Держава-агресор
Законопроект запроваджує заборону участі у якості покупців компанії з держави-агресора в процесах приватизації в Україні. Визначена не тільки власне пряма заборона для фізичних та юридичних осіб з Російської Федерації, але й заборона для осіб, які прямо чи опосередковано є бенефіциаріями з її боку.
Однак невідомо, як працюватиме цей механізм. Зараз ми можемо тільки сподіватися, що в майбутньому така заборона справді дозволить зменшити вплив російського бізнесу на українську економіку.
Радники: досвід і плани
Водночас згадана заборона не стосується радників, яких тепер можна буде залучати до процесів за рішенням Кабінету міністрів, і які матимуть право брати участь у підготовці об’єкту до приватизації. Чи можуть радники бути з Росії? Законопроект не дає відповіді на це запитання.
Україна вже має певний досвід залучення радників (консалтингові послуги) до приватизації. Міжнародні радники зокрема залучалися на початку 2000-х рр. для приватизації "Укртелекому". Вони тоді підготували купу різнокольорових презентацій та звітів, але їхня участь не призвела до якісного продажу компанії і залученню провідних західних інвесторів, як усі сподівалися. А "Укртелеком" згодом був приватизований уже без радників…
Тепер влада повертається до інституту приватизаційних радників. Всі функції щодо їхнього залучення надаються Кабінету міністрів. Проте законопроектом не передбачені ані права та обов’язки радника, ані його відповідальність.
Запропонована можливість оплати послуг радника коштами державного бюджету збільшує витрати бюджету. Й це за логікою повинно узгоджуватися зі строками бюджетного процесу. Окрім того, непогано б було встановити пряму залежність оплати послуг радників від результатів продажу об’єкту приватизації (ціна продажу та якість інвестора), а не тільки за виконані роботи (підготовку звітів та презентацій).
Без фондових бірж
Законопроектом скасовується діючий сьогодні обов’язковий продаж на фондових біржах пакетів акцій акціонерного товариства розміром 5–10% статутного капіталу до проведення конкурсу з приватизації цього об’єкту.
Це – позитивне нововведення. Оскільки тепер можна збільшити пакет акцій підприємства для продажу його за конкурсом, а також збільшити інвестиційну привабливість таких пакетів, залучити додаткові інвестиції на об’єкти приватизації.
"Група В"
Додатковий позитив: депутати не внесли запропоновані урядом зміни у частині продажу на фондової біржі пакетів акцій підприємств групи В. Наразі до неї відносяться окремі компанії з газопостачання, енергопостачання, теплоенергоцентралі, шахти, суднобудівні заводи та інші, які забезпечують економічну безпеку країни і потребують інвестицій. Наприклад, підприємства групи В – це ПАТ "Черкасиобленерго" (46% на продаж), ПАТ "Львівська вугільна компанія" (37,6% на продаж), ПАТ "Укрзахідвуглебуд" (48,667% на продаж), ПАТ "Укрнафтопродукт" (50% на продаж) тощо.
Така урядова ініціатива могла б призвести до швидкого розпродажу неконтрольних, однак значних пакетів акцій (наприклад, від 30% до 50%) державних підприємств на фондових біржах без жодних зобов’язань або залучення інвестицій.
***
Отже, ми бачимо чергові спроби вдосконалення приватизаційних процесів. Однак прийняття цього закону в першому читанні не є запорукою великої приватизації, анонсованої ще торік. На нашу думку, багато що залежатиме від якості підзаконних актів, які визначатимуть конкретні механізми та порядки відбору радника, вимоги до потенційних покупців, критерії допуску до приватизаційних конкурсів тощо.