Україну запросили взяти участь у антикризових навчаннях. Сценарій навчань, зокрема, передбачає врегулювання військово-політичної кризи, яка була спричинена агресією однієї умовної країни проти іншої. Розкажіть, будь ласка, про ці навчання і що, власне, запрошення прийняти у них участь означає для України?
Щорічні навчання CMX (Crisis Management Exercise) проводяться штаб-квартирою НАТО вже в 19-й раз. Головна їхня мета – відпрацювання країнами-члена НАТО разом з країнами-партнерами можливих шляхів та механізмів реагування на кризові ситуації, які можуть виникати у будь якій точці земної кулі.
Для України і НАТО це вже не перший досвід спільної роботи в рамках цих навчань. Наша країна є постійним і багаторічним партнером НАТО. Ми беремо участь в усіх операціях, які проводяться на сьогодні під проводом Альянсу. Тому участь України у CMX для нас є надзвичайно корисною.
До речі, в минулому році навчання CMX не проводилися. У зв’язку із ситуацією, що утворилася в Україні, НАТО утрималася від їх проведення. У цьому році було прийнято рішення про проведення навчань.
Якщо говорити більш конкретно, командно-штабні навчання СМХ є віртуальними. Тобто, вони проводяться на підставі уявної кризової ситуації, яка виникла на далекій відстані від євроатлантичного регіону. До участі у різного роду заходах планується залучити як оперативні структури країнах-членів, так і країн-партнерів. Цього року таких партнерів п’ять – Австралія, Фінляндія, Японія, Швеція і Україна. Але я не виключаю, що протягом проведення цих навчань до цього списку можуть приєднатися й інші партнери НАТО.
Враховуючи факт участі нашої країни у навчаннях СМХ при Апараті Ради національної безпеки і оборони Україні було створено оперативний штаб, який безпосередньо бере участь у цих навчаннях.
У чому особливість саме цьогорічних навчань? Уявна конфліктна ситуація призвела до того, що одна зі сторін захопила два острови, які належать іншій країні. І хоча вона розгортається на віддаленій від кордонів країн-членів Альянсу території, її наслідки негативно впливають і на ситуацію в регіоні, тому що з’явилися значні перешкоди для морського торговельного судноплавства.
Ще однією складовою цього конфлікту є гуманітарна катастрофа, яка зачепила національну меншину на території однієї з країн учасниць цього конфлікту. Зазначений ситуація кілька разів була темою засідань Ради Безпеки ООН, а також з метою подолання наслідків гуманітарної катастрофи було залучено Червоний хрест.
Таким чином країни-члени НАТО і країни-партнери протягом цьогорічних навчань СМХ будуть відпрацьовувати можливі варіанти реагування на зазначену уявну ситуацію.
Пане Посол, на вашу думку, чи зусилля НАТО з врегулювання кризи на Донбасі є достатніми? Чи могли б вони бути більш інтенсивними? Якщо так, то в яких саме сферах?
Усі зусилля НАТО в даному питанні обмежені її статутом. Давайте не забувати про те, що головним завданням Альянсу є захист територій його країн-членів. Отже, про безпосередню участь військових підрозділів країн-членів НАТО у врегулюванні ситуації на сході України не йшлося і не йдеться. Це по-перше.
По-друге, із самого початку розгортання кризової ситуації на початку березня минулого року штаб-квартиру НАТО відвідав Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Під час цього візиту обома сторонами було чітко заявлено про необхідність вирішення конфлікту на Донбасі виключно політичними засобами. Ця теза потім неодноразово була підтверджена і Президентом України Петром Порошенком.
Хоча імплементація Мінських домовленостей наразі стикається з небажанням однієї сторони виконувати свої зобов’язання, припинення вогню вже дало ефект: останнім часом різко зменшилась кількість втрат з боку Українських Збройних Сил, а також і з боку цивільного населення.
Що може і що буде робити НАТО надалі? Усі основні напрямки роботи, які були визначені і затверджені в минулому році під час саміту НАТО в Уельсі, мають середньострокову і довгострокову перспективу. Йдеться про допомогу в реформуванні Збройних Сил України та всього сектору оборони України. Без цього ми не зможемо підвищити боєготовність нашої армії і не зможемо реформувати наш безпековий сектор відповідно до тих стандартів, які б дозволили Україні тісніше співпрацювати з НАТО.
Що стосується питання, чи достатні зусилля докладають наші партнери, то я на це питання завжди відповідаю дуже просто. Оскільки агресія не зупинена, частина території України залишається окупованою і на ній залишаються бойовики, яких постійно підтримує Російська Федерація – допомога не є достатньою. Це стосується всіх наших партнерів – і Ради Безпеки ООН, і ЄС, і НАТО, і ОБСЄ.
Нещодавно ви заявляли, що очікуєте на результати від співпраці з НАТО в рамках програма щодо розмінування та протезування. Яких саме?
Хочу вас поінформувати, що вже третя група українських фахівців із розмінування і знищення саморобних та заводських вибухових пристроїв була залучена до навчань у Словаччині та Іспанії. Крім того, у відповідь на наш запит, Уряд Федеративної Республіки Німеччини для потреб Державної служби України з надзвичайних ситуацій надав 50 пошукових приладів для виявлення мін.
Що стосується протезування, то ми також очікуємо на результати. Був створений відповідний трастовий фонд і наразі він наповнюється. Ми отримуємо з України списки наших бійців, які потребують протезування і передаємо їх нашим партнерам. У першу чергу, йдеться про складні випадки, які ми не могли б забезпечити власними силами в Україні. Проте, початок практичної роботи на цьому напрямку стримується тим, що на завершальній стадії знаходиться підписання відповідних юридичних угод між агенціями НАТО та України. Це є однією з передумов для того, щоб кошти, які залучаються до трастових фондів, були використані і почали працювати.
Ряд країн-членів НАТО допомагають Україні з лікуванням важкопоранених військовослужбовців. Це ініціатива окремих країн чи є системна співпраця з НАТО у цьому питанні?
Безумовно системна. Лікування здійснюється на території конкретних країн, в конкретних госпіталях, проте координація цієї роботи відбувається через структури НАТО. 175 українських військових вже отримали допомогу у закордонних медичних установах, чимало з них повернулися додому. І ця робота буде продовжена, оскільки, на жаль, є складні випадки, які потребують лікування за кордоном.
Окрім безпосередньо військової агресії Росія веде проти України інформаційну війну – як на нашій території, так і у світі загалом. У НАТО великий досвід протидії подібного роду агресіям. Чи може Альянс якимось чином допомагати Україні у сфері інформаційної безпеки?
Хочу сказати, що НАТО нам вже допомагає. Посадові особи НАТО, які відповідають за стратегічну комунікацію, неодноразово відвідували Україну і проводили консультації зі своїми колегами. Також українські фахівці неодноразово брали участь у міжнародних заходах з проблематики міжнародної комунікації та протидії інформаційним війнам.