LvivMozArt: гід фестивалем імені львівського Моцарта

13 липня, 19:00

Палац Потоцьких

Концерт-відкриття LvivMozArt

Фото: zaxid.net

На готелі «Жорж» чомусь не висить меморіальна дошка на згадку про візит Густава Малера у 1903 році до Львова. Не знайдете ви й вивісок щодо приїзду Йоганнеса Брамса, Ференца Ліста, Руджеро Леонкавалло, Фріца Крейслера та Франца Ксавера Моцарта. Втім вже сам перелік цих гучних імен є свідоцтвом активного музичного життя міста у XIX та на початку XX століття.

Так ось, машину часу у напрямку тієї епохи запустять українсько-італійське сопрано Софія Соловій та американський баритон Ноел Боулі, спробувавши відродити один з легендарних концертів Соломії Крушельницької і Маттіа Баттістіні. Найвідоміша українська оперна діва на початку XX століття гастролювала Європою з цим майстром бельканто, якого сучасники називали «королем баритонів». Окрім письмових вражень слухачів залишилися ще й програми їх виступів, одну з яких і відтворять під час концерту-відкриття, додавши сучасну складову – музику львівського композитора Богдана Сегіна.

Виконавці:

• Солісти: Софія Соловій, сопрано (Україна–Італія)
• Ноел Боулі, баритон (США)
• Ансамбль акордеоністів – Богдан Кожушко, Юрій Шуманський, Самуїл Голуб, Роман Пунейко, Антон Стецюк, Іван Сумарук, Павло Гільченко
• Академічний симфонічний оркестр «INSO-Львів» (Україна)
• Диригент: Оксана Линів (Україна–Австрія)

14 липня, 16:00

Палац Потоцьких

MozArt Kids: Веселий Моцарт

Фото: mozart.lviv.ua

Серія книжок письменниці та режисерки Доріс Дьоррі про маленьку Мімі є справжнім бестселлером у Німеччині. Мімі – бешкетниця та винахідниця, яка завжди знайде спосіб здивувати своїх батьків. А от що справді дивує її саму – це поява маленького хлопчика у комічному вбранні та білій перуці просто з черева фортеп’яно. Мімі, яка до того лінувалася грати гами та піаністичні вправи, не може відвести очей від гри дивного гостя, що виконує твори без жодної помилки, і при цьому навіть не дивиться на клавіші. Вундеркінда, звісно ж, звуть Моцартом, а сама книжка називається «Мімі і Моцарт». Українською мовою її переклала Вікторія Литвиненко, і саме цю версію оповідання інсценують дорослі та зовсім юні музиканти віком від 5 до 20 років зі Швейцарії та України.

Виконавці:

Анна Савицька – скрипка, альт (Україна-Швейцарія); Якуб Дзялак – скрипка (Швейцарія) та їх вихованці – Марк Даріус Дзялак, скрипка; Тетяна Геращенкова, скрипка; Лана Герасименко, скрипка; Люся Геращенкова, скрипка; Флавія Рашвал, віолончель, Андрій Малик, віолончель; Анна Єфіменко, фортепіано, Вікторія Литвиненко – скрипка, оповідачка, Марк Сагін – скрипка, оповідач.

14 липня, 20:00

Свірзький замок

Дмитро Бортнянський. Опера «Алкід». Прем'єра

Не довіряйте радянським підручникам, які переконують, що перша українська опера – це «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського. Вітчизняна оперна традиція значно давніша, як і традиція привласнювання українських діячів сусідніми державами. Шість класицистських оперних творів Дмитра Бортнянського свого часу потрапили до «російської спадщини», хоча перші три написані італійською мовою в Італії, а останні три – французькою вже в Російській імперії.

Одна з найцікавіших із цього доробку – це «Алкід», яку композитор склав у 27 років під час італійського навчання. Її світова прем’єра відбулася у Венеції в 1778 році, потім партитура довгий час вважалася втраченою, і у Києві її вперше виконали у філармонійному концерті аж у 1984-му. Концерти концертами, а от сценічне життя «Алкіда» якось не склалося. Історія, в якій замість романтичних страждань, ревнощів та вбивств – давньогрецький міф про Алкіда (Геракла), який стоїть перед вибором між Насолодою та Доброчесністю і вибирає останню, завдяки чому отримує прихильність і першої, вимагає особливого режисерського рішення в руслі містерії.

Страшенно цікаво, як саме представить цей сюжет німецький режисер Андреас Вайріх, та ще й впише його у простір Свірзького замку. Щодо музичної інтерпретації можна бути впевненими в її абсолютній продуманості, адже Оксана Линів береться за цю партитуру не вперше: у 2013 році вона вже презентувала «Алкід» в Одеській опері, а у 2014-му ще й керувала його записом для подальшої трансляції на західних радіостанціях.

Виконавці:

• Оркестр та хор барокової капели ЛНМА ім. М.В. Лисенка (Україна)
• Керівники: Анна Іванюшенко та Людмила Капустіна (Україна)
• Солісти: Алкід – Віктор Андрійченко (Україна–Австрія)
• Аретеа – Юлія Засімова (Україна)
• Едоніда – Тетяна Чайка (Україна)
• Фронімо - Назар Тацишин (Україна)
• Режисер: Андреас Вайріх (Німеччина)
• Диригент: Оксана Линів (Україна–Австрія)
• Хореограф: Марія Бакало (Україна)
• Contemporary dance space Lviv (Україна)
• Помічник режисера: Андрій Петрук (Україна)
• Художник з костюмів: Жанна Малецька (Україна)

15 липня, 18:00

Львівська філармонія


Твори Моцарта і Ланюка

Мангеймський придворний оркестр за часів Вольфганга Амадея Моцарта називали «армією генералів», адже майстерність музикантів у ньому була настільки високою, що будь-хто з них міг виступити у ролі соліста. Через це Моцарт у 1779 році присвятив йому Концертну симфонію, де прописав соло як скрипці, так і альту, який традиційно вважався недолугим інструментом. У перших тактах партитури композитор цитує симфонію мангеймця Яна Стаміца, таким чином створюючи палімпсест.

Палімпсест сучасного українського композитора Юрія Ланюка іншого роду: в його Концертній симфонії «Переображення» (2004-2016) для скрипки та альта з оркестром немає прямих цитувань, але контурно цей опус нагадує моцартівський твір. Сама ж назва симфонії відсилає до біблійних подій.

Виконавці:

• Тобіас Фелдманн, скрипка (Німеччина)
• Мюріель Разаві, альт (США-Іран)
• Фестивальний оркестр LvivMozArt
• Диригент: Ярослав Шемет (Україна–Польща)

15 липня, 20:00

Палац Потоцьких

Валерій Соколов та друзі

Коли Валерію було лише 18 років, про нього вже зняв фільм «Скрипка в душі» знаменитий французький режисер Бруно Монсенжон – той, кому належать документальні стрічки про Давида Ойстраха, Гленна Гульда, Святослава Ріхтера, Дітріха Фішера-Діскау, Ієгуді Менухіна тощо. Сьогодні Валерію 31, і він вже грав у Карнегі-холі, Лінкольн-центрі, Театрі Єлисейських полів, залі Плейєль, Санторі-холі, співпрацює з одним із найбільших у світі музичних агентств «Askonas Holt» та активно включений в музичне життя на батьківщині.

Концерт в рамках LvivMozArt складається з музики, написаної в Італії або про Італію. Вічнозелені «Пори року» Антоніо Вівальді, Концерт для акордеона з оркестром Рішара Гальяно та «Спогад про Флоренцію» Петра Чайковського у виконанні Соколова та сербського акордеоніста Іовіца Івановіча – це ідеальна програма як для меломана (бо зіркові виконавці), так і для неофіта (відома, зрозуміла музика і – еге ж – зіркові виконавці).

Виконавці:

• Валерій Соколов, скрипка (Україна)
• Іовіц Івановіч, акордеон (Сербія)
• Диригент: Віталій Протасов (Україна)
• У супроводі камерного оркестру

16 липня, 21:00

Собор св. Юра

Син – великому батькові

1826 року Франц Ксавер Моцарт у річницю смерті свого батька вперше виконав його знаменитий «Реквієм». Разом з Хоровим товариством св. Цецилії Франц Ксавер планував зробити ці виступи щорічною традицією. Фестиваль LvivMozArt цю традицію підхопив через 200 років, і саме у тому залі, де й грав Франц Ксавер – у Соборі св. Юра.

У програму також включений Святковий хор, який Моцарт-син створив з нагоди відкриття пам’ятника Моцартові-батькові в Зальцбурзі 1842 року, і особисто диригував хором на прем’єрі.

Виконавці:

• Сюcанна Чахоян, сопрано (Україна)
• Ірина Житинська, мецо-сопрано (Україна)
• Михайло Малафій, тенор (Україна)
• Сергій Магера, бас (Україна)
• Камерний хор «Gloria» (Україна)
• Академічний симфонічний оркестр «INSO-Львів» (Україна)
• Диригент: Оксана Линів (Україна–Австрія)

17 липня, 19:00

Львівська опера

Гала-концерт LvivMozArt

Є така думка, що опера без любовної драми неможлива. Але хоча в основі більшості оперних творів – трагічний любовний трикутник, найкрасивіші мелодії дістаються дуетам злагоди і світлим монологам. Саме такі номери і увійшли в гала-концерт за участі відомих співаків сучасності: українського мецо Зоряни Кушплер, російсько-американського сопрано Катерини Сюріної і американського тенора Чарльза Кастроново. Епіграфом до програми став лист Франца Ксавера Моцарта до Жозефіни Бароні (але ж ви пам’ятаєте, що чужі листи негоже читати?): «Між нами існує щось таке, що безперечно керує нами; і ми хочемо слухатися цього голосу і з задоволенням слідувати за ним; він наче говорить нам, що лише ми один одного розуміємо, тільки ми створені один для одного, що ми повинні і будемо вічно любити один одного... Чи не правда, Кохана, вічно-вічно... (Ґданськ, 28 червня 1819 р.)».

Виконавці:

• Солісти: Чарльз Кастроново, тенор (США)
• Катерина Сюріна, сопрано (Росія-США)
• Зоряна Кушплер, мецо-сопрано (Україна–Австрія)
• Академічний симфонічний оркестр «INSO-Львів» (Україна)
• Диригент: Оксана Линів (Україна–Австрія)

18 липня, 19:00


Львівська опера

Симфонічний концерт «Viennese Soirée»

Концерт, назва якого буквально перекладається з французької як «Віденський вечір», складається з творів композиторів австрійської столиці. Левова доля програми – це вальси та опереткові арії, про які ми насправді нічого не знаємо, якщо не чули їх у виконанні австрійських музикантів. Оперета – це стиль, шарм та аристократичне бешкетництво. І звучати австрійська оперета має німецькою, і тільки німецькою!

Саме такий досвід слухачі зможуть отримати завдяки австрійському симфонічному оркестру з львівською складовою «Con Fuoco». Солістка – добре відоме на Заході українське сопрано Ольга Безсмертна.

Виконавці:

• Симфонічний оркестр «Con Fuoco» (Австрія)
• Ольга Безсмертна, сопрано (Україна–Австрія)
• Диригент: Светослав Борісов (Болгарія–Австрія)

19 липня, 19:00

Трамвайне депо

Mozarts

Композиторська династія Моцартів існувала рівно 125 років. Батько Вольфганга Амадея – Леопольд Моцарт – був родом із Аугсбурга, де будиночок по вулиці Фрауенторштрассе придбав його прадід Давид ще у 1635 році. До речі, тоді прізвище роду писалося як Мотцхардт. Леопольд був видатним педагогом, який вклав усі вміння і знання у дітей: Наннерль і Вольфганг змалку концертували Європою як два вундеркінда. Талант до композиції передався і молодшому з двох дітей Моцарта, які вижили – Францу Ксаверу. Останній не лише писав власну, але й поширював батьківську музику. На жаль, він по собі дітей не залишив, а тому композиторський рід Моцартів перервався у 1844-му.


Симфонічний концерт-перформанс, присвячений родині Моцартів представить інтернаціональний склад музикантів.

Виконавці:

• Солісти: Франц Традлер, труба (Німеччина)
• Андрій Чернов, кларнет (Росія–Швейцарія)
• Андрій Драган, фортепіано (Україна–Швейцарія)
• Христина Михайличенко, фортепіано (Україна)
• Ukrainian Festival Orchestra (Україна)
• Диригент: Віталій Алексейонок (Білорусія-Німеччина)
• Декорації: Zenko Foundation

20 липня, 22:30


Трамвайне депо


Міф Лемберг

Сучасний австрійський художник Вольфганг Вердігір створив відеоінсталяцію, що відтворює різні історичні періоди Львова, життя його етносів, мешканців, зміни правлінь і панувань. Візуально-музична програма презентує історію Львова останніх 150 років – між красивим міфом і жахливими нацистськими злочинами, культурним розквітом і брутальним винищенням історичної спадщини. Проект було створено разом із доцентами та студентами Internationalen Sommerakademie für Bildende Kunst und Medien, Venedig.

21 липня, 19:00

Львівська опера


LvivMozArt Eco-Symphony Concert

Концерт нової симфонічної музики в рамках моцартівського фестивалю, присвячений темі природи і стихій. Китайсько-американський композитор Тань Дунь у 2012 році написав концерт для ударних і оркестру «Сльози природи», адресувавши його другу – перкусіоністу Мартіну Грубінгеру. У концерті використано багато нетрадиційних способів гри, як-от шкрябання, протирання, незвичні постукування пальцями. Твір складається з трьох частин, кожна з яких репрезентує якийсь «природній колір»: колір грому, колір пристрасті та колір енергії природи. Водночас кожна частина пов’язана з різними екологічними катастрофами людства: Січуаньським землетрусом 2008-го, японським цунамі та урагану Сенді. Фінал твору присвячений жителям Нью-Йорка, які не здаються попри всі трагедії. «Я люблю це місто, тому що воно не потопає у сльозах», – говорить композитор.

На завершення програми прозвучить прем’єра нової кантати українського композитора Золтана Алмаші на теми купальських пісень.

Виконавці:

• Солісти: Валерій Соколов, скрипка (Україна),
• Віві Вассілєва, перкусія (Болгарія–Німеччина)
• Гурт «KURBASY» (Україна)
• Молодіжний симфонічний оркестр України (Україна)
• Диригент: Оксана Линів (Україна-Австрія)

22 липня, 19:00

Львівська опера

Концерт-закриття фестивалю

Вперше Україну відвідає скрипка Вольфганга Амадея Моцарта – Costa Violine. Її привезе основна інституція у справах Моцарта в світі – фундація Моцартеум (Зальцбург). Інструмент виготовив майстер П'єтро Антоніо Далла Коста в італійському місті Тревізо у 1764 року. На цьому інструменті Моцарт грав протягом останніх років життя у Відні.

В програмі два скрипкові концерти: моцартівський №5 Ля мажор, K.219 та так званий «концерт без вступу» Фелікса Мендельсона – мі мінор, op.64

Виконавці:

• Соліст: Франк Стадлер, скрипка (Австрія)
• Академічний симфонічний оркестр «INSO-Львів» (Україна)
• Диригент: Оксана Линів (Україна–Австрія).