Як всі чудово пам’ятають, криза в Україну прийшла "зненацька"… До останнього моменту можливість її приходу вперто заперечувалась. Держбюджет на 2009 рік було прийнято виходячи із прогнозу реального зростання економіки на рівні 0,5%. По факту – відбувся обвал економіки на майже 15%. Що це означає для державного бюджету? Дуже просто. Були заплановані завищені доходи під них, як наслідок, сформовані нереальні до виконання видатки. За великим рахунком Закон "Про державний бюджет" – це закон про видатки, які визначаються як зобов’язання держави. Не проводити їх фактично неможливо.
Фактично з кінця грудня 2008 року я, як перший заступник Міністра фінансів на той час, за посадою почав виконувати обов’язки Міністра. Розпал світової фінансової кризи, нереальний до виконання держбюджет, політичні війни у трикутнику "Президент – Уряд – Парламент" - такий спадок я отримав. Хтось заздрить?. Намагання через Верховну Раду переглянути та зменшити показники держбюджету призвели на виході з парламенту… до збільшення таких видатків по року на приблизно 6,4 млрд.грн. Допомогли, дякуємо!
За таких умов Уряд запозичав багато і це правда. Але! Ключовою є теза про умови, в яких і у зв’язку із якими ці запозичення робились.
Між тим, давайте подивимося на голі цифри. За два роки роботи в умовах найбільшої за останні десятиліття кризи (2008-2009) та за два неповні (за грудень п.р. ми ще приростемо боргами додатково) останні роки (2010-2011) в умовах економічного зростання. За яке, до речі, нинішній уряд не подякував.
Інформація взята з офіційного сайту Мінфіну і свідомо у доларах США, бо з кінця 2007 року курс гривна/долар змінювався від 4,7 до приблизно 8 на сьогодні, а спотворювати через валютні коливання обсяг зобов’язань не зовсім коректно.
Номінальне порівняння досить наочне - $ 14.3 млрд. були запозичені під час і задля подолання кризи і $ 16.1 млрд. – для… А от для чого – це ще питання!
Між тим, а чи коректне це суто номінальне порівняння офіційної статистики? Не зовсім. Не враховано мінімум два фактори. Перше – у 2009 році уряд вимушений був допомагати НБУ рятувати банківську систему і проводив рекапіталізацію банків, які Нацбанком було визначено як системні на суму 44 млрд грн. Після продажу цих банків на відповідну суму необхідно буде зменшити розмір держборгу – думаю заперечень викликати це не може. Інше питання, що відбувається в цих банках, кому і за яку ціну вони будуть продані.
Друге – уряд вперто не відображає в офіційній статистиці борги за "харківськими угодами" – я вже писав неодноразово з цього приводу. За ці півтора роки борг України перед РФ додатково зріс приблизно на $6 млрд.
Висновок 1. За неповних два роки нинішній уряд збільшив державний борг на $22,1 млрд., що на $7,8 млрд. (більше ніж у 1,5 рази) перевищило "рекорд" попереднього уряду.
Кому і за ким сформованими зобов’язаннями Україна зараз розраховується? Інформація, знову ж таки, - з офіційного сайту Мінфіну (боюся, що її або його скоро "закриють"):
Вибачте за деталізацію – інакше складно побачити та зрозуміти структуру виплат.
Всього поточного року передбачено до погашення 61,6 млрд грн. З них лише 4,6 млрд грн (7,5%) за зобов’язаннями 2008-2009 рр. та 47,6 млрд грн. (77,3%) за зобов’язаннями сформованими у 2010-2011рр.
Висновок 2. За неповних два роки нинішній уряд створив навантаження на виплати держборгу у 2011 році в сумі 47,5 млрд грн, що на 41 млрд грн або у 10,4 рази більше ніж попередній уряд.
Доречи, ще 4,7 млрд грн необхідно виплатити за боргами 2004 року. Пам’ятаєте хто був тоді першим віце-прем’єром та Міністром фінансів?
То за чиїми боргами розраховується Україна? "Легенда" про борги попередників виявилася примарою. Кому вірити і чи є межа?. Межа, за якою необхідно згадати і про професійну гідність, якщо хочете.