Зменшення дефіциту
Серед основних претензій депутатів до бюджету ще в першому читанні був удвічі більший (6%) дефіцит від умовно «безпечних» 3% і втричі вищий, ніж у 2018-2019 роках.
Ця різниця між доходами та видатками завжди була головним фокусом усіх макроекономістів. І вимога «дефіцит не більш ніж 3% від ВВП» щороку повторювалася місією МВФ, як мантра.
«Проте коронакриза ще в березні 2020 змусила уряд (за згодою з МВФ) секвеструвати бюджет, заклавши рекордний дефіцит у розмірі 298 млрд грн. Практика року показала, що знайти такі кошти без підтримки МВФ неможливо. В бюджеті на наступний рік уряд вирішив повторити цей «трюк», заклавши величезний дефіцит у 6% від ВВП, або 270 млрд грн. Між першим і другим читаннями МВФ вимагав зменшити дефіцит на десятки мільярдів. У результаті довгих перемовин зійшлися на тому, що до другого читання його знизили до 5,47% від ВВП – з 270 млрд до 246 млрд грн, – каже перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, представник «Голосу» Ярослав Железняк.
Але і це зменшення не вирішує проблеми, стверджує нардеп.
«2020 рік показав, що навіть 200 млрд грн Україна з відсутньою довірою до себе з боку міжнародних партнерів не здатна залучити. Тому в кінці 2021-го на нас точно чекає «прихований секвестр». Як і цього року, держава просто не буде виділяти гроші на деякі статті видатків. Тому окремі бюджетні програми будуть профінансовані лише на папері», – прогнозує Железняк.
Голова фінансового комітету, представник фракції «СН» Данило Гетманцев додає, що депутати пропонували уряду зменшити дефіцит ще більше – до 4,9%. «Але Мінфін не знайшов такої можливості. Хоча зменшення навіть до 5,5% ми оцінюємо позитивно. Врешті, ми маємо визнати, що це бюджет бідної країни, яка перебуває у кризі. Але він цілком реальний», – каже він у спілкуванні з LB.ua.
Маніпулювання з доходами
Між першим і другим читаннями уряд збільшив прогнозовані доходи на 21 млрд грн – з 1071 млрд грн до 1092 млрд грн.
«Якщо чесно, то виглядає так, що це теж маніпуляція з боку Мінфіну. Спеціально закладаються завищені доходи, щоб зменшити дефіцит і одночасно показати, «за який рахунок» будуть профінансовані завищені видатки. У тому числі забаганки нардепів», – вважає Железняк.
До другого читання Мінфін заклав додаткові надходження від ПДВ (+5,5 млрд грн), ввізних мит (+2,4 млрд грн), податку на прибуток (+1,8 млрд грн) і від грального бізнесу (+7,4 млрд грн).
«Постійна дійна корова – державні компанії – повинні дати плюс 4 млрд грн. Хоча враховуючи, в якому стані зараз ДП, скільки з них зібрали грошей за 2020 рік, то сподіватися на додатковий прибуток вкрай наївно», – говорить Железняк.
Проте на думку Гетманцева, таке збільшення доходів обґрунтоване та цілком реальне.
«Я думаю, що ми могли б заробити ще більше, якби поклали край усім схемам на митниці та «скруткам» по податках. На жаль, значна частина економіки залишається в тіні. Така тіньова економіка існує вже майже 30 років. Тому розраховувати відразу на фонтан збільшення доходів, зростання соціальних стандартів невиправдано», – визнає нардеп.
Перерозподіл видатків
До другого читання уряд зменшив видатки з 1331 млрд грн до 1328 млрд грн. «Це було найскладніше завдання для уряду. Тому що навіть з «надутими» доходами треба було зменшити видатки на 12,8 млрд грн. Але ж іще в першому читанні депутати прийняли бюджет зі збільшенням видатків на 20 млрд грн. І тепер не закласти гроші на «соцеконом» дорівнювало б провалу бюджету у другому читанні та в цілому в Раді. Тому скорочували всіх, простою мовою, кого не так шкода. Найбільше постраждали Міністерство соціальної політики України (- 9 млрд грн), Міністерство розвитку громад та територій України (- 4,9 млрд грн на ДФРР) і Міністерство освіти і науки України (- 4,5 млрд грн)», – розповідає Железняк.
Важливо, що до другого читання зрізали 8,5 млрд грн із фінансування Пенсійного фонду. «Це говорить про те, що уряд відмовляється від індексації пенсій або просто потім буде перекидати ці гроші на ПФ у середині року», – не виключає нардеп.
У Комітеті ВР з питань соціальної політики та захисту ветеранів таку пропозицію скоротити фінансування Пенсійного фонду сприйняли вкрай негативно. «На мою особисту думку, у такому варіанті за бюджет голосувати не слід. Протягом року мінімальна пенсія буде збільшуватися двічі лише на 50 грн. Це просто неподобство», – підкреслює перший заступник голови комітету і нардеп «Батьківщини» Михайло Цимбалюк.
У «Слузі народу» із цим також погоджуються. «Уряд запевняє, що жодних проблем із виплатами пенсій - навіть за умови скорочення фінансування ПФ на 8,5 млрд - не буде. Але ми наполягаємо на тому, що цю статтю треба переглянути. Дискусії з цього приводу з урядом ще тривають», – запевняє Гетманцев, не виключаючи, що наступного тижня, коли буде засідати бюджетний комітет для остаточного висновку щодо законопроєкту, цю статтю переглянуть.
Цимбалюк також каже, що профільний комітет буде наполягати на перегляді статті про скорочення фінансування Міносвіти. «Мінус 2,9 млрд грн на освітню субвенцію означає, що зарплати вчителям не збільшать у 2021 році, як обіцяли. А цього допустити не можна», – сказав він.
У свою чергу Железняк звертає увагу на те, що до другого читання з бюджету ДУСІ передано в МОН Національну академію державного управління: «У ДУСІ зменшено витрати на 384 млн грн, але в МОН ці кошти так і не з’явилися. Мабуть, просто забули».
У цілому зменшення фінансування на освіту передбачено для таких програм:
• Фонд розвитку фахової передвищої та вищої освіти: мінус 500 млн грн.
• Підготовка кадрів у вищій освіті (фінансування університетів, державне замовлення): мінус 986 млн грн.
• Субвенція на зарплати вчителям: мінус 2,86 млрд грн.
Також уряд не врахував правок і пропозицій профільного комітету для наступних програм:
• Субвенція на шкільні автобуси: 600 млн грн, що взагалі вперше за декілька останніх років.
• Підготовка дітей з ТОТ (тимчасово окуповані території) на підготовчих курсах: 100 млн грн.
• Національний фонд досліджень – депутати пропонували збільшити фінансування з 583 млн на 300 млн грн, щоб продовжити фінансування досліджень, які розпочалися цього року. У результаті уряд не лише не додав, а навіть зменшив фінансування на 1 млн грн.
• Фінансування наукових об’єктів, що становлять національне надбання: 200 млн грн (100 грн на МОН, 100 млн грн на Національну академію наук).
• Програма компенсації відсотків за кредитами на вищу освіту: депутати просили виділити хоча б 50 млн грн. Це дозволило залучити в університети мінімум 500 млн грн не з державного бюджету, а з банківського сектору.
Тоді як освіту та інші соціальні видатки зрізали, улюблений депутатами «соцеконом» (субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів соціально-економічного розвитку окремих територій, з яких фінансуються програми, що лобіюють депутати-мажоритарники у своїх округах, – LB.ua) залишили на рівні 6 млрд грн. «Це приблизно 30 млн грн на округ. Але такий подарунок забезпечений тим, що ДФРР втратив 4,9 млрд на регіональний розвиток. А Мінфін зменшив дотації місцевим бюджетам на 2 млрд грн», – підкреслює Железняк.
За його словами, є й ті, хто отримав до другого читання бюджету навіть більше: «Це невеликі суми і на точкові проєкти, які були в побажаннях народних депутатів до першого читання. Особливо цікаво, коли пропонують фінансувати окремі дороги або аеропорти. Або коли на ДАУ з управління зоною відчуження «раптом» до другого читання з’являється на 300 млн грн більше. Говорять, це була забаганка однієї з опозиційних партій».
Між першим і другим читаннями уряд збільшив фінансування МОЗ на 4 млрд грн, Міністерства інфраструктури - на 2,4 млрд грн, Міністерства фінансів – 0,9 млрд грн, МЗС – 0,4 млрд грн, Міністерства культури – 0,8 млрд грн, Апарату ВР – 0,3 млрд грн.
1. Міністерство охорони здоров'я України:
+1,5 млрд грн – Інститут раку;
+1,2 млрд грн – Охматдит;
+0,8 млрд грн – ліки;
+0,4 млрд грн – трансплантації;
–0,3 млрд грн – лікування за кордоном.
2. Міністерство інфраструктури України:
+2,5 млрд грн – на аеропорти.
3. Міністерство фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування):
+6 млрд грн – «соцеконом»;
–2 млрд грн – на дотації місцевим бюджетам;
–1,8 млрд грн – обслуговування боргу.
4. Міністерство культури та інформаційної політики України:
+1 млрд грн – на Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення;
+0,2 млрд грн – будівництво об’єктів.
5. Національна академія медичних наук України:
+0,6 млрд грн – держінвестпроєкти;
+0,3 млрд грн – на третинну медичну допомогу через академію;
6. Державне космічне агентство України:
+0,5 млрд грн – утилізація твердого ракетного палива.
7. Міністерство закордонних справ України:
+0,5 млрд грн – на функціонування закордонних дипломатичних установ;
8. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України: +0,3 млрд грн – ДАУ з управління зоною відчуження;
+0,1 млрд грн – ДАУ водних ресурсів.
9. Міністерство молоді та спорту України:
+0,2 млрд грн – на базу «Конча-Заспа».
10. Міністерство енергетики України:
+0,25 – ДА енергоефективності;
+0,1 – Новокостянтинівська шахта.
11. Державне агентство автомобільних доріг України:
+0,25 – траса «Київ-Суми-Харків».
12. Міністерство оборони України: збільшили до рівня минулого року, вперше за час війни не змінили.
13. Державне управління справами:
ОП – залишили збільшення фінансування (+33%),
–0,4 – підготовка науково-педагогічних кадрів внутрішньої і зовнішньої політики.
14. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України:
+0,5 млрд грн – на агродотації;
+0,5 млрд грн – ДСУ харчових продуктів;
–1,1 млрд грн – держінвестпроєкти.
15. Міністерство цифрової трансформації України:
–0,6 млрд грн – на електронне урядування
16. Міністерство фінансів України:
–0,5 млрд грн – ДМС;
–0.2 млрд грн – ДПС.
17. Міністерство освіти і науки України:
–2,9 млрд грн – освітня субвенція;
– 0,9 млрд грн – підготовка кадрів вищої освіти;
–0,5 млрд грн – фонд розвитку закладів ВО.
18. Міністерство розвитку громад та територій України:
–4,9 млрд грн – ДФРР.
19. Міністерство соціальної політики України:
–8,5 млрд грн – дефіцит Пенсійного фонду;
+0,3 млрд грн – субвенція для осіб, які постраждали від домашнього насильства;
+0,3 млрд грн – страхові виплати медикам через ковід;
Збільшення мінімалки та зростання податків
Уряд змінив плани підвищення мінімальної зарплати до 6,5 тис. грн. У першій редакції вони були на липень наступного року. У редакції другого читання зростання до 6,5 тис. грн перенесли на грудень 21 року. Проте вже з січня нового року мінімалка зросте з 5 до 6 тис. грн.
За словами Железняка, таке зростання автоматично призведе до зростання податків.
1.ЄСВ для ФОП-спрощенців:
При МЗП 5000 грн зараз – 1100 грн/міс.
При МЗП 6000 грн – 1320 грн (на 220 грн більше).
При МЗП 6500 грн – 1430 грн (на 330 грн більше).
2. Податок на доходи фізичних осіб і військовий збір.
При МЗП 6000 грн – 1080 грн ПДФО і 90 грн ВЗ = 1170 грн (на 195 грн більше).
При МЗП 6500 грн – 1170 грн ПДФО і 97,5 грн ВЗ = 1267,5 грн (на 292,5 більше).
Таке утримання роботодавцю людини з мінімальною платою обходитиметься (сума ЄСВ, ПДФО і ВЗ):
Зараз – 6100 грн
При МЗП 6000 грн – 7320 грн (що на 1220 грн більше)
При МЗП 6500 грн – 7930 грн (що на 1830 грн більше).
3. Єдиний податок.
Для 2-ї групи зараз він становить 944,6 грн.
За МЗП 6000 грн – ЄП для 2-ї групи буде 1200 грн (що на 255,4 грн більше).
Для спрощенців 2-ї групи з 1 січня 2021 року при МЗП 6000 грн треба буде сплатити за місяць на 475,4 грн більше податку + ЄСВ.
4. Податок на нерухоме майно.
Якщо встановлено максимальну ставку (1,5% МЗП за 1 кв. метр), площа квартири 100 кв. м (60 кв. м не враховуються при оподаткуванні), то податок зараз становить 2833,8 грн на рік.
У разі збільшення МЗП до 6000 тис. грн такий податок за аналогічних умов становитиме з 1 січня 2021 року 3600 грн (більше на 766 грн).
5. Туристичний збір.
Для українців ставка збору становить до 0,5% МЗП за день. У разі збільшення МЗП до 6000 тис. грн збір податок становитиме з 1 січня 2021 року 90 грн (що більше на 19 грн).
6. Збір за місця для паркування транспортних засобів.
Якщо площа парковки 5 соток (500 кв. м) і встановлено максимальну ставку збору (0,075%), то зараз ставка збору – 1771,13 грн на день. У разі збільшення МЗП до 6000 тис грн збір за аналогічних умов становитиме з 1 січня 2021 року 2250 грн (що більше на 479 грн).
Проблеми із запозиченнями
До першої редакції кошторису в нардепів було багато запитань з приводу реалістичності планів запозичень. Зокрема, уряд хотів запозичити на внутрішньому ринку наступного року аж 549 млрд грн.
«Це точно нереально, якщо тільки це не прихований друк грошей. До другого читання виглядає так, що Кабмін повірив у допомогу МВФ та інших фінансових інституцій. Тому зробив перерозподіл: на 51 млрд грн вирішив запозичувати більше саме на зовнішніх ринках (у цілому 204 млрд грн). І зняв цю суму з внутрішнього ринку (тепер у планах запозичення на внутрішньому ринку – 497 млрд грн). Це добрий знак. Хотілося б вірити в успіх перемовин з МВФ. Але взагалі погано, бо простими словами, у 2021 році ми знову повинні багато запозичувати. Це значить, що навантаження на бюджет в обслуговуванні боргу буде лише зростати. Як і податки», – не сумнівається Железняк.
Гетманцев також визнає, що проблема з запозиченнями – одна з ключових на наступний рік. «Тому сценарій без МВФ ми не розглядаємо», – додає він.
Політична складова
Депутати різних фракцій погоджуються в одному. Бюджет до другого читання залишився далеким від ідеалу. «В оновленій редакції насправді законопроєкт мало чим відрізняється від першого читання. Принципових змін ми не побачили, тому наша фракція голосувати за нього точно не буде», – каже LB.ua член бюджетного комітету і депутат «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.
У «Батьківщині» стверджують, що остаточного рішення ще не ухвалили (у першому читанні фракція Юлії Тимошенко голосувала «за»). «Наступного тижня буде засідання фракції», – говорить Цимбалюк. Депутати груп «Довіра» і «За майбутнє» взагалі уникають публічних коментарів та оцінок кошторису. Але офрек зізнаються, що як і в першому читанні, підтримають голосами. Оскільки саме їхні нардепи-мажоритарники отримали найбільше у межах «соцеконому».
«Голос» не готовий підтримати закон у цілому. «Але бюджет точно проголосують. Цільові та інфраструктурні проєкти, плюс великий «соцеконом» у 6 млрд грн дає впевненість, що голоси знайдуться. Тим більше, на відміну від бюджетів 2015-2017 років, у документі немає непопулярних реформ. Однак виразу «Безглуздя – це робити те саме і розраховувати на інший результат» ніхто не відміняв. У бюджет на 2021-й закладено ті самі помилки, що й були цього року. Тому з проблемами з недофінансуванням програм, пошуком зовнішніх запозичень і секвестром (прихованим чи ні) країна точно зустрінеться наступного року», – резюмує Железняк.