близьких соратників Президента пан Насіров, висновки очевидні.
Так, це є гальмуванням зі сторони Президента того, чому він спочатку сприяв.
Нарешті, з ваших вуст пролунало пряме звинувачення Президента у гальмуванні процесу реформ, принаймні, в Одеській області.
Саме так звучало моє звернення.
До ситуації в Одесі. Ви вірите, що СБУ не знала про російський паспорт пана Труханова?
Мені просто не хочеться вірити в те, що СБУ знала про два російські паспорти Труханова і при цьому він став мером одного з найбільших міст України!
Ви ж знаєте правду.
Тоді СБУ треба розпустити!
Нереальний сценарій.
До мене СБУ звертається з тим, що в мене підробки парфумів Chanel проходять через митницю, хоча це неправда - митне оформлення просто не встигли вчасно розпочати. А от паспортів Труханова не помічають! Це дуже дивна Служба безпеки, чию саме безпеку вони охороняють?
Чи вірно те, що пан Саакашвілі зробив гучну заяву, передбачаючи можливе звільнення з посади голови Одеської ОДА.
Тобто ви думаєте, що звернення він зробив, тому що його мали звільнити?
Не виключаю.
Це трохи суперечить здоровому глузду. Його звільнення не вигідно тому ж Президенту.
Чому?
Через втрату довіри.
Сумнівний аргумент. Вам відомо про плани Банкової звільнити Саакашвілі?
Не думаю, що вони є в Банкової.
Коли людина дізнається про своє вірогідне звільнення, робити подібні заяви цілком логічно.
Ви хочете сказати, що пан Михайло настільки хоче бути головою ОДА, що заради цього збере всю команду, зніме усіх з місць для того, щоб врятувати своє крісло?!
Я хочу сказати, що перед тим, як звільнятися, він має отримати максимальні електоральні бали.
Думаю, якби його звільнив Президент, у нього було б набагато більше електоральних балів.
Чи загрожують Саакашвілі - у разі відставки - кримінальні переслідування? Як вважаєте? Один з його найближчих соратників, колишній зам генерального прокурора пан Сакварелідзе сказав: «Система сводит счета со мной и я думаю, что будет сводить с Саакашвили».
Це очевидно. Проти будь-кого, хто бере на себе сміливість протистояти системі, знайдеться тисяча причин розпочати кримінальне провадження. Навіть мені вже повідомили, що документи відносно програмного забезпечення на митниці, вже передані в прокуратуру. Тому я впевнена, що на кожного, хто працює, вже готові папочки. Нам іноді навіть розказують, що й до чого це.
Це визнання, однозначно.
Не таке, якого хотілося б!
Електоральне, звісно, є більш приємним.
Хотілося б конкретного результату, оскільки кожен з нас мав дуже конкретні проекти. Я бачила, яким захопленим Міхеїл приїхав до Одеської області - захопленим від її потенціалу, усього, що можна було зробити. Адже південь України – Причорномор’я, лимани – це регіон, який може конкурувати з півднем Франції, якщо туди вкладати гроші й розвивати його.
Перепрошую. Якби ви це казали рік тому, коли ваша команда і Міхеїл тільки прийшли, в це б можна було повірити. Але ви вже рік працюєте і серйозних змін в Одеській області не спостерігається.
Я й кажу, що справа не в електоральній підтримці, а в тому, що якісь цілі були досягнуті, а якісь - ні. Для Міхеїла принциповою стратегічною задачею був ремонт дороги Одеса-Рені, для мене - запуск нового митного терміналу. Десь результат є, десь - немає. Ми прийшли у цинічну і зневірену область, яка не вірила жодному політику, жодній людині, що представляла українську державу.
Що ви зробили за цей рік?
Ми показали, як може працювати адміністрація, не лише розподіляючи потоки або збираючи гроші. В усі інституціях, де були набрані нами нові чиновники - обласна адміністрація, районна, митниця - корупції не було. Це перший і найважливіший результат! Стандарт того, як система має працювати.
Але кілька ваших людей затримані співробітниками СБУ та ГПУ за хабарництво. Виходить, не все чисто було?
Марченко – чиновник з попередніх часів. Та навіть це не відміняє той факт, що ми завдали стандарт нормальної роботи. Наступний логічний крок – запуск Центру обслуговування громадян, будинку юстиції.
Який, як відомо, викликав багато нарікань. Хоча б через питання з приміщенням.
Я координувала цей проект, тому я добре все знаю, можу розказати детально.
Я була в приміщенні, яке виділили під центр адмінпослуг не в центрі Одеси. Це дуже сумна багатоповерхівка, на якій «відмилась» неймовірна кількість грошей. Вона являє собою такий оновлений варіант «совкового» підходу. Ми хотіли, щоб людина отримувала послуги від держави в світлому затишному приміщенні. Коли привітна дівчина бере бабусю за руку та підводить до місця, де їй видадуть її документ.
Так, не всі процедури проходять ідеально, тому що там підключені і Міністерство юстиції, і міська рада.
Але ви ж розумієте, які політичні ризики несе рішення розташувати Центр адмінпослуг в приміщенні банку, який належить Кауфману та Грановському - їх, щоправда це не доведено, вважають неформальними спонсорами Саакашвілі в Одесі. Невже по сусідству не знайшлося приміщення не менш світлого, просторого та придатного, але не пов'язаного з ними?
Воно якраз і є по сусідству. Воно світле, просторе, придатне до роботи.
Воно належить Кауфману і Грановському (Держава орендує це приміщення в бізнесменів - С.К.).
В Одесі пів-міста міста належить Кауфману і Грановському.
А інша половина не належить.
Можливо. Але приміщення, в якому зараз розташований Центр обслуговування громадян, знаходиться поруч з адміністрацією. Це дуже зручно.
Центр знаходиться в приміщенні банку, що їм належить.
Так. Люди, які приходять отримувати послуги, відразу можуть скористатися усіма необхідними консультаціями. Поряд ще знаходиться громадська приймальня Маші Гайдар (зам Саакашвілі - С.К.). Це сучасне, світле приміщення, персонал із поважним ставленням до людей. Ми даємо інший стандарт чиновника.
Багато губернаторів у приватних розмовах із журналістами нарікають на те, що команді Саакашвілі було надано багато преференцій, яких не мали інші. Змога призначити свого митника, прокурора, головного міліціонера - повний картбланш. При цьому результати в Одеській області значно поступаються іншим регіонам, де очільники тихо працюють і не скаржаться президентові раз по раз.
Ми ставили для себе іншу планку. Якби наша команда йшла просто в крісло губернатора, працювати в штатному режимі, сидіти в адміністрації, видавати дозволи та контролювати розподіли землі і бюджету - працювати виключно у визначених законом повноваженнях - ми так само не скаржилися б. Але поставлені були зовсім інші завдання. І очікування в людей від того, що ми мали зробити, також інші. Але, мені здається, навіть сам Михайло не очікував у наскільки зарегульовану систему він потрапить, наскільки забюрократизованим буде шлях до кожної з поставлених нами цілей.
Ви погоджуєтеся, що у вас було значно більше можливостей, порівняно з іншими регіонами?
В нас були і досі є можливості для роботи і - в межах тих можливостей - із потужним супротивом, ми досягли конкретних результатів.
Трохи раніше в цій студії голова адміністрації Президента Борис Ложкін сказав, що один з його соратників, призначений головою Дніпропетровської ОДА трохи раніше за Саакашвілі, Валентин Різніченко, вже оприлюднив свій річній звіт. Далі пролунали такі слова: “Сподіваюсь, що Михайло (Саакашвілі, - С.К.) також подасть у червні свій звіт, якщо допрацює до цього часу”. Допрацює, як ви вважаєте?
Сподіваюся.
«Губернаторство зараз - не мегакорисна справа»
Ви є активним учасником «Руху за очищення», який у вузьких колах називають «рухом імені Михайла Саакашвілі». Коли він зрештою переросте у партію та за яких обставин?
Я не можу вам дати відповіді на ці питання, тому що їх немає. І я не знаю, чи мав Михайло на увазі саме «Рух за очищення», коли говорив про вихід у політичну площину.
Є ще якісь варіанти?
«Рух за очищення» не працював до цього моменту як політична партія. Це радше зібрання людей, які обговорювали проблематику, що склалася в суспільстві. Таке собі гуртування однодумців.
Але ж і пан Сакварелідзе заявив про те, що рано чи пізно рух має перетворитися на партію, оскільки іншої форми просто не існує.
Якщо так буде, то буде.
Добре, поставлю запитання іншим чином. Ви маєте - попри свій ще молодий вік - достатній чиновницький досвід. Чи хочете ви продовжувати свою кар’єру в якості політика?
(пауза, - С.К.) Не знаю. Я не кар’єристка, щоб ставити політичні чи чиновницькі цілі стати прем’єром, наприклад. Такого немає. Скоріше, хочеться в якійсь формі бути корисною і стати свідком того, як країна змінюється.
Ви готові займатися політикою?
Це складне питання, я мушу спочатку сама собі дати на нього відповідь.
За українським законодавством Саакашвілі не може балотуватися ні в президенти, ні в народні депутати. Саме тому його майбутній політичній силі потрібні фронтмени і ви могли б стати одним із них.
Навколо Михайла дуже багато хороших, яскравих людей, які працюють в області і показують результати. Вони так само можуть долучитися до цієї гіпотетичної політичної сили. З людьми точно не буде проблем.
А ви не вбачаєте протиріч у тому, що губернатор приділяє свій час не стільки безпосереднім обов’язкам, скільки гуртуванню активістів з різних регіонів України довкола «Руху за очищення»?
В чому саме ви вбачаєте губернаторську роботу?
Точно не політичній агітації. Я не пам’ятаю жодного губернатора, який би діяв таким чином.
Ви знаєте, що в нас запроваджено курс на знищення адміністрацій - через їхню функціональну неспроможність.
Курс взято на децентралізацію, якщо мені пам'ять не зраджує.
Так. І всі ці адміністрації відійдуть в минуле разом з губернатором, який не несе реальних функцій за собою.
Зачекайте, ви пам’ятаєте хоча б одного губернатора, який був би настільки активним у політичному плані?
Я не так багато губернаторів пам’ятаю.
І я жодного не знаю. Може, в діяльності Саакашвілі щось не те?
Не мені судити.
Ви - член команди. Ви розумієте, що його діяльність проектується і на вас?
Так, я розумію, але це не дає мені права вирішувати, хто правильно чинить, а хто ні. В існуючих умовах така суспільна діяльність, можливо, більш корисна ніж просто сидіти в області і підписувати папірці. Я це бачу по своїй роботі.
Чому ж тоді інші губернатори не діють таким чином, що думаєте?
Можливо, їм варто над цим замислитися?. Тому що губернаторство зараз - не мегакорисна справа.
Прекрасна відповідь.
Я по своїй роботі бачу, що можу витратити день на рутинне підписуванні документів, котрих буває до 900 в день і вже тільки ввечері зробити щось проактивне - на розбудову, на реформування.
Але й підписами треба комусь займатися. Це - першочергове, для чого призначалася ваша команда.
Нікого з нашої команди не призначали для цього. Для цих функцій можна було взяти будь-кого. Бажаючих бути керівником митниці безліч. Якщо мене взяли для цього, то я не розумію, що я там роблю. Просто рутинна робота допомагає цій машині рухатись, поскрипуючи коліщатками, але якщо ми хочемо, щоб країна змінилася, хочемо досягати результатів, ми не можемо зосереджуватись виключно на цьому.
Якщо кожен буде сидіти і розписувати те, що у нормальному програмному забезпеченні можна робити трьома кліками - без стосів паперу, за нормального управління, без неймовірних інструкцій в яких написано, що кожен документ потребує підпису 10 чиновників - що ж це тоді буде?
Питання було не в бюрократії, а в доцільності політичної діяльності губернатора.
Про це ви можете запитати в губернатора. А якщо говорити про нашу команду, ми не були запрошені суто як чиновники - для підписання паперів, до чого звикли сучасні українські держслужбовці.
Останнє питання в політичному блоці й перейдемо до економічного. Як ви вважаєте, чи були б доцільними сьогодні позачергові вибори для країни?
Думаю, вони просто необхідні, щоб розрядити політичну ситуацію, котра заблокувала будь-яку діяльність та розвиток. Це видно хоча б на прикладі митного комітету, який відмовляється голосувати за будь-які законопроекти. Це дуже дивна позиція. Хоча я бачу в парламенті і достойних людей, і тих, які себе дуже дивно поводять
Дострокові вибори є вигідними для команди Саакашвілі?
Якщо буде рішення про створення партії та участь у виборах, то, звісно, це матиме сенс.
«Ми вирішили грати за чесними правилами»
Перейдемо до Одеської митниці. Нещодавно у своєму дописі на фейсбуці - досить цікавий, до речі, інструмент комунікації - ви звинуватили апарат Державної фіскальної служби в тому, що він ніби чинить тиск на митницю, переманюючи ваших основних платників на інші регіональні митниці, зокрема, Київську. Ви знаєте, хто її “кришує”?
Я займаюся Одеською митницею і не відслідковую такі речі. Розкажіть.
Її пов’язують з ім’ям Володимира Гройсмана. Для вас це новина?
Тепер знатиму. Я не писала це з метою робити політичні заявила, але якщо ви її такою вважаєте, ок. Моєю метою було лише показати, наскільки різною може бути цінова політика на митниці.
Чотири з п’яти прикладів, що ви навели, стосувались Київської митниці.
На Київській митниці сьогодні - одна з найвдаліших цінових політик. В неї є можливість знижувати ціни, наскільки це потрібно.
Чим же це погано для бізнесу, якщо він має змогу розмитнювати свої товари за нижчою ставкою?
Логічно, що бізнес пристане на більш вигідні умови.
Чому ж ви їх у себе не робите такими?
Ми вирішили грати за чесними правилами. Є декілька методів, за якими визначається ціна товару, найоб’єктивніший – коли ціну вказує сам клієнт у контракті. Що ми робимо на Одеській митниці? Приймаємо ту ціну, яку сам пропонує бізнес - ми йому довіряємо.
Рівень таких контрактів сягає 90%, але є ще 10% вантажів, де товари не відповідають документації, можуть бути підроблені інвойси чи відбулася підміна номенклатур. Це фактично нечесні платники податків.
І всі вони ідуть до Київської митниці?
Вони ідуть туди, де їм вдається домовитись. Хтось переходить у Миколаїв, хтось - у Херсон, Запоріжжя, до Києва.
А щось, окрім допису на фейсбуці, ви - як керівник митниці - робите, щоб перевірити інформацію стосовно тих 10% вантажу? Можливо, зверталися до силових органів?
Усю інформацію, що до нас надходить, ми передаємо до Державної фіскальної служби. Це стосується і занижених цін на оформлення. Через недосконалу і ручну інформаційну систему, в якій працює митна служба, є таке явище, як відсічка нижніх цін, коли в системі найнижчі ціни на оформлення просто відсікаються. Бачити це на власні очі я змоги не мала, але друзі з приватного сектору приходять з твердими, паперовими документами, де видно всі занижені оформлення. Однак на наші звернення в ДФС ніхто не реагує, тому що це дуже вигідний бізнес.
А якась конкретика є? Коли звертались, коли мала надійти відповідь та не надійшла?
З конкретики можна назвати ситуації з килимами із Іллічівська.
Це було минулого року?
Доволі давно. На це звернення не було ніякої реакції, взагалі.
Відомо, що у вас конфлікт із одним з ваших заступників, якого ви не можете звільнити. Ви також писали про це у соцмережі. Він - представник так званої київської команди, що підтримується паном Насіровим, ви - команди грузинських спеціалістів. Про цю роздвоєність структури Одеської митниці сьогодні говорить багато експертів. Ви погоджуєтеся з нею?
Якщо ви маєте на увазі тих заступників, які були призначені раніше, то вони відсторонені від роботи.
Тобто ви повністю контролюєте ситуацію на Одеській митниці?
В більшості. На ключових посадах.
Чому тоді виникають проблеми?
Які саме?
Ви кажете, що контролюєте ситуацію, при цьому у вас протиріччя із власним підлеглим.
Якщо ви маєте на увазі Іваненка, то це не протиріччя. Це людина, яка перейшла мені у спадок від попереднього призначенця - призначенця пана Насірова. І це не конфлікт, а конкретна корупційна схема, яка була документально доведена у його випадку. Усі документи передані в прокуратуру. А на ім’я пана Романа Насірова я написала подання з проханням відсторонити його від роботи і звільнити. На що отримала відповідь: підстав для звільнення немає. Тому я в межах своїх повноважень відсторонила цю людину від роботи, зараз вона у відпустці
Але ж пан Насіров є людиною президента.
Можливо. З прем’єром він теж працює, як член Кабінету міністрів.
Формально і губернатор з прем’єром працює. А я кажу про реальний стан речей. Чи можна сказати, що формально ускладнень на Одеській митниці не було б, як би не мовчазне погодження Банкової?
Мовчазне погодження Банкової - це мінімум.
З одного боку Банкова видала вашій команді картбланш, а з іншого - блокує активність?
Картбланш був лише на початку. Я й працювати туди пішла, бо була впевнена, що в мене є можливість реалізувати проект, досягнути конкретного результату. Показати, як в найкорумпованішій сфері можна працювати не корумповано, чесно робити свою роботу і запустити нову митницю, новий термінал.
Але сьогоднішні дії пана Насірова дуже показові: то він нам пропонував чай з цукерками, розповідав про сприяння, допомогу, імплементування нового софту, та не зробив жодного реального кроку назустріч. А потім процеси взагалі почали гальмуватися.
Грузинська і президентська команди є політичними конкурентами?
На електоральному полі?
Так.
Я не можу вам сказати точно. Не знаю.
Але ж відповідь очевидна. Інакше навіщо вам вставляти палки в колеса?
Мені здається, тут просто страх успіху. Останній рік видався доволі депресивним для України: немає конкретних прикладів реалізації хоча б якоїсь реформи, історії успіху. І коли на митниці ми наближаємося до того, щоб показати цей успіх - він стає небезпечним для багатьох груп.