За обсягами експорту ІКТ-послуг, що включає зв’язок, розробку програм і застосунків, ліцензування та навчання, ми маємо непоганий показник 4,3 млрд долл. за 2019 рік, але все одно опинилися позаду Польщі, Румунії і Чехії. Щодо експорту ІКТ-товарів, то чехи кращі за нас у 70 разів!
Україна нічим не гірша за сусідів. Просто необхідно визначити амбітну мету та йти до неї. Приміром, за 5 років маємо стати найбільшим ІКТ-експортером у Східній Європі. Це дасть поштовх росту економіки на фоні падіння показників на сировинних ринках.
За оцінками експертів Міжнародного економічного форуму, підвищення рівня цифровізації країни на 10% дозволяє збільшити показник ВВП на душу населення на 0,75% та знизити рівень безробіття на 1,02%. ІКТ скорочують бідність завдяки додатковим доходам і робочим місцям, а також економії видатків на доступ до послуг освіти та охорони здоров’я.
Чи готова влада піднімати планку високо та знаходити однодумців у бізнес-середовищі не для розподілу державних бюджетів, а щоб сказати за декілька років: "Я мав відношення до становлення цифрової України"?
Певні сигнали про те, що відповідь на це запитання може бути позитивною, з'явилися у вигляді законодавчих ініціатив. Але перш ніж перейти до них, спробуємо окреслити, чим живе галузь.
IT-повідець
Україна високо цінується в світі інформаційних технологій. Наші розробники завдяки гарній освіті та досвіду роботи у міжнародних компаніях кращі, приміром, за індійських, а прайс виставляють менше, аніж сусіди-європейці.
Тон на ринку задають іноземні корпорації. Працюють здебільшого через свої «дочки» та ФОПи. Чому не наймають працівників у штат? Бо при податках із зарплатні понад 40% країна стає неконкурентоздатною з точки зору розміщення такого бізнесу.
Тому оформлення проектів через фізичних осіб-підприємців викликано виробничою необхідністю, а не жадібністю до грошей. До речі, маржа на ринку складає в середньому 7%, як стверджують фахівці.
Проте у податківців теж справедливо виникають запитання, чому сучасний бізнес оформлює відносини із працівниками у такий спосіб.
Фактично розробники знаходяться у "підвішеному" стані, який не задовольняє в першу чергу їх самих — важко працювати, чекаючи на обшук.
Відтак треба не лише знайти компроміс між інтересами держави та бізнесу, але й закласти засади для цифрової трансформації України.
Що ж пропонується зробити, аби вивести країну у регіональні ІТ-лідери?
У парламенті наприкінці жовтня та на початку листопада зареєстровані три законопроекти:
про розвиток інфраструктури для цифрової трансформації економіки і суспільства, про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні та про внесення змін до кримінального законодавства щодо особливого порядку здійснення розслідування кримінальних правопорушень з метою забезпечення належних умов для розвитку цифрової економіки.
Зокрема, пропонується створити юрисдикцію "Дія City" зі спеціальним правовим режимом для місцевих IT-компаній. Податків платитимуть більше, але не настільки, щоб зробити цей бізнес неконкурентним.
Податок на доходи фізичних осіб складатиме 5%, військовий збір - 1,5%, єдиний соціальний внесок візьмуть із мінімальної заробітної плати. Замість прибутків компанія відраховуватиме 10% при перерахуванні дивідендів за кордон. Це стимул залишати гроші в Україні для розвитку бізнесу.
Договори із ФОПами можна буде замінити GIG-контрактом. Працівник отримає додатковий соціальний захист, сплачуватиме податки, а компанії будуть впевнені, що у контролюючих органів вже не буде запитань. Ще запровадять європейську практику захисту інтелектуальних прав.
В результаті, як очікується, до 2025 року в ІТ-галузі працюватиме 450 тисяч людей — майже втричі більше, ніж зараз. Доходи сектору збільшаться з 6 млрд до 11,8 млрд в 2021-2025 рр.
Щодо змін до кримінального законодавства, то тут є певні сумніви. Навряд чи народні депутати погодяться зробити спеціальний порядок перевірок силовими та контролюючими органами окремої галузі.
Якщо все вийде, то до нас потягнуться нові інвестори з-за кордону. Наприклад, компанії із Білорусі вже розглядають Україну, як майданчик для організації "точки зростання". І політична криза в їх країні тут ні до чого.
Зі слів наших сусідів, вони не змогли знайти кращі умови для ІТ, ніж на батьківщині. У Парку високих технологій у Мінську, за даними на кінець минулого року, було зареєстровано 751 компанія. Це у п’ять разів більше, ніж п’ять років тому. Причина буму криється у декреті № 8 «Про розвиток цифрової економіки», що діє із 28 березня 2018 року. До 1 січня 2049 року резиденти Парка звільнені від більшості податків.
Білоруси вважають, що умови роботи в Україні будуть схожими. Хочеться виправдати їхні сподівання. Але представникам аграрно-сировинної економіки важко донести тезу про цифрове майбутнє. Тому без політичної волі вирішити це питання буде важко.