V означає "відновлення"
Весняний локдаун у 2020 році відправив світ у рецесію, небачену з часів Великої депресії. Оскільки скоротилася внутрішня економічна активність, то і міжнародна теж. Світова торгівля цього року, за прогнозами, впаде на 20%, прямі іноземні інвестиції – на 40%, грошові перекази – більш ніж на 100 млрд доларів. Очікуване падіння глобальної економіки – 4,3%, що відповідає 6 трильйонам доларів. Це якби одночасно зникли економіки Бразилії, Індії та Мексики. Значне падіння виробництва відчують розвинені країни, у декотрих воно вимірюватиметься двозначним числом. Але найбільші економічні та соціальні втрати матимуть країни, що розвиваються (до них належить і Україна).
Багато хто сподівається, що економічне відновлення після коронакризи буде таким самим швидким, як і падіння. Вакцина від ковіду буде ефективною та широкодоступною, люди повернуться до нормального життя, і вже 2021 року світ повернеться на докризові показники. Але ЮНКТАД більш обережна в прогнозах: відскок буде, але в найкращому разі трохи більше за 4%. Звичайно, подальший розвиток пандемії може бути непередбачуваним і будь-які прогнози виявляться безглуздими, якщо країни почнуть вводити повторні локдауни, як уже відбувається, наприклад, в Ізраїлі.
Але головний ризик, на думку організації, не стільки в коронавірусі, як у поверненні до докризової "нормальності". Якщо уряди повернуться до стриманої фіскальної політики, якщо підприємства оберуть агресивну стратегію скорочення витрат, сподіваючись збільшити експорт, тоді V-подібне відновлення може перетворитися на W-подібне. У такому разі уже 2022 року багатьом країнам загрожуватиме повторна рецесія. Не скасовуються й інші можливі варіанти: тривала рецесія (U-подібне відновлення) чи навіть багаторічна депресія без суттєвого економічного зростання (L-подібна рецесія).
Аскетизм не допомагає вийти з кризи
У чому проблема? Пандемія змусила держави терміново і різко збільшувати витрати на медицину. У той самий час податкові надходження впали, експортні доходи зменшилася, а необхідність оплачувати борги нікуди не зникла. У результаті країнам, що розвиваються, у найближчі півтора року загрожує дефіцит фінансування на рівні 2-3 трильйонів доларів.
У ЮНКТАД бояться, що це виллється в політику скорочення державних витрат. Але саме ці принципи, вважають в організації, завадили стійкому відновленню після попередньої світової фінансової кризи 2008-2009 років. Середні темпи зростання у 2010-2019 роках коливалися в районі 2% для розвинених країн (проти 2,4% в докризовий період 2001-2007 років), а в країнах, що розвиваються, впродовж десятиліття вони знизилися з 7,9% до 3,5%.
Чому так сталося? ЮНКТАД вважає, що винна саме бюджетна економія. Після того, як податкові пільги, екстрені заходи і дешеві гроші трохи заспокоїли нерви ринку, усе гучніше залунали заклики до стриманої фінансової політики. Швидкий поворот до жорсткої економії в поєднанні зі "структурними реформами" (ЮНКТАД називає це евфемізмом, за яким криється погіршення соціального захисту та стримування зростання заробітної плати) поклав край орієнтованій на попит стратегії зростання, яка могла б призвести до стабільного збільшення зайнятості і доходів в середньо- і довгостроковій перспективі. В той же час центробанки розвинутих країн продовжили політику дешевих грошей, які масово вкладалися у ризикові, але високоприбуткові борги країн, що розвиваються. Склалася дивна ситуація: фінансів більш ніж достатньо, але попит на товари та нефінансові послуги низький, а інвестиції мляві.
Перехід до режиму економії після світової фінансової кризи базувався на припущенні, що кризи – явища виняткові, а в нормальні часи вільний ринок здатен підтримувати економіку на оптимальному чи близькому до нього рівні при мінімальному втручанні держави. В організації вважать такий хід думок хибним: ймовірно, він не тільки підірвав здатність політників попереджувати кризи в реальній економіці, але й зумовив недостатню готовність до пандемії. Саме бюджетний аскетизм, метою якого було вивільнення виробничих ресурсів для приватного сектору і запуск економічного росту, призвів до недофінансування медичної інфраструктури.
У звіті ЮНКТАД стверджується, що політика жорсткої економії насправді стримує економічне зростання і не гарантує стійкості державного боргу. Навпаки, особливо в країнах з більш слабкою економікою, бюджетний дефіцит часто виникає через те, що держава "вичавлює" приватний сектор, що призводить до зниження податкових надходжень і зростання безробіття. Саме тому передчасне повернення до політики жорсткого дефіциту після коронакризи може бути небезпечним і призвести до сповільнення економічного росту. За підрахунками організації, йдеться про 1 відсотковий пункт щорічно протягом всього десятиліття.
Особливо великою може бути шкода для країн, що розвиваються, де бюджетний простір обмежується великими боргами, грошово-кредитна політика знаходиться під зовнішнім тиском, а неформальна економіка не в змозі піднятися тільки за рахунок своїх мізерних коштів.
План на три трильйони
Нерівний економічний підйом або, ще гірше, чергове втрачене десятиліття не є неминучим. Це питання політичного вибору, пишуть в ЮНКТАД і рекомендують на деякий час забути про економію і продовжити збалансовану макроекономічну експансію до тих пір, поки приватний сектор не стане на ноги і почне збільшувати свої витрати. Ця політика передбачає, зокрема, прискорене збільшення зарплати низькооплачуваним працівникам і водночас зниження реальних відсоткових ставок – аж до від'ємних значень. Це фактично означає списання частини основної суми боргу і стимулюватиме фірми, населення та державу витрачати кредитні кошти. Також коронакриза може бути вдалим моментом для введення податку на багатство, тому що навіть невелике збільшення оподаткування осіб та компаній з найвищими доходами матиме значну віддачу. Є й така порада: "нав'язливі" правила Світової організації торгівлі та зон вільної торгівлі не повинні стояти на заваді швидкому економічному відновленню, тому потрібен мораторій на всі позови проти держав, пов’язані з їх реакцією на ковід.
Щоб за глобальною кризою почалося глобальне відновлення, потрібні більш амбіційні заходи.
В першу чергу мова про масштабне додаткове розподілення спеціальних прав запозичення (SDR) – міжнародного резервного активу, який емітується Міжнародним валютним фондом та може обмінюватися на тверду валюту. Станом на 2020 рік було випущено близько 204 млрд спеціальних прав запозичення, що еквівалентно приблизно 288 млрд доларів США. Близько 90% всіх SDR було розподілено під час попередньої світової кризи у 2009 році. ЮНКТАД пропонує збільшити цю суму в рази і розподілити нові SDR на суму, еквівалентну близько 2.5 трлн доларів. В такому випадку країни, що розвиваються отримають еквівалент 1 трлн доларів для задоволення поточних потреб в ліквідності. Для України це становитиме десь 50 млрд доларів.
Друга пропозиція стосується "плану Маршалла" для глобального відновлення охорони здоров'я. Мова не тільки про медицину, але й доступ до чистої води та каналізації, продовольчу безпеку, умови праці та проживання. В ЮКНТАД порахували, що світові донори могли б за півтора роки виділити на такі цілі до 600 млрд доларів у вигляді грантової допомоги чи безвідсоткових позик. Це було б достатньо щедро, щоб відповідати назві "план Маршалла".
Водночас ЮНКТАД радить створити під контролем держав нове кредитно-рейтингове агентство для конкуренції приватним, а також незалежний глобальний орган з питань суверенних боргів. Він повинен буде запобігати тому, щоб кризи ліквідності призводили до серійних суверенних дефолтів. В його обов'язки могло би входити створення загальнодоступного реєстру про позики та заборгованість країн. Крім того, такий глобальний орган міг би розробити міжнародну правову базу для автоматичного призупинення виплат боргів під час криз і процесом врегулювання таких заборгованостей на справедливій, ефективні і транспарентній основі.
Через карантин економісти раптово опинилися на незнайомій території. Нинішня ситуація не схожа на воєнну економіку, коли переключення на військові видатки веде до зростання виробництва. Не нагадує вона й традиційний глобальний шок з боку пропозиції, коли більшу проблему для політики створює інфляційний тиск. Це й не фінансова криза, коли буря накриває банківський сектор. Але яким би не був кінцевий підсумок коронакризи, в ЮНКТАД впевнені, що вона відкриває можливості для довгострокових змін. Головне – не повторити помилки десятирічної давнини.
