Саме цим пояснюється надзвичайна увага до бюджетного процесу, бажання зробити його якомога ефективнішим, прозорим, здатним реагувати на реальні потреби суспільства. Але чи можна сказати це про Україну? Що у нас?
Бюджетний процес складається з кількох етапів, першим з яких є прийняття бюджетної резолюції або pre-budget statement – рамкового документу який в загальних рисах окреслює реальні економічні можливості держави та визначає пріоритети її політики на наступний бюджетний період. Український аналог має назву Постанова “Про основні напрями бюджетної політики на наступний рік” – зовсім скоро, Верховна Рада буде голосувати за постанову на 2016 рік.
Що ж це за документ? Бюджетні резолюції різних країн можуть значно відрізнятися за рівнем деталізацією та структурою. Резолюція США – це фундаментальний документ, “напів-бюджет”. Аналоги Нової Зеландії та Канади більш стислі та сконцентровані. Але, незалежно від формату подачі інформації та назви, можна виділити 3 основні структурні блоки бюджетної резолюції.
Перший – це економічній огляд, який надає глибокий аналіз розвитку “домашньої” економіки, стану найбільших економік світу та головних торгових партнерів. Як правило цей огляд включає показники зростання реального ВВП та його компонентів, рівня безробіття та рівень цін, стану поточного балансу та відсоткових ставок, але цим не обмежується. Слід зазначити, що інформація подається комплексно, з поясненням взаємозв’язку між групами показників.
Другий блок визначає пріоритети державної політики. Деталізація пріоритетів не надто висока, але вони чітко сформульовані – зазвичай це 3-5 головних напрямів соціально-економічному розвитку держави.
Третій структурний блок можна назвати “Доходи та Витрати”. Оцінка об’ємів надходжень до бюджету прив’язана до прогнозу економічного розвитку країни та проводиться на загальному рівні та для окремих податків. Крім того, можуть аналізуватися ризики, які потенційно можуть вплинути на наповнення бюджету.
Оцінка витрат побудована за аналогічним принципом: прогнозуються загальні витрати та галузеві ( на соціальний захист, науку, оборону тощо). У деяких країнах на цьому етапі надається аналіз спеціалізованих державних програм та оцінка економічного ефекту від запровадження нових проектів. Власне, поєднання приблизних доходів та витрат окреслює податкову політику на наступний період.
Що ж з кращих міжнародних практик використовується в Україні? Дати відповідь на це питання доволі легко. Постанова “Про основні напрями бюджетної політики на 2016 рік”, як і попередні документи, не виконує жодних функцій покладених на документи даного типу.
Формально вона містить економічний огляд, але він настільки обмежений і недолугий, що дуже важко назвати його “економічним” та “аналізом”. Розділ “Орієнтовні основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України” містить тільки шість економічних індикаторів, які надаються як “голі” цифри, без жодних пояснень.
Пріоритети державної політики викладаються безсистемно та надзвичайно розмито. Коли вони визначаються на десяти сторінках, це означає тільки одне – що пріоритетів немає взагалі. Власне, як і приблизної оцінки доходної та видаткової структури бюджету – відповідні розділи відсутні в нашому документі.
Подібна ситуація робить українську бюджетну резолюцію пустою формальністю, яка жодним чином не може забезпечити ефективність бюджетного процесу і потребує докорінної переробки (а ще краще розробки нового документу “нуля”).
Що ж треба змінити? Насправді, маючи на руках чіткий діагноз, надати рекомендації доволі легко. Необхідно розширити огляд економічного стану України та прогнозів щодо його розвитку (огляд повинен містити комплексний аналіз динаміки української економіки); чітко структурувати пріоритети державної та, власне, бюджетної політики (найбільш ефективним признано принцип “Проблема – Можливі варіанти дій”); включити оцінку надходжень до державного бюджету та запланованих витрат, які базується на затверджених сценаріях розвитку економіки.
Але найголовніше що необхідно – це зробити процес формування бюджетної резолюції відкритим і зрозумілим для суспільства. Саме останнє своєю головною метою визначив уряд Канади, коли запровадив регулярне інститут до-бюджетної промови. Щороку, Міністр Фінансів Канади представляє громадянам економічний стан держави та актуальні проблеми. Даний підхід підвищує обізнаність населення та забезпечує можливість прийняття важких непопулярних рішень.
Якісна бюджетна резолюція – це той самий момент тиші і затриманий подих, які допомагають зробити правильне рішення. Це інструмент, який унеможливлює авральне прийняття бюджету в останні ночі року з подальшим подоланням наслідків невиважених рішень.