ГлавнаяПолитика

​Посол України при НАТО: Оскільки агресія не зупинена, допомога наших партнерів – і ООН, і ЄС, і НАТО, і ОБСЄ – є недостатньою

Сьогодні розпочалися навчання НАТО Crisis Management Exercise, до участі в яких запрошено Україну. Навчання антикризові, легенда – агресія однієї абстрактної держави проти іншої абстрактної держави. Навчання мають на меті відпрацювати систему ухвалення рішень на рівні штаб-квартири НАТО та штабів, створених у країнах-учасницях, «використовуючи абсолютно фіктивний сценарій». Також до навчань запрошені Департамент Організації Об'єднаних Націй з політичних питань та Департамент ООН з миротворчих операцій, Міжнародний комітет Червоного Хреста та Міжнародне енергетичне агентство.

LB.ua розпитав про навчання Crisis Management Exercise Ігоря Долгова. Користуючись нагодою, ми також розпитали пана Посла про співпрацю України та НАТО загалом.

Фото: EPA/UPG

Україну запросили взяти участь у антикризових навчаннях. Сценарій навчань, зокрема, передбачає врегулювання військово-політичної кризи, яка була спричинена агресією однієї умовної країни проти іншої. Розкажіть, будь ласка, про ці навчання і що, власне, запрошення прийняти у них участь означає для України?

Щорічні навчання CMX (Crisis Management Exercise) проводяться штаб-квартирою НАТО вже в 19-й раз. Головна їхня мета – відпрацювання країнами-члена НАТО разом з країнами-партнерами можливих шляхів та механізмів реагування на кризові ситуації, які можуть виникати у будь якій точці земної кулі.

Для України і НАТО це вже не перший досвід спільної роботи в рамках цих навчань. Наша країна є постійним і багаторічним партнером НАТО. Ми беремо участь в усіх операціях, які проводяться на сьогодні під проводом Альянсу. Тому участь України у CMX для нас є надзвичайно корисною.

До речі, в минулому році навчання CMX не проводилися. У зв’язку із ситуацією, що утворилася в Україні, НАТО утрималася від їх проведення. У цьому році було прийнято рішення про проведення навчань.

Якщо говорити більш конкретно, командно-штабні навчання СМХ є віртуальними. Тобто, вони проводяться на підставі уявної кризової ситуації, яка виникла на далекій відстані від євроатлантичного регіону. До участі у різного роду заходах планується залучити як оперативні структури країнах-членів, так і країн-партнерів. Цього року таких партнерів п’ять – Австралія, Фінляндія, Японія, Швеція і Україна. Але я не виключаю, що протягом проведення цих навчань до цього списку можуть приєднатися й інші партнери НАТО.

Враховуючи факт участі нашої країни у навчаннях СМХ при Апараті Ради національної безпеки і оборони Україні було створено оперативний штаб, який безпосередньо бере участь у цих навчаннях.

У чому особливість саме цьогорічних навчань? Уявна конфліктна ситуація призвела до того, що одна зі сторін захопила два острови, які належать іншій країні. І хоча вона розгортається на віддаленій від кордонів країн-членів Альянсу території, її наслідки негативно впливають і на ситуацію в регіоні, тому що з’явилися значні перешкоди для морського торговельного судноплавства.

Під час спільних навчань під Львовом у вересні 2014го
Фото: EPA/UPG
Під час спільних навчань під Львовом у вересні 2014го

Ще однією складовою цього конфлікту є гуманітарна катастрофа, яка зачепила національну меншину на території однієї з країн учасниць цього конфлікту. Зазначений ситуація кілька разів була темою засідань Ради Безпеки ООН, а також з метою подолання наслідків гуманітарної катастрофи було залучено Червоний хрест.

Таким чином країни-члени НАТО і країни-партнери протягом цьогорічних навчань СМХ будуть відпрацьовувати можливі варіанти реагування на зазначену уявну ситуацію.

Пане Посол, на вашу думку, чи зусилля НАТО з врегулювання кризи на Донбасі є достатніми? Чи могли б вони бути більш інтенсивними? Якщо так, то в яких саме сферах?

Усі зусилля НАТО в даному питанні обмежені її статутом. Давайте не забувати про те, що головним завданням Альянсу є захист територій його країн-членів. Отже, про безпосередню участь військових підрозділів країн-членів НАТО у врегулюванні ситуації на сході України не йшлося і не йдеться. Це по-перше.

По-друге, із самого початку розгортання кризової ситуації на початку березня минулого року штаб-квартиру НАТО відвідав Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Під час цього візиту обома сторонами було чітко заявлено про необхідність вирішення конфлікту на Донбасі виключно політичними засобами. Ця теза потім неодноразово була підтверджена і Президентом України Петром Порошенком.

Хоча імплементація Мінських домовленостей наразі стикається з небажанням однієї сторони виконувати свої зобов’язання, припинення вогню вже дало ефект: останнім часом різко зменшилась кількість втрат з боку Українських Збройних Сил, а також і з боку цивільного населення.

Що може і що буде робити НАТО надалі? Усі основні напрямки роботи, які були визначені і затверджені в минулому році під час саміту НАТО в Уельсі, мають середньострокову і довгострокову перспективу. Йдеться про допомогу в реформуванні Збройних Сил України та всього сектору оборони України. Без цього ми не зможемо підвищити боєготовність нашої армії і не зможемо реформувати наш безпековий сектор відповідно до тих стандартів, які б дозволили Україні тісніше співпрацювати з НАТО.

Що стосується питання, чи достатні зусилля докладають наші партнери, то я на це питання завжди відповідаю дуже просто. Оскільки агресія не зупинена, частина території України залишається окупованою і на ній залишаються бойовики, яких постійно підтримує Російська Федерація – допомога не є достатньою. Це стосується всіх наших партнерів – і Ради Безпеки ООН, і ЄС, і НАТО, і ОБСЄ.

Фото: EPA/UPG

Нещодавно ви заявляли, що очікуєте на результати від співпраці з НАТО в рамках програма щодо розмінування та протезування. Яких саме?

Хочу вас поінформувати, що вже третя група українських фахівців із розмінування і знищення саморобних та заводських вибухових пристроїв була залучена до навчань у Словаччині та Іспанії. Крім того, у відповідь на наш запит, Уряд Федеративної Республіки Німеччини для потреб Державної служби України з надзвичайних ситуацій надав 50 пошукових приладів для виявлення мін.

Що стосується протезування, то ми також очікуємо на результати. Був створений відповідний трастовий фонд і наразі він наповнюється. Ми отримуємо з України списки наших бійців, які потребують протезування і передаємо їх нашим партнерам. У першу чергу, йдеться про складні випадки, які ми не могли б забезпечити власними силами в Україні. Проте, початок практичної роботи на цьому напрямку стримується тим, що на завершальній стадії знаходиться підписання відповідних юридичних угод між агенціями НАТО та України. Це є однією з передумов для того, щоб кошти, які залучаються до трастових фондів, були використані і почали працювати.

Ряд країн-членів НАТО допомагають Україні з лікуванням важкопоранених військовослужбовців. Це ініціатива окремих країн чи є системна співпраця з НАТО у цьому питанні?

Безумовно системна. Лікування здійснюється на території конкретних країн, в конкретних госпіталях, проте координація цієї роботи відбувається через структури НАТО. 175 українських військових вже отримали допомогу у закордонних медичних установах, чимало з них повернулися додому. І ця робота буде продовжена, оскільки, на жаль, є складні випадки, які потребують лікування за кордоном.

Окрім безпосередньо військової агресії Росія веде проти України інформаційну війну – як на нашій території, так і у світі загалом. У НАТО великий досвід протидії подібного роду агресіям. Чи може Альянс якимось чином допомагати Україні у сфері інформаційної безпеки?

Хочу сказати, що НАТО нам вже допомагає. Посадові особи НАТО, які відповідають за стратегічну комунікацію, неодноразово відвідували Україну і проводили консультації зі своїми колегами. Також українські фахівці неодноразово брали участь у міжнародних заходах з проблематики міжнародної комунікації та протидії інформаційним війнам.

Олег БазарОлег Базар, головний редактор LB.ua
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram