Чому це бізнес Януковича
В Дніпровсько-тетерівському лісо-мисливському госпосподарстві нині порядкує близьке до Віктора Януковича ТОВ «Дім лісника». Ця фірма займається організацією відпочинку, мисливства та рибальства для своїх віп-клієнтів.
Чому автор називає цю структуру близькою до Януковича? Тому, що перші засновники цього товариства - Павло Литовченко та Олександр Юрченко, допомагали приватизовувати та забудовувати відоме «Міжгір’я» - резиденцію, де проживає Віктор Янукович.
Також вони - бізнес-партнери старшого сина Віктора Федоровича Олександра.
Нинішні засновники «Дім Лісника» - Іван Тохтамиш і британська фірма Astute Partners Ltd теж близькі до справ Януковича.
Іван Тохтамиш, наприклад, є ще й директором Товариства мисливців та рибалок "Кедр", прописаного на території "Міжгір´я". Засновником там виступає нинішній міністр палива та енергетики Юрій Бойко. Друга фірма пов’язана з австрійською компанією "Euro East Beteiligungs GmbH", що будує яхтовий та кінний клуб у «Міжгір’ї».
Здається, цього досить, щоб сміливо називати ТОВ «Дім Лісника» структурою, близькою до Віктора Януковича.
Трохи про історію
Отже, все почалося з того, що ТОВ «Дім Лісника» почало забудовувати своїми об’єктами частину лісо-мисливського господарства (Дніпровсько-тетерівського). При минулій владі ТОВ «Дім Лісника», не без допомоги губернатора Київщини Віри Ульянченко, отримало майже 18 га землі на березі Київського моря - для будівництва та обслуговування готельно-ресторанного комплексу.
Цікаво, що всі необхідні документи зміни цільової власності були оформлені заднім числом лише 3 березня 2009 року, коли всі готельні об’єкти уже було зведено.
Будуватися незаконно бізнес-структура Януковича почала ще за прем’єрства останнього, та продовжила під час спалахів активних переговорів про об’єднання БЮТ та Партії Регіонів.
Треба також згадати один важливий момент - за часів прем’єрства Януковича в лісо-мисливському господарстві за бюджетні кошти (25 млн. грн.) була побудована нова дорога. Її поклали для того, щоб забезпечувати зв´язок між селами, що знаходяться в господарстві, в той час коли бізнес-структура Януковича буде перекривати стару дорогу, аби клієнти отримували комфортні умови – повну безлюдність. Будівництву посприяли губернатор Віра Ульянченко та керівник держадміністрації Вишгородського району.
Це були, так би мовити, підготовчі роботи, активну незаконну діяльність ТОВ «Дім лісника» розвернуло зараз, коли Віктор Федорович став Президентом.
«Прихватизація» всього лісу
Головним своїм завданням ТОВ «Дім Лісника» очевидно бачить безпеку своїх клієнтів. Навколо готельного комплексу (колишня державна резиденція «Острів»), де зупиняється Віктор Янукович, зведено дві лінії паркану чотирьохметрової висоти . Одна лінія навколо будівель , друга - навколо озера.
Плюс до цього, приватна охорона Громадське об’єднання «Деліт» ( відоме, як організація, що охороняє славнозвісне «Міжгір’я)» взяла в кільце майже все Дніпровсько-тетерівське лісомисливське господарство. Вона не лише охороняє 17 з хвостиком га, яке приватизувала структура Януковича, а й не пускає людей без пропуску на територію всього господарства і чатує на внутрішніх дорогах.
Отже, все господарство, всі 34 тисячі гектарів по-суті взято під контроль бізнес-структурою близькою до Віктора Януковича.
Хоча це повністю протизаконно. Виходить, що приватна структура Януковича обмежила права і свободи громадян України на пересування територією близько 34 тисяч гектарів.
Чому «протизаконно», автор пояснить детальніше.
Януковича береже радіація
Будь-кому, хто захоче проїхати на територію господарства, де полює Янукович, на пропускних пунктах біля села Сухолуччя або Любимівка розкажуть, що це - закрита територія і завжди була закрита.
Але це повна брехня.
Дійсно, Дніпровсько-тетеріське лісо-мисливське господарство раніше було закритим. За радянського союзу воно мало статус заповідного. Однак згодом, стараннями Віктора Януковича, заповідник ліквідували – бо він, під час першого свого прем’єрства, пристрастився тут полювати.
Однак закритість території залишалася. Керівництво господарства це пояснювало тим, що вони підпорядковується Кабінету міністрів, і мають особливий режим відвідування, через наявність державних резиденцій «Острів» та «Акація». Хоча це, м’яко кажучи, було не зовсім законно.
Насправді весь цей час господарство, за своїм статусом, не мало бути закритим.
Доказом цього є той факт, що Віра Ульянченко, лобіюючи в Облавтодорі будівництво нової дороги через господарство, писала в своєму листі: «будівництво дороги дозволить розширити зону відпочинку жителів Києва та Київської області».
Так само в розпорядженні про виділення земель під будівництво для ТОВ «Дім лісника» Віра Ульянченко стверджувала, що готельно-розважальний комплекс сприятиме розвитку «зеленого туризму».
Хоча на практиці і надалі все було глухо закрито. Зокрема, досить скоро після побудови, була перекрита постом нова дорога Ульянченко через Любимівку. А щодо ТОВ «Дім лісника», то туди, як відомо, можна лише віп-зеленим туристам.
Цю незаконну закритість території під час прем’єрства Віктора Януковича автору цікаво пояснював директор господарства Микола Гордійчук. Він розповідав, що на територію нікого не пускають, бо їх господарство знаходиться за крок від отримання статусу заповідника.
«Розумієте, ми все для цього робимо. Практично ми вже заповідник, отже вхід на нашу територію обмежений», - розповідав Гордійчук.
Після цього Гордійчуку довелося, в якості доказу, стверджувати, що полювання в них також не ведеться, жодної ліцензії на відстріл в 2007 році не було видано. Щоправда тут директор потрапив в пастку. Адже якраз напередодні Леонід Кравчук в інтерв’ю газеті «Сьогодні» розповів, як він з Януковичем нещодавно полював в Дніпровсько-тетеріському лісо-мисливському господарстві.
Тоді було смішно дивитися на директора Гордійчука, що сидів за своїм робочим столом в оточенні десятків портретів Януковича (вони були тут скрізь: на столі, стінах, у шафах) хапав ротом повітря наче риба, не знаючи, що сказати стосовно цієї публікації.
Нажаль, нині автор, готуючи цей матеріал, не зміг знайти Гордійчука, щоб спитати, де ж обіцяний заповідник.
Адже найсмішніше те, що в кінці 2009 той самий Гордійчук був активним противником створення на базі Дніпровсько-тетерівського лісо-мисливського господарства Національного заповідного парку.
Але про це трохи згодом. Спочатку – про те, як розвивалися події зі статусом господарства далі.
Наприкінці другого прем’єрства, своїм розпорядженням Янукович передає ДТЛМГ з підпорядкування Кабміну в Держкомліс. Це було зроблено для того, щоб приватизувати державні резиденції «Акація» і «Острів». Адже, коли господарство перейшло до Держкомлісу, ці резиденції стали лише шматками землі без будь-якого статусу.
Переговори БЮТ-ПР – дозволили довести приватизацію до кінця. Однак у Януковича з’явилися нові проблеми. Президент Віктор Ющенко, роздратований перспективою формування «ширки», вирішив погіршити життя Віктору Федоровичу.
В 01.12.2008 він підписав указ «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів» на базі Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ, яке займає площу 30,4 тис. га у Вишгородському та Іванківському районах на Київщині.
Такий статус лісо-мисливського господарства зовсім не задовольняв Віктора Януковича.
Адже це означало, що на території не можна буде полювати, а також доведеться пускати простих смертних. Адже Національні природні парки України дозволяється відвідувати за символічну плату та при дотриманні правил відпочинку.
Тоді директор Микола Гордійчук, який ще вчора виступав за заповідник, раптом згадав, що недалеко Чорнобильська зона, і зайняв позицію проти.
Отож, він почав саботувати виконання указу президента – мотивуючи це високим радіоактивним фоном, мовляв людям (окрім Януковича) тут відпочивати небезпечно.
Його підтримало і комуністичне керівництво Держкомлісу.
До речі, пісню про радіоактивне м´ясо кабанів, і радіоактивні сосни, рибу, гриби та комарів співають в Держкомлісі і нині. Наприклад, про небачену радіоактивність лісу на днях розповів журналістам СТБ один з керівників Державного комітету лісового господарства Микола Шадура.
Хоча автор особисто вимірював радіацію в лісо-мисливському господарстві. Вона тут нижча, ніж у Києві в півтора-два рази. Навіть радіаційний фон грибів тут далеко не перевищує норму.
Всі ці заяви робляться лише для того, щоб захистити мисливський бізнес Януковича від створення національного парку.
Цей же Микола Шандура безапеляційно заявив, що дороги громадського користування в лісо-мисливському господарстві відкриті для проїзду.
Інакше він сказати і не міг, адже господарство не має закритого статусу.
А тепер про те, що там відбувається насправді.
Так журналістам давно не погрожували
Автор цього матеріалу їздив в «закриту зону» зі знімальною групою СТБ.
Ми особисто впевнилися, що дорога через Сухолуччя була закрита – там пропускний пост і охоронець з нашивками «Деліт» і пістолетом на поясі.
На дорозі, що збудувала Ульянченко через Любимівку – так само: пропускний пост, проїзд лише для жителів сіл, що знаходяться всередині лісо-мисливського господарства – за спеціальними посвідченнями.
Однак, нам таки вдалося потрапити на територію – дикими лісовими путівцями, які зрештою привели нас на асфальтну дорогу всередині лісового масиву.
Проте навіть там не давала продихнути охорона. Варто нам було лише під’їхати поближче до резиденцій «Акація» і «Острів» і вийти з авто, щоб прогулятися вздовж траси, як до нашого мікроавтобуса під’їхали охоронці «Деліт» на «Ниві» - почали з*ясовувати у водія: хто ми, звідки, як потрапили на територію. Потім до нас на велосипеді під’їхав ще один охоронець з нашивками «Деліт» - почав вимагати документи.
На запитання про те, на якій підставі він, працівник приватної охоронної фірми, має право перевіряти наші документи на лісовій дорозі, охоронець відповів: «Ах так! Ну зачекайте». І поїхав геть.
Ми чекати не стали і теж рушили в напрямку виїзду – пропускного пункту в Сухолуччі. По дорозі, побачили на перпендикулярному путівці шлагбаум, що закривав дорогу загального користування, яка вела на село Рихти.
Ще один шлагбаум перекривав цю дорогу з іншої сторони. Таким чином в лісо-мисливському господарстві перекрита дорога протяжністю 20 км, і повністю ізольована від незапланованих відвідань половина лісо-мисливського господарства.
В господарстві перекриті дороги загального користування
Коли ми призупинилися біля шлагбауму – знову понаїхало автомобілів. Щоправда, на цей раз охорона була без нашивок «Деліт» і представила документи працівників Дніпровсько-тетерівського лісо-мисливського господарства.
Далі почалися погрози. Такого грубого спілкування, ми, київські журналісти давно не мали. Нас обіцяли «вивести і вивернути», «розпотрошити» і т.д.
Звідки взялися такі «красномовні» охоронці, з´ясувалося пізніше. Виявляється, бізнес-структура Януковича не довіряє місцевим охоронцям, в «Деліт» набирають вихідців з Донецької області та Криму.
Найцікавіше, що згодом, в такому ж стилі, нам довелося спілкуватися з директором Дніпровсько-тетерівського лісо-мисливського господарства, колишнім головним лісничім Куйбишевського лісгоспу Криму Андрієм Волковим. Ця офіційна особа, наприклад, пообіцяла розбити нам камеру.
На всі запитання, чому господарство охороняється приватною охороною, чи платить за це держава, чому закриті дороги загального користування. він, окрім «розіб’ю камеру», відповідав або «без коментарів», або: «не знаю, я лише тут два місяця працюю». Трохи конкретики отримали лише на простеньке запитання, яка площа господарства: «Около 34 тисячі га, блін».
Отак поспілкувалися…
До речі, коли ми спитали, де знайти попереднього керівника господарства Миколу Гордійчука, Волков відповів: «Не знаю».
Це було досить дивно, адже прості працівники лісгоспу стверджували, що він є начальником Волкова і працює в надструктурі.
Що ж це за надструктура? Ми поцікавилися: може в Держкомлісі? Ні, такий там не працює. Однак, все розкрилося. Виявилося, колишній директор Державного лісомисливського-господарства (Дніпровсько-тетерівського) перейшов на керівну посаду в ту саму бізнес-структуру Януковича ТОВ «Дім Лісника». І саме цю приватну фірму прості працівники державного лісо-мисливського господарства наївно вважають керівною організацією над ними.
Невтішні висновки
Отже, всупереч тому, що бізнес-структура Януковича оформила власність лише на 18 га лісу Дніпровсько-тетерівського господарства, фактично вона контролює половину лісу – прямокутник 10 на 15 км.
Найпростіше пересвідчитися в цьому на вихідних.
Під час перебування автора в лісах, місцеві розповіли: журналісти правильно зробили, що приїхали в будень. Бо, на вихідні традиційно половина лісу перекривається охороною «Деліт», на всіх перехрестях та лісових стежках чергують охоронці. Через пропускний пункт в Сухолуччі проблематично проїхати навіть з пропуском, місцевих жителів відсилають на інший пропускний пункт через Любимівку – хоча це гак в 50 км.
Все це робиться тому, що «Дім Лісника» приймає віп-гостей. При чому не завжди Януковича, навіть якщо це лише Кравчук або Шуфрич, як розповідають місцеві.
Тому фактично можна говорити про те, що бізнес-структура Януковича «прихватизувала» половину колишнього заповідника. Лише з тою відмінністю, що якби це була справжня приватизація, їй би довелося більше витрачатися. Зокрема, за приватизовані землі треба платити земельний податок. А так все на шару, плюс бюджетні кошти на утримання державного лісо-мисливського господарства.
Маємо картину, як на основі державного лісо-мисливського господарства вибудовується суціль приватних бізнес-структур, близьких до нинішнього Президента.
Бізнес, як бачимо, повністю «безпрєдєльний». Адже, як так взяти й закрити, без будь яких повноважень, 34 тисячі га державного лісу і перетворити його в зону віп-полювання для клієнтів однієї приватної фірми!?
Цей приклад добре демонструє справжнє ставлення вищої посадової особи країни до бізнесу. Якщо це бізнес свій або своїх – йому можна що завгодно, чужим – закон.
Як людина з такою ментальністю може боротися з корупцією в державі та розвивати економіку? Якщо своє правління Віктор Янукович почав з того, що взяв під приватний контроль 34 га державного лісу, що буде далі? Приватний контроль державної енергетики, добутку корисних копалин чи авіабудівництва?
***
В тексті використані останні фото однієї з двох резиденцій приватизованих бізнес-структурою Віктора Януковича ТОВ «Дім лісника» в Дніпровсько-тетерівському лісо-мисливському господарстві. Колись це була державна резиденція «Акація». Нині - гостьова резиденція мисливського господарства Януковича. Вона куди скромніша ніж сусідній «Острів», де зупиняється Віктор Янукович. Але, нажаль до «Острова» не підібратися.
Ці ж фото зроблені з пожежної вишки.
Зимові фото – альтанки на «Острові». Зроблені в 2008 році.