Колись Леся Українка казала, що Полтавщина - найбільш українське місце в Україні. Так і вийшло, ситуація у місті перетворилася у клон загальноукраїнської – місцевий режим, диктатура, тоталітаризм, перерозподіл власності і таке інше. Зрозуміло, що з 62% голосів О. Мамая ледь залишилося 15%. Причина? Банальна відсутність обіцяних реформ. Місто потерпає від комунальних проблем. Зливи проінспектували «покращення» місцевої влади. Як результат, - дороги розбиті, дахи течуть, під’їзди обшарпані, ліфти не працюють, підвали у воді та мошці.
Але це тільки пасивна сторона «полтавського покращення», особливої уваги заслуговує «житлово-експлуатаційний план» міського голови та його команди. На одній із сесій він несподівано приймає рішення про підвищення від 3 до 27 разів вартості послуг ЖЕДів у частині обслуговування будинків та прилеглих територій. Тільки після опору громади, влада відступає від своєї ідеї. Міська влада систематично зухвало порушує законодавчі норми, які передбачають обов’язкове звітування перед громадою про стан розвитку ЖКГ, не залучає керівників ОСББ, кооперативів до участі у його реформуванні. Про протизаконну діяльність новобраного мера можна написати цілий літопис. Чого варте, наприклад, спроба підвищення, квартплати у місті до 4 гривень за квадратний метр без обговорення з громадськістю та погодженням з Антимонопольним комітетом. Мер так і не надав обіцяного обґрунтування цій ідеї-фікс.
Однак це лише квіточки, а ось ягідка: мер готує реформування ЖКГ без обговорення з громадськістю, без слухань та техніко-економічного обґрунтування. Проти цього виступила Рух простих людей, Громадська рада Полтави, та полтавці. На мою думку, фактично готується «комунальний путч» - присвоєння комунального господарства. Тоді, з’явиться можливість безперешкодно встановлювати будь-які тарифи та ціни, не турбуватися за якість та повноту надання послуг населенню. Стан усіх 8 полтавських ЖЕДів передбанкрутний і потребує докорінних реформ. Причина у неефективній організації роботи та управлінні, корупції та відсутності стратегічного й оперативного планування роботи. Наріжним каменем у діяльності цих органів є високі витрати на утримання адміністративного апарату, приміщень і таке інше. Разом з тим, існує грандіозна різниця між платіжною дисципліною полтавців та виконавчою ЖЕДів. Люди сплачують гроші за послуги яких отримують на 10-15%. Причому, власниками майна на 80% є полтавці, яких ніяк не хоче чути діюча влада. Її мета, скоріше за все, продемонструвати людям неможливість функціонування цього сектору господарства і, потім, провести, начеб то «рятівну прихватизацію».
Проте громада Полтави бачить інші шляхи подолання кризи. ЖЕДи мають залишитися у місті, бо це єдина можливість не дозволити злочинне підняття тарифів на його послуги. Підтримуючи полтавців, особисто я пропоную, наступний порядок такого реформування. По-перше, структура ЖЕДів має бути змінена, і головним кроком у цьому має бути створення абсолютної прозорості у їх роботі. Спочатку, необхідно зробити Наглядову раду, що контролювала б діяльність цього органу. До її складу мають увійти як професіонали так і відомі представники громадянського суспільства міста. По-друге, зусиллями громади та влади має бути відпрацьована п’ятирічна програма розвитку ЖКГ Полтави, яка б спиралася на об’єктивний аналіз стану господарства, проведення ретельного аудиту, перевірок сигналів про нецільове використання коштів та халатність його керівників. Програма має базуватися на наступних пріоритетах: господарство має залишитися у власності громади, має бути максимально оптимізовано адміністративні витрати органів ЖКГ міста, має бути сплановано застосування новітніх ресурсо- та енергозберігаючих технологій та використано найкращий досвід успішних міст в Україні та за кордоном, забезпечено чітку відповідність стандартам надання послуг які будуть передбачені угодами господарства з споживачами. Додатково, має бути приділено пильну увагу питанням утилізації відходів та будівництва сміттєпереробної інфраструктури, обліку витрат і таке інше.
Влада має перестати ігнорувати закони які перешкоджають підвищення тарифів несумісним з їх доходами. Всі ці питання не розв’яжуться без початку інших реформ у місті які у стислі терміни мають бути ініційовані мером та його командою. Полтава має великий потенціал та здатна іншими доходами перекрити комунальні діри, врятувати свою систему ЖЕДу від банкрутства та присвоєння місцевими та заїжджими ділками. Як бачимо, питання лише в професійній самодостатності самих полтавських керманичів. Рух простих людей ініціює таку роботу з порятунку «комуналки» міста та пов’яже цю діяльність з наведенням порядку в інших проблемних питаннях для міста. Якщо ж громаду не почує мер міста, буде негайно ініційовано місцевий референдум та його наступне відсторонення від посади.