Коли напад – не кращий захист
У жовтні 2020 року декілька газопостачальних компаній звернулися до АМКУ із заявою, у якій просили забезпечити продаж газу видобутку державних компаній в рівних частках на біржі та за прямими договорами.
Відверто кажучи, газ так і реалізується: на торговельних майданчиках та по контрактах. Щоправда, це роблять не самі газовидобувні компанії, у яких, як правило, немає підрозділів та експертизи щодо продажу газу на відкритому ринку – вони мають, все ж таки, зосередитися на видобуванні, а спеціалізовані державні трейдери. Напевно, вони не слідкують за дотриманням чітких пропорцій у реалізації газу кінцевим споживачам та посередникам, бо навіть важко уявити, як це зробити фізично. Відмовлятися продати підприємству газ напряму, бо залишилося лише 50% біржової квоти, яку трейдери можуть і не вибрати?
Зрозуміло, що наявний механізм торгівлі газом контрольованих державою компаній не створює перешкод для конкуренції на ринку. Різниця у пропозиціях криється не у закупівельній ціні ресурсу, а, наприклад, у маржі, яку накручують збутові компанії.
На Українській енергетичній біржі газ у січні продається по 7,66 тис. грн за тис. куб. м. Тож і ціни під 10 гривень окремих постачальників для населення можна пояснити лише намаганням збільшити дохід в умовах монополії. Бо таку націнку можна ставити лише тоді, коли певен, що ніхто від тебе не піде до постачальників, що продають газ, наприклад, на 2 гривні дешевше.
Почни із себе
Комітет вирішив розбиратися до лютого. Але під час розгляду звернення конкурентне відомство надало рекомендації самим газопостачальним компаніям та афілійованим з ними облгазам, в тому числі заявникам, уникати дій, що шкодять конкуренції.
Наприклад, йдеться про ненадання споживачам інформації про їхні коди EIC, необхідні для зміни постачальника, порушення у строках оприлюднення цін на газ на наступний місяць, зміну постачальника без згоди споживача та т.і.
Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг рекомендовано змінити відповідні нормативно-правові акти для недопущення вчинення постачальниками дій, що можуть призводити до негативних наслідків для конкуренції.
НКРЕКП має також відслідковувати, чи дотримуються збутові компанії строків інформування споживачів щодо зміни ціни на газ. Регулятора попросили інформувати АМКУ про можливі порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ринку газу.
ПОН – не перепона
Комітет зауважив, що низька ціна газу від постачальника останньої надії (ПОН) не стимулює споживачів укладати договори з новою збутовою компанією до закінчення терміну дії ПОН - 60 днів. Певна логіка тут є, але для абонентів, що отримували газ за значно вищими цінами. Але й щодо них можна посперечатися.
Приміром, у січні ціна ПОН дорівнює 7,65 грн за куб м. 9 трейдерів пропонують на січень ціни нижчі. Та сама газопостачальна компанія «Нафтогаз України» продає газ по 7,22 грн за куб м. А є ТОВ «Газ АП» з ціною 6,99 грн. Така різниця, навпаки, стимулює людей швидше шукати постачальника.
Механізм ПОН застосовується лише в обмежених випадках: при визнанні банкрутом діючого постачальника газу, відсутності у нього можливості закупити газ для постачання або призупинення ліцензії. Ціна на газ для ПОН встановлюється щомісячно за формулою, визначеною урядом. При цьому діяльність ПОН контролює НКРЕКП. Якщо регулятор бачить, що рівень цін ПОН шкодить конкуренції – він може звернутися до уряду.
Але переконаний, що завищувати ціну адміністративними важелями для постачальника останньої надії було б несправедливо по відношенню до споживачів. Роздрібний ринок газу працює лише півроку. Тому перекладати ризики становлення ринкових відносин на населення було б неправильно. Це якби рятувальник на морі, витягнув вас з води, а потім повідомив, що ця послуга платна.
Україна – це Європа
АМКУ правильно звернув увагу на фактор доступу до ресурсу газу, що добувається в Україні чи імпортується, як складову прозорої конкуренції. Проте у цій сфері, напевно, ризики зловживань мінімальні. Важко уявити, щоб комусь перекрили доступ до понад сотні вітчизняних компаній, що видобувають чи імпортують газ. Крім того, є іноземні постачальники, у яких українські фірми без проблем можуть купувати газ. Чи Українська енергетична біржа, через яку минулого року реалізовано понад 2,5 млрд куб. м газу.
Оптовий газовий ринок є відкритим, якщо користуватися формулами Методики визначення монопольного становища суб'єктів господарювання - співвідношення імпорту до споживання перевищує 40%. Тому маємо враховувати можливості впливу іноземних постачальників.
По факту, потужності імпорту з європейського напряму ГТС України в декілька разів перевищують річне споживання країни. До речі, найпотужніший словацький напрямок відкрито за участю «Нафтогазу України», найбільшої газодобувної компанії, що створила таким чином собі конкурентів. Можливо, звісно, це було політичне рішення, але факт залишається фактом.
Тому у нас навіть теоретично не може буди монополіста з точки зору гуртового постачання газу. Уявіть, що замість майже 50 газовидобувних компаній в Україні залишилася б одна. Все рівно як вона змогла б диктувати монопольні ціни, якщо споживачі та їхні постачальники мають змогу закрити всі власні потреби за рахунок імпорту через ГТС, що є відокремленим від «Нафтогазу України» бізнесом.
Отже, збутові компанії зробили добру справу, бо звернули увагу АМКУ та регулятора на ситуацію на ринку газу ще у жовтні. Фактично, вони допомогли державним органам підготуватися до дискусії, що розгортається зараз відносно цін на газ. А щодо пропозицій, як продавати «державний газ», то в ринковій економіці будь-які неринкові механізми реалізації товару виглядають дивно.
Тому наразі АМКУ та регулятору слід зосередитися на роздрібному ринку. Головне - це забезпечити право вільного вибору постачальника споживачами. Адже якщо конкуренція на оптовому ринку знижує ціни, та фактично лише для посередників. Не приберемо бар'єри доступу на роздрібний ринок - ця економія не перетвориться у зниження цін на газ для населення. У постачальників з'явиться велика спокуса отримати надприбутки та не буде стимулу покращувати обслуговування клієнтів.