То ж з обранням народом України в середині поточного 2019 року нової, молодої влади, Міжнародна асоціація «ЦЕНТР» приклала певних зусиль щодо налагодження ділового контакту з оновленими вищими органами влади и управління нашої Держави, включаючи і Президента України.
Першою такою ініціативою було звернення до Президента України Володимира Зеленського, яке ми здійснили ще 01 червня 2019 року, саме в День захисту дітей, і воно стосувалося створення в Україні «МІЖНАРОДНОГО ЦЕНТРУ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ ЗАГИБЛИХ ОФІЦЕРІВ». Це досить предметно опрацьований нами великий соціальний Проєкт, ми в цій темі знаходимося вже майже 20-ть років, а зараз реалізуємо цю задумку спільно з Союзом юристів України. Так ось, тоді ще Адміністрація Президента відправила ці наші матеріали до Кабінету Міністрів України, а Секретаріат КМУ, в свою чергу направив копії нашого пакету документів на опрацювання до Міністерств – соціальної політики, оборони, внутрішніх справ, юстиції, охорони здоров’я, освіти й науки, молоді та спорту, з відповідною резолюцією. Відповіді від всіх цих міністерств – позитивні і, як ми зрозуміли, вони готові до співпраці, в частині, яка входить до їх компетенції, але ми ще розуміли, що для забезпечення ефективності спільних дій цих державних структур, потрібен профільний координатор – вже оновлене Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. На наше звернення, до цього Міністерства, нам надали відповідь ще 30 жовтня цього року – «Міністерство висловлює Вам повагу та повідомляє про свою зацікавленість представленим Проєктом». Але далі «поваги» і «зацікавленості» справа, поки що, на превеликий жаль, не пішла. Навіть звернення до Уповноваженого Президента України з прав дитини, наразі , не зрушило цей Проєкт з місця. Відповіді на цю нашу ініціативу від Президента України, станом на кінець 2019 року, ми теж так і не отримали. Навіть від духовного старту, який почався с того, що створюваному для допомоги постраждалим дітям новому соціальному центру, подарували велику ікону «Умягчение злых сердец» (рос.), поки що, душі вітчизняних чиновників не пом’якшилися.
Звісно ми ніколи й не розраховували на супер потужну підтримку цієї нашої ініціативи з боку Держави, але ж є речі, які без допомоги уповноважених державних органів здійснити не можливо, наприклад – персональні дані дітей, які постраждали і т.і. Не зважаючи на, скажімо так, неквапливість владних інституцій, ми, спираючись на наші міжнародні зв’язки, дуже жваво ведемо перемовини з різними фондами, світового рівня, як в США так і в Евросоюзі, з метою використання їх можливостей, і не тільки матеріальних, для реалізації цього нашого, як ми вважаємо, що дуже своєчасного, соціального Проєкту. Те, що ми його здійснимо, з Державою Україна чи без неї – у нас не викликає ніяких сумнівів. Все питання тільки в часі, але ж діти, які реально постраждали від дій дорослих – теж чекають!
Друге наше звернення до нещодавно обраного Президента України пана Зеленського, яке ми надіслали теж в червні 2019 року, стосувалося теми «Відтворення Національного бюро розслідувань України на базі ліквідованої структури ГУБОЗ МВС України та інших правоохоронних інституцій». Цією темою ми займаємося вже більше 30-ти років і без перебільшення вважаємо, що вряд чи в наший країні є громадські організації, які мають більш системні знання по цій тематиці, ніж Міжнародна асоціація «ЦЕНТР». Основною метою наших пропозицій було, здійснення ряду спеціальних організаційних дій направлених на забезпечення ефективного впливу держави на організовані злочинні формування мафіозного типу. На жаль, ні це наше звернення, ні подана нами детальна Пілотна концепція вищезгаданих організаційних заходів, на виконавців в Офісі Президента - враження не створили. В результаті ми отримали коротку відписку, за підписом, тоді ще заступника керівника ОПУ Рябошапки, де нам порадили «врахувати» наявність в Україні Конституції. Прикро, але нас не почули.
Проте кримінально-політична ситуація в державі протягом цього року розвивалась по своїм законам і явно не збиралась відповідати нормам Конституції – вона тільки ускладнилася. Розуміючи, що не всім виконавцям в ОПУ дано розібратися у цьому всьому надскладному організаційно-правовому сплетінні, а також той факт, що у нас в державі, наразі не існує спеціальної структури, яка б досконально та комплексно володіла ситуацією в організованому злочинному середовищі високого рівня, ми вже в листопаді знову звернулися до Президента нашої країни. Заявили про серйозні пропозиції щодо використання можливостей Служби зовнішньої розвідки України, та й взагалі всього розвідтовариства країни, в плані контроля та регулювання вищезгаданих кримінальних процесів. Це було в час початку організаційних рухів щодо законопроєкту № 2412 – про розвідку. Прикро, але й на цей раз нас не захотіли почути. У відписці, за підписом заступника керівника ОПУ Смірнова, до нас довели графік роботи Департаменту з питань звернення громадян ОПУ та пояснили де там знаходиться скринька з надписом «Для листів».
В третій раз ми звернулися до нового Президента України, знову в червні поточного року (просто накопичилося багато проблемних тем), з ініціативою створення «Головного управління інвестиційної політики Президента України» та «Інституту прямих інвестицій». Це пов’язане з тим, що в структурі Міжнародної асоціації «ЦЕНТР» вже давно існує, так званий «Економічний блок», в якому є фахівці високого класу, з багаторічним досвідом залучення прямого іноземного фінансування масштабних інфраструктурних державних проєктів, наші спеціалісти мають не тільки великий досвід роботи у цьому напрямку, а й конкретні міл’ярдні результати (і не в гривнях). Чого тільки вартує наш Проєкт «Створення реальної мапи (у 3D вимірі) наявності будь яких корисних копалин на території України шляхом глибокого безконтактного зондування Землі (до 5-ти км) з використанням, запатентованого нашими фахівцями, унікального методу магнітно-ядерного резонансу. Крім того в цій нашій ініціативній програмі, ми опрацювали та запропонували ще й цілий ефективний блок забезпечення реального захисту іноземних інвестицій, які, без сумніву, можуть бути залучені в економіку нашої країни.
Але, на жаль, і в цей раз, нас не захотіли почути і на нашу комплексну, ретельно опрацьовану пропозицію ми отримали стандартну відписку, про те, що ще в серпні 2016 року, «паперєднікамі» було створено «Національну інвестиційну раду», склад якої зараз оновлено, а Секретарем цієї Ради призначено Давіда Арахамію, який зараз очолює ще й фракцію партії слуг народу в українському Парламенті. Правда про переможні результати роботи цієї Ради, за більш ніж три роки її діяльності, у тому числі і за останні пів-року вже нової влади, ми точно нічого не чули.
Ну, а четверте (і теж в червні, рясний був місяць, з великими сподіваннями на нову молоду владу) звернення до нашого Президента ми надіслали вже від Української партії честі, боротьби з корупцією та організованою злочинністю, яка була створена нами, ще в 2004 році, на кадровій та структурній основі Міжнародної асоціації «ЦЕНТР». Проблеми, підняті нами в цьому зверненні, можна поділити на дві самостійні глобальні теми.
По-перше це, без перебільшення, руйнівна діяльність, радянсько-бюрократичного типу, Національного агентства з питань запобігання корупції, яке своїми дивними, за об’ємом, формою та періодичністю подання, вимогами щодо звітування політичних партій в Україні, просто вражає та негативним чином впливає на конституційні права громадян нашої країни, щодо їх участі у політичній діяльності. На це наше звернення, знову тоді ще, заступник Керівника ОПУ Рябошапка, повідомив нас про те, що «триває робота над законопроєктом про переформатування НАЗК, де серед інших, будуть розглянуті й Ваші пропозиції щодо необхідності перезапуску зазначеного органу». По факту ж, на даний час маємо, зміну керівника НАЗК, зміну принципів управління Агентством, з колегіального на одноосібне (це вважаємо позитивним), та мабуть і все, ну може ще спробу прямого підпорядкування цього органу Президенту, яку Конституційний суд України визнав не конституційною. Драконівська звітність залишилася той же, що й була, керівники партій, як ходили до суду щоквартально, так і відвідують ці, не дуже гламурні установи, за старим графіком.
По-друге це, «дивна любов» парламентских партій «к себе любимым (рос.), які, вже зараз по факту, без вагань «кинули» декілька партій, які ще зовсім недавно мали теоретичні надії на отримання державного фінансування своєї поточної діяльності, а себе «бідних», від державної скарбниці, так і не відділили, хоча й трохи зменшили розміри використання бюджету. Те, що фінансування цих «елітних» партійних утворень, продовжує здійснюватися через те ж таки НАЗК (а це точно нонсенс), зараз вже виглядає, як дрібниця.
В заключенні хотілося б багато чого сказати, відносно нашого практичного досвіду «взаємодії» з новою, молодою владою, але залишимо це на розсуд суспільства.
Ось така у нас вийшла «КАРТИНА МАСЛОМ», як казав один головний герой, точно з нашого середовища, у відомому кінофільмі про Одесу-маму.