ГлавнаяЭкономикаДержава

"Євромайдан" і девальвація. Що далі?

Зростання курсу гривні стосовно іноземних валют зупиниться, і курс навіть трошки відступить тоді, коли в країні буде відновлена політична стабільність. Це має бути головною ціллю можновладців.

Фото: Макс Левин

"Політична нестабільність тисне на ринок готівкової валюти.

Є напруженість, незважаючи на відсутність економічних підстав для цього".

Сергій Арбузов

Саме ці слова Арбузова були наведені в епіграфі тому, що вони ідентифікують два важливі на даний час для валютного ринку країни фактора - вплив політичної кризи у країні на валютний ринок та економічні підстави девальвації. Саме ці фактори слід розглядати у першу чергу, намагаючись зрозуміти поточні процеси в економіці України.

Отже, чи тиснутиме на ринок готівкової валюти поточна політична нестабільність в країні? Так, тиснутиме. Блокування важливих адміністративних будівель та вулиць, що сповільнюють ділову активність центру столиці та регіональних центрів, вже не є таким актуальним, проте набрала актуальність спроможність країни та населення втримати суспільне порозуміння та консенсус, оперативно відновити функціональність центральної та місцевої ланок влади на якісно вищому рівні.

Політична криза в країні, внаслідок чого більшість експертів та рейтингових агенцій застерігатимуть інвесторів від справ з українськими активами, триватиме доки нова обрана влада не докаже ділом своєї спроможності вести країну до суспільно відповідального розвитку. Хоча політична активізація напередодні виборів пожвавить деякі сектори економіки (друкування, ЗМІ, реклама та маркетинг, тощо), необхідність фінансувати народне волевиявлення виснажить і без того мізерні фінансові резерви та ставитиме питання щодо спроможності країни уникнути дефолту (вчасно розрахуватись по боргових платежах).

Чи не має економічних підстав для девальвації національної валюти? Ще як є, і існують вони якнайменше два роки. Стагнація економіки, зовнішньоторговельний та бюджетний дефіцити, останнім часом критично низькі обсяги золотовалютних резервів – усі ці макроекономічні фактори свідчать про структурні вади української економіки, які рано чи пізно призвели б до девальвації. Щоб не розводити забагато балачок, нехай усе необхідне скажуть цифри:

Що буде далі? Я дуже не люблю відповідати на це запитання, оскільки не претендую на звання Нострадамуса або баби Ванги. Проте, мені подобається шукати причинно-наслідкові зв’язки, передбачати альтернативні сценарії розвитку економічних подій та визначати ймовірність їх реалізації. Спроба визначити поточний стан валютного ринку, економічні зв’язки та ймовірні подальші події в економіці України призвела мене до такої структурно-логічної схеми:

Фактично Україна знаходиться на даний час біля тієї зеленої стрічки. Саме розгляд таких сценаріїв з прогнозуванням «моменту втрати віри» призводить до того, що міжнародні рейтингові агенції знижують рейтинг України до переддефолтного рівня, як Standard&Poor’s нещодавно. Ціна кредитно-дефолтних свопів на українські зобов’язання у середу 19 лютого зростала до 1329 пунктів (статистичні дані Bloomberg). Фактично це означає, що міжнародні фінансові аналітики вираховували ймовірність дефолту України протягом 5-ти наступних років рівною 69%.

Проте, останні події у Києві та перемога Майдану повернули країні симпатії західних інвесторів та кредиторів. Станом на п’ятницю 21 лютого ціна кредитно-дефолтних свопів знизилась до 1134 пунктів (60%-ва ймовірність дефолту). Є сенс очікувати, що найближчим часом вони й далі знижуватимуться, оскільки міністри фінансів Німеччини та Великобританії вже висловили готовність надати фінансову підтримку Україні.

І дуже вчасно, бо у 2014 році за даними Міністерства фінансів Україні треба сплатити 125,5 млрд грн за державними боргами, з яких 34,8 млрд грн платежів на обслуговування боргу, а 90,7 млрд грн – повернення боргів. Крім того, ці цифри не враховують девальвації останніх тижнів, а це за моїми попередніми розрахунками підвищить суму до сплати приблизно до 132,4 млрд грн (остаточно розрахувати не можливо, бо невідомо де зупиниться курс). Ця сума дорівнює 39% від суми державних доходів за 2013 рік (339,2 млрд грн).

Фото: Макс Левин

З усієї вищенаведеної інформації дуже важливо зробити правильні висновки. А вони такі:

  • Політична криза та останні події в Києві з одного боку повернули до України симпатії західних інвесторів. З іншого боку вони виснажують резерви країни та заважають її самостійному економічному розвитку, особливо якщо включити до розрахунку необхідність фінансувати народне волевиявлення у травні цього року;
  • Для економіки країни вкрай необхідні стабілізація ситуації, відсутність локальних конфліктів, професійні та енергійні економісти на відповідальних посадах. Інакше уповільнення економічної активності через невпевненість у майбутньому та тиск на курс гривні до іноземних валют призведе до істотних проблем ще до виборів у травні. Через відсутність легітимної влади, розпач, безладдя та анархію в країні міжнародні інвестори можуть втратити віру у краще майбутнє України та змінити думку щодо фінансової підтримки;
  • Міжнародні кредити – тимчасовий захід, що допомагає утриматися на плаву. Без вирішення структурних вад економіки, Україна приречена на дефолт. Це лише питання часу. Якщо одразу після залучення нових кредитів не буде виправлено вищевказані економічні вади, кредити виявляться лише ще одним каменем на шиї втопленика;
  • Правильна та суспільно відповідальна економічна політика – запорука політичної стабільності в країні. За прикладами далеко ходити не треба. Згадайте історію масових заворушень в Туреччині (Гезі Парк) та Росії («Марш мільйонів») і задайте собі питання чому в Україні революційні починання виявилися успішними, а в тих країнах – ні?
  • Найкращий шлях до звільнення від державних боргів – це бурхливий розвиток економіки, коли борг у відсотковому виразі до ВВП зменшуватиметься за рахунок зростання ВВП, а також достроково погашатиметься за рахунок бюджетного профіциту (доходи бюджету зростають пропорційно збільшенню ВВП).
Сервер СадыковСервер Садыков, финансовый аналитик
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram