Як виховують компетентного громадянина в Естонії. Ч.3

Держава має виховувати громадян у дусі своєї філософії. Про це говорив ще Платон. Осучаснена інтерпретація його вислову може виглядати так: Держава має виховувати громадян в дусі своєї ідеології та стратегії розвитку. Відповідно, реалізація стратегії демократичного розвитку і побудови бажаної моделі демократії не може бути реалізована без широкого системного впровадження у свідомість громадян різних поколінь базових цінностей і принципів цієї моделі, без створення середовища їх застосування. Зміст Національної навчальної програми Естонії для початкової та середньої освіти – яскраве свідчення не лише реальності взятого після виходу країни зі складу СРСР курсу на демократичний розвиток та європейську інтеграцію, а й розуміння ключової ролі формальної освіти у його реалізації.

У попередніх матеріалах був здійснений аналіз демократичних засад функціонування естонської школи та загального змісту громадянських компетентностей, їх формування при вивченні курсу історії. Заключна частина дослідження присвячена виявленню шляхів забезпечення системності і наскрізного характеру шкільної громадянської освіти, а також, змістовному аналізу громадянських блоків навчальних дисциплін. Варто зауважити, що у програмі закладене широке розуміння громадянської освіти. Вона включає і навчання спілкуванню, і формування економічного способу мислення та фінансової грамотності, і навчання здоровому способу життя, і набуття психологічних знань, і сімейне виховання, й інші складові. Ми ж зосередимо увагу на підготовці компетентного громадянина, як свідомого і активного учасника суспільного життя та політичних процесів. Тому розглянемо відповідні завдання у рамках дисциплін та змістовне забезпечення для їх реалізації.

Людська та громадянська освіта

Викладання громадянської освіти починається у початковій школі з курсу «Людська та громадянська освіта». Студенти 1 – 3 класів вже отримують перші знання про цінності, не лише матеріальні, але й духовні – свободу, гідність, про схожість і різноманітність людей та їх життєвих цінностей. На цьому ж етапі починається й формування громадянської ідентичності. Закладаються перші знання про свою країну, малі й великі спільноти, про владу, її рівні та роль у суспільстві. Медійна грамотність починає формуватись із знання про різні джерела інформації та постановки проблеми її достовірності.

В 4 – 6 класах студенти вже більш детально вивчають систему місцевого управління, знайомляться із сутністю інституту виборів та особливостями місцевих виборів, вчаться застосовувати виборчі механізми на рівні класу, школи. Ознайомлення із нормами права починається не лише з теоретичного усвідомлення сутності права і закону, а й супроводжується реальним застосуванням правових механізмів для захисту прав та інтересів на рівні школи. Якщо у початковій школі пояснюють, що є у житті таке явище, як конфлікти і вони можуть вирішуватись толерантно чи з допомогою насильства, то тут вже акцентують увагу на більш глибинній сутності конфліктів та техніках толерантного вирішення. У плані медіаграмотності приділяється увага виробленню вміння аналізувати інформацію з різних джерел. Тісно пов’язуються питання цінностей та ідентичності.

У 7 – 9 класах акценти зміщуються в бік соціальної поведінки людини, взаємовідносин людини, суспільства і влади, соціальних конфліктів та способів їх вирішення. Приділяється увага внутрішнім конфліктам. Взагалі ж на цьому етапі зміст громадянської освіти більше зміщується у бік пояснення особливостей процесу дорослішання підлітків, проблем взаємин – міжособистісних та у різних соціальних середовищах, поведінки в критичних ситуаціях.

Громадянська освіта. Традиційна логіка

Як відомо, головним завданням вивчення логіки є формування логічних форм мислення та вироблення вміння вести логічно аргументовану дискусію. Саме по собі це є вкрай важливим для громадянської культури й компетентності. Однак курс традиційної логіки для студентів естонської школи включає дуже вагомий суто громадянський блок. Таким чином, критичне мислення і логіка безпосередньо поєднуються із осмисленням студентом основної школи проблем суспільства і свого місця в ньому, функціонування держави і законів.

Громадянське значення філософії

У старших класах середньої школи естонські студенти вивчають філософію. Обов’язковий курс передбачений для усіх шкіл. Програма рекомендує його вивчати в 11 чи 12 класі. Для шкіл гуманітарного профілю додатково рекомендуються факультативні курси. Ми проаналізуємо лише базовий. Він спрямований на поглиблення знань і розуміння матеріалу попередніх курсів і тих, що вивчаються паралельно у старшій школі. Так, філософія має сприяти кращому розумінню історії. Адже історичні події мали безпосереднє відношення, зокрема, і до філософських ідей та поглядів на проблеми і розвиток суспільства, політичних ідеологій та стратегій, що формувались на їх підґрунті.

Розуміння проблем сучасного також потребує їх критичного осмислення, філософського заглиблення в сутність процесів і подій. Тож в курсі філософії піднімаються і проблеми базових цінностей та їх трансформацій, і стосунків людини з оточуючим світом, і функціонування соціальних інститутів та ін. Приділяється увага, наприклад, проблемі мови і її різнобічному філософському аналізу. За таких умов шанси на успішне застосування мовного питання політиками для отримання електоральних дивідендів та розколу суспільства, вірогідно, є меншими. Та й громадяни, скоріш за все, будуть менш схильні переконувати себе в утисках лише на підставі заяв політиків. Розуміючи специфіку духовної влади, міру її реального зрощення зі світською, скільки б на законодавчому рівні церква не була відділена від держави, свідомий громадянин краще розумітиме міру її впливу на сучасну політику і технології її використання політиками для завоювання/утримання влади, об’єднання/розколу суспільства. Зважаючи на швидкі зміни в сучасному суспільстві, що зумовлюють необхідність для молоді вчитися протягом усього життя, важливу підготовку до цього забезпечує філософське осмислення освіти.

Соціальні дослідження

Цей суспільствознавчий курс також викладається у старшій середній школі. Він безпосередньо спрямований на поглиблення і систематизацію знань про суспільство, його підсистеми, передусім економічну й духовно-ціннісну. Особлива увага приділяється соціальному менеджменту та шляхам і методам громадянського впливу на управління суспільством, контролю за діяльністю влади.

Психологія

Естонські студенти старшої школи вивчають ґрунтовний курс психології. Його впровадження ще у середині 1990-х є свідченням глибокого усвідомлення вже у той час естонською владою і освітянською елітою тенденцій розвитку суспільства і необхідних змін у системі шкільної освіти для підготовки молоді до дорослого життя та професійної діяльності. Знання особливостей людської психіки і психічних процесів – необхідна передумова для ефективного спілкування на будь-якому рівні. Тож відповідні основи психологічних знань впроваджуються у естонській школі з початкових класів. Фактично усі професії майбутнього, які стануть актуальними вже найближчим часом, також потребують знання психології. Цьому присвячено багато публікацій освітніх експертів.

Порівняння естонської і української гуманітарної шкільної освіти не просто не на користь вітчизняної, а навіть викликає враження нашого блукання в епосі варварства. Українська школа досі не дає учням жодних психологічних знань. Тому у плані комунікації знання, звісно, нульові, як і база для вивчення низки дисциплін у закладах вищої освіти. Наочний приклад. Майбутні економісти, менеджери вивчають в університетах поведінкову економіку. Це сучасна економічна наука, для розуміння якої необхідні ґрунтовні знання в галузі психології і соціології. Школа не дає ані тих, ані інших. Брак фінансування вищої освіти, що маскується під академічною та фінансовою автономією, вже призвів до фактичного знищення тих дисциплін, які мають забезпечувати необхідну підготовку до вивчення фахових. Фахові дисципліни також урізані до мінімуму. Тож на нульовому вхідному рівні за 30 – 35 аудиторних годин (1 аудиторна = 40 – 45 хвилин) не можливо забезпечити реальне досягнення визначених завдань. Тож і потенційна «економічна еліта» матиме віртуальні компетентності. І економічні, і соціальні, і комунікаційні.

В курсі психології для естонських шкіл також присутній громадянський блок. Його ключові завдання стосуються навчання критичному мисленню, толерантному сприйняттю людських відмінностей, в тому числі національних, культурних, вироблення прийнятних практик соціальної поведінки. Студенти досліджують проблеми людського існування та розвитку, свободи та експансії як ідеалу розвитку. Окремий підрозділ програми присвячений діяльності людини як члена соціальної спільноти і суспільства. Саме тут студенти розбираються із питаннями соціального пізнання та розуміння, соціальних інтересів і відмінностей, в тому числі, гендерних, соціальної діяльності та інтеграції. Таким чином, психологічний аналіз тих соціальних проблем, які вже розглядалися в курсах історії, громадянської освіти, філософії, забезпечує більш глибоке і цілісне їх розуміння, спрямовує набуті знання у бік практичного застосування у повсякденному житті.

Резюме

Аналіз змісту Національної навчальної програми Естонії для початкової та середньої освіти, її предметних додатків дає чітке уявлення про системність шкільної громадянської освіти. Починаючи з початкової школи, важливі для виховання культури демократичної громадянськості молоді питання і проблеми розглядаються у розрізі різних шкільних дисциплін, у різних аспектах. Це сприяє формуванню багатогранного і, водночас, цілісного уявлення про їх сутність і значення у реальному житті. Питома вага гуманітарних дисциплін у Національній програмі висока. Формулювання їх цілей і завдань має чітко виражений прикладний характер.

Прийняття цієї програми у середині 1990-х років стало яскравим свідченням реальності, а не декларативності курсу держави на відродження демократії після радянської окупації та входження до ЄС. Також чітко засвідчило розуміння естонською владою того, що будь-які кардинальні реформи в суспільстві потрібно починати з освіти.

З початку впровадження програми шкільна громадянська освіта в Естонії суттєво трансформувалась. Програма і її змістовний кістяк залишаються базовими. Однак акценти у громадянській освіті і вихованні розширюються. Так на початку 2000-х вийшла низка публікацій політологів Таллінського університету, в яких автори просували ідею не просто виховання абстрактного демократичного громадянства, а формування громадянських якостей згідно конкретних параметрів моделі демократії, найбільш прийнятної для Естонії у майбутньому. Відповідно, обґрунтовували саму цю модель, необхідні громадянські якості для її досягнення і шляхи їх формування у рамках громадянської освіти. Ними ж був проведений змістовний аналіз шкільних програм і підручників для внесення необхідних змін і доповнень.

Вкрай важливим чинником подальшої трансформації громадянської освіти стала російська агресія в Україні. Естонці усвідомлюють потенційну загрозу, здійснюють кроки для її нейтралізації, зокрема, і в галузі шкільної громадянської освіти. В курсі історії більше акцентується увага на періоді радянської окупації та її наслідках. У соціальних блоках інших дисциплін більше порівнюють радянську авторитарну та сучасну естонську школи. Посилилась увага до територіальної оброни, особливо у школах прикордонних з РФ районів.

Порівняння змісту громадянської освіти в естонських школах навіть середини 1990-х років та сучасного в українських вказує на космічну дистанцію відриву.

Досвід Естонії у справі впровадження системної формальної громадянської освіти заслуговує на ретельне дослідження для виявлення можливості адаптації кращих практик.

Светлана Топалова Светлана Топалова , политолог, кандидат политических наук
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram