Виставка «Герої» в рамках проекту «Машина часу» у співпраці з Національним художнім музеєм України
Інколи сам час підказує теми культурних проектів. Після Революції гідності і початку війни на сході країни тема героїчного стала актуальною для України як ніколи. Виставка, організована Goethe-Institut в Україні спільно з Національним художнім музеєм у грудні 2014 року, — приклад того, як мистецтво відповідає на актуальні питання.
Кого вважали героями в різні історичні епохи? Що таке героїзм і як його переосмислює мистецтво? Який він, пантеон українських героїв? Проект «Герої. Спроба інвентаризації» крізь збільшувальне скло мистецтва розглядав українську героїчну спадщину. До експозиції увійшли 180 робіт із колекції Національного художнього музею: живопис, графіка, скульптура, створені в період від Середніх віків до другої половини ХХ століття.
В експозиції можна було побачити зображення героїв — реальних та міфічних, тих, чиї вчинки стали подвигом або профанацією, оспіваних фольклором і штучно вирощених в ідеологічних лабораторіях. Серед експонатів були, наприклад, портрети військових героїв кількох століть і скульптура Леніна, яка зберігалася в запасниках музею.
Автором художньої концепції виставки став німецький професор Міхаель Фер, директор Інституту «Мистецтво в контексті» Університету мистецтв у Берліні. Виставка проходила в рамках проекту «Машина часу» Goethe-Institut в Східній Європі і Центральній Азії.
Фотовиставка Bauhaus у Національному художньому музеї
У 1919 році в місті Веймар з’явилася незвичайна художня школа — на зразок тих, які існували в епоху Ренесансу. Архітектор Вальтер Гропіус набрав першу групу студентів з єдиною метою — переробити світ. Студентам викладали зірки першої величини, наприклад, курс античного малюнка читав Василь Кандинський.
Переробити світ не вдалося, але майже за 15 років, аж до розправи зі школою після приходу до влади нацистів, діячі Bauhaus змогли залишити слід не тільки у світовій архітектурі, живописі та графіці, а й у рекламному дизайні, кіно та фотографії.
124 фотороботи з архіву німецьких дизайнерських майстерень Bauhaus в 2006 році змогли побачити кияни на виставці в Національному художньому музеї, яка стала можливою завдяки Goethe-Institut в Україні. Експозиція розповіла про європейську фотографію 1920-1930 років, коли цей вид творчості тільки відвойовував право вважатися самостійним мистецтвом.
Жанрове розмаїття представлених на виставці робіт, що випередили свій час, вражала. Це і колажі з фотографій і малюнків, і спроби поєднати в кадрі архітектурні об’єкти різної геометричної форми, і фантазії, пов’язані з переміщенням декількох джерел світла, і перші досліди рекламної фотографії.
Конкурс «Найкращий книжковий дизайн»
Книжка — не тільки джерело знань, як вважав засновник соціалістичного реалізму Максим Горький, але й об’єкт, здатний доставляти естетичну радість. Знайти такі книги і визначити кращі з кращих — завдання конкурсу «Найкращий книжковий дизайн», який у 2016 році вперше в Україні провели «Книжковий Арсенал» і Goethe-Institut в Україні за підтримки Франкфуртського книжкового ярмарку і фонду Buchkunst.
За результатами голосування журі, куди увійшли художники-ілюстратори, галеристи, дизайнери, першим переможцем конкурсу стала книга «Чоловіки, жінки та діти» Юлії Мусаковської, створена Романою Романишин та Андрієм Лесівим. У конкурсі взяли участь 80 книг українських видавництв.
2018 року конкурс проводився вже втретє. «Ще три роки тому ми тільки мріяли про те, щоб українські книги були виставлені серед найкрасивіших книг світу на Франкфуртському книжковому ярмарку. Я вважаю, що цей конкурс має безпосередній вплив на появу нових амбітних видавництв, мистецькі та новаторські видання яких є важливою альтернативою масовому продукту», — говорить директорка Goethe-Institut в Україні Беате Кьолер.
У цьому році Гран-прі отримала книга «Я так бачу» Видавництва Старого Лева, дизайн якої виконала творча майстерня «Аґрафка». До шорт-листа увійшли 15 видань. Усі вони увійдуть до колекції «Найкрасивіші книги світу», яка буде презентована на Франкфуртській та Лейпцизькій книжкових ярмарках.
Театральний проект «Депеш мод»
Роман «Депеш мод» Сергія Жадана, який вперше був надрукований в 2004 році, із серії книг-маніфестів, як би пафосно це не звучало (свого часу таким текстом, наприклад, стала повість Джерома Селінджера «Над прірвою у житі»). «Депеш мод» — маніфест покоління тих, чиє дорослішання припало на 1990-ті, це було дорослішання на тлі краху однієї системи і зародження іншої. Можливо, тому книга виявилася близькою не лише для українського, а й для німецького читача, який у 90-х переживав схожі почуття.
Прем’єра театральної постановки за мотивами книги Жадана на німецькій сцені відбулася у 2010 році. Виставу поставили режисер Маркус Бартль і художник-декоратор Філіп Кіфер. У 2015 році Goethe-Institut в Україні профінансував постановку театральної версії роману в Харківському театрі для дітей та юнацтва. Прем’єра відбулася в 2015 році, квитки були розкуплені за місяць, відтоді вистава входить до репертуару театру і щоразу збирає повні зали.
А у вересні 2016 року в рамках гастрольного туру по Україні виставу «Депеш мод» змогли побачити театрали в Києві, Львові та Одесі. «Для наших молодих артистів співпраця з німецькими постановниками, Сергієм Жаданом і гастролі по Україні — це колосальний досвід, — розповідає директор театру Андрій Гапанович. — Взагалі «Депеш мод» багато чого змінив у житті театру. Наприклад, завдяки виставі до нас стало приходити значно більше молоді, нас більше не вважають театром «тільки для дітей». Ще я згадую випадок із часів, коли тільки став директором Харківського театру для дітей та юнацтва. Йшов 2011 рік, на вулиці була злива. Я прийшов на роботу і побачив, що зі стелі на сцену теж ллється дощ. Тоді нам довелося добре попрацювати, щоб навести лад у театрі. Сьогодні справи йдуть значно краще, але під час «Депеш мод» на сцені знову ллється дощ. На щастя, цього разу його створює спеціальний пристрій».
Нове німецьке кіно
Цього року в Україні відбудеться 24-й кінофестиваль «Нове німецьке кіно». Це один із найстаріших кінофестивалів, реалізованих в Україні іноземною культурною інституцією. Щороку організатори показують українській публіці добірку кращих німецьких прем’єр і кінофестивальних хітів. Минулого року фестиваль відкрила драма Фатіха Акіна «На межі». За роль жінки, яка в результаті теракту втрачає сина і чоловіка, виконавиця головної ролі Діана Крюгер була названа найкращою актрисою 70-го Каннського кінофестивалю.
Який фільм покажуть на відкритті цьогорічного фестивалю, організатори поки тримають у таємниці. Більше 10 років співорганізатором фестивалю є українська кінодистриб’юторна компанія «Артхаус трафік».
Культурно-освітня академія
Ситуація, коли культурне життя сконцентроване у двох-трьох мегаполісах, є типовою для східноєвропейських країн. Сьогодні існує світова тенденція у децентралізації культури, тобто у переносі ініціатив, подій і заходів у регіони. Саме тому останні роки Goethe-Institut в Україні створює проекти, які привертають увагу до проблем культурного життя на периферії. Одним із таких проектів стала Культурно-освітня академія 2014-2017 років.
Завдяки цьому проекту у дворі звичайного будинку в Бучачі відкрився Літературний центр імені Аґнона, сьогодні там регулярно проводять художні виставки, книжкові презентації, зустрічі з письменниками та літературні читання.
Зокрема, у Кременчузі активісти перетворили занедбане приміщення ЖЕКу на сучасний арт-простір, а у Добропіллі місцеві активісти створили Urban Talk Hackaton, де обговорюють актуальні проблеми міста та їхнє вирішення. Учасники програми з Бердянська створили інтерактивну «Культурну мапу Бердянська» і цим розширили уявлення про дозвілля та історію популярного курорту.
У 2016-му влада Херсона анонсувала у Генічеську демонтаж столітнього мосту відомої німецької компанії Waagner Biro, яка спроектувала також Рейхстаг, Сіднейську оперу, футуристичний аеропорт у Баку. Зусиллями активістів міст вдалося врятувати — як не дивно, найбільший резонанс викликав конкурс фотографій «Сто років — сто селфі».
Загалом за час існування програми понад 200 культурних менеджерів із 16 регіонів України отримали гранти на реалізацію власних ініціатив, взяли участь в освітніх поїздках до Німеччини чи воркшопах.
Urban Actions
У 2016-2017 роках відбувся ще один проект, спрямований на розвиток культурних ініціатив у регіонах, — Urban Actions. Окрім Goethe-Institut в Україні, його організаторами стали Британська рада спільно з освітньою платформою CANactions.
Суть ініціативи Urban Actions полягала у конкурсі на кращий інноваційний проект для розвитку невеликих постіндустріальних міст. Тоді група міжнародних експертів обрала переможцями конкурсу команду MetaLab (проект у Івано-Франківську) та MovEast у Костянтинівці (Донецька область).
Проект MetaLab дав нове життя старому заводу «Промприлад» у центрі Івано-Франківська і став експериментальною дослідницькою лабораторією, в якій обговорюють актуальні проблеми міста. Цієї весни у просторі MetaLab оголосили про початок набору в літню міську школу-лабораторію, де слухачі зможуть навчатися, досліджувати Івано-Франківськ та створювати проекти для міста на межі урбаністики та мистецтва.
У рамках проекту MovEast в центрі Костянтинівки біля покинутого кінотеатру створили публічний простір просто неба. Відтепер біля великої будівлі знову збираються люди на кінопокази, концерти, перформанси та інші події.
Startup Kultur
Україну добре знають у світі завдяки низці успішних кейсів, наприклад, онлайн-сервісу перевірки англійського правопису і граматики Grammarly чи пристрою Petcube, який допомагає спілкуватися з домашніми улюбленцями. Восени 2017-го в Україні вперше відбувся фестиваль креативних і соціальних проектів Startup Kultur, який відкрив ще більше перспективних стартапів.
На фестивалі харків’янин Геннадій Жуга показав свою Midi-контролер-рукавичку, яка дає можливість створювати музику в повітрі безпосередньо своїми руками. Творці проекту Pixalated Realities з Одеси, які займаються 3D-скануванням, презентували тривимірні тури з пам’ятками архітектури, які оживають.
Загалом у роботі фестивалю взяли участь понад 1600 гостей із п’яти країн, із них понад 400 креативних стартапів подали заявки до участі.
За два дні фестивалю учасники змогли продемонструвати свої ідеї і отримати безкоштовні консультації провідних міжнародних експертів з інновацій, дизайн-мислення, фінансів, юридичних питань, піару та креативу.
Відкриття німецького дитячого онлайн-університету в Україні
Лекції для дітей у німецьких університетах є традицією останніх 15 років. Німці вважають, що діти будуть більше вмотивовані навчатися, якщо познайомляться з університетським життям у дошкільному віці. Сьогодні в Німеччині діє понад 70 таких програм.
Наприкінці 2017 року Goethe-Institut відкрив в Україні унікальну онлайн-платформу з вивчення німецької мови та природничих наук — Німецький цифровий дитячий університет. У ньому можуть навчатися усі охочі від 8 до 12 років незалежно від місця проживання, що робить його доступним для жителів найвіддаленіших міст України. Для такого навчання потрібні тільки інтернет та комп’ютер. Менше ніж за рік діяльності в Україні у Німецькому цифровому дитячому університеті пройшли навчання більше 14 тисяч дітей, і ця цифра постійно зростає.
«У дітей виникають тисячі запитань про те, як влаштований світ. Німецький цифровий дитячий університет підхоплює цю цікавість і дає можливість познайомитися з різними галузями знань в ігровій формі і одночасно заглибитися в німецьку мову», — розповідає про проект керівниця мовного відділу Goethe-Institut в Україні Сюзанне Бекер.
Онлайн-платформу відкрито в рамках одного з найбільш масштабних проектів Goethe-Institut в Україні — Українсько-німецького року мов 2017/2018, який був присвячений 25-річчю встановлення дипломатичних відносин між Німеччиною і Україною.
Вивчення німецької під час прогулянки парком
Існує сотні способів вивчити іноземну мову, але багато хто усе одно не наважується зробити перший крок. З нагоди завершення Українсько-німецького року мов Goethe-Institut в Україні запропонував опановувати німецьку у незвичний спосіб — під час прогулянки або пробіжки парком.
Таблички з німецькими словами і їхньою транслітерацією встановили у центральних парках Сум, Києва, Житомира, Херсона та Івано-Франківська. Концепція проекту органічно пов’язана зі слоганом Року мов — «Зроби наступний крок». Для легкого і цікавого навчання організатори проекту обрали мотивувальні вислови типу «Ти зможеш!», «Молодець!», «Так тримати!».