До Генеральної прокуратури України
Савченко Марії Миколаївни
виконавчого директора
ПрАТ „Альфасистембуд”
прож. м. Суми, вул. Петропавловська, 127 кв. 97
по кримінальній справі № 12830003
Скарга
на постанову про порушення кримінальної справи
11.04.2012 р. Сумським міжрайонним природоохоронним прокурором було порушено кримінальну справу № 12830003 за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 365-1 та ч. 5 ст. 191 КК України.
Порушення кримінальної справи прокуратура обґрунтовує тим, що в період січня-березня 2012 р. на земельній ділянці, переданій ПрАТ „Альфасистембуд” (правонаступник ВАТ „Міжгосподарська пересувна механізована колона № 32”) під забудову, службові особи ПрАТ „Альфасистембуд”, перевищуючи свої повноваження здійснили незаконне видалення 503 дерев породи „акація біла” та розпорядилися ними на власний розсуд – вивезли вказані дерева на територію підприємства за адресою: м. Суми, вул. Воєводіна, 4, не сплативши відновної вартості видалених зелених насаджень, чим завдали збитків громаді м. Суми. Відповідно до розрахунку, на думку прокуратури, відновна вартість видалених зелених насаджень складала 823 тис грн. 44 коп.
Чинне кримінально-процесуальне законодавство України (ст.ст. 234, 235, 236 КПК України) передбачає можливість оскарження прокурору, в тому числі і постанови слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВС України від 04.06.2010 N 6 „Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи”, „на досудових стадіях кримінального процесу суди зобов'язані приймати до свого провадження скарги на постанови про порушення кримінальної справи: від особи, інтересів якої стосується порушена за фактом вчинення злочину кримінальна справа, її захисника чи законного представника”.
Відповідно до п. 5 назнаної постанови, „слід визнати правильною практику тих судів, які приймають до провадження і розглядають на досудових стадіях процесу скарги на постанови про порушення кримінальної справи за фактом учинення злочину, якщо в матеріалах перевірки заяви або повідомлення про злочин містяться дані, які свідчать про причетність до злочину конкретної особи (наприклад, коли у мотивувальній частині зазначеної постанови вказано посаду чи прізвище особи як такої, що підозрюється у вчиненні злочину, або вбачається особа, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа)”.
Порушена кримінальна справа без сумніву стосується інтересів виконавчого директора ПрАТ „Альфасистембуд” Савченко М.М. Зокрема, кримінальна справа, хоча і порушена за фактом, але щодо „незаконних дій” службових осіб ПрАТ „Альфасистембуд”. Савченко В.В. є виконавчим директором підприємства, основною посадовою особою, тому порушуючи кримінальну справу щодо перевищення влади та привласнення, розтрати, заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем службовими особами підприємства, прокуратура фактично зазначає посаду особи, що підозрюється у вчиненні злочинів і саме інтересів Савченко М.М. стосується порушена кримінальна справа. Прокуратурою на території підприємства проведено огляд, обшук, вилучено документи, чим обмежується нормальна робота підприємства.
Вищевказане зачіпає конституційні права Савченко М.М., стосується моїх законних інтересів, наносить мені моральну шкоду, створює реальні умови для нанесення матеріальної шкоди як мені, так і підприємству, яке я очолюю, створює загрозу моїм правам, отже Савченко М.М. потребує процесуальної можливості захисту в судовому порядку від порушеної кримінальної справи.
Відповідно до ст. 94 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Зазначена кримінальна справа порушена незаконно, відсутні ознаки злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365-1 та ч. 5 ст. 191 КК України та взагалі відсутні події цих злочинів.
ПрАТ „Альфасистембуд” мало всі законні підстави для видалення та вилучення зелених насаджень на території будівельного майданчику, переданого під забудову.
10.02.2006 р. було укладено договір оренди земельної ділянки між Сумською міською радою і ВАТ „Міжгосподарська пересувна механізована колона № 32” (ПрАТ „Альфасистембуд” на цей час є її правонаступником) на наступних умовах: орендар отримує в оренду земельну ділянку площею 6 га, яка знаходиться за адресою: м. Суми, пров. Баумана та вул. 6-а Продольна, під будівництво житлового масиву, земельна ділянка не обтяжена недоліками щодо її використання, категорія землі – землі житлової та громадської забудови, кадастровий № 5910136600, згідно з Українським класифікатором цільового використання – землі під будівництво житлового масиву.
В договорі оренди взагалі не зазначено про існування зелених насаджень на орендованій земельній ділянці.
Також, згідно земельного кадастру, ця земельна ділянка призначена для житлової та громадської забудови.
07.10.2011 р. ПрАТ „Альфасистембуд” отримало декларацію про початок виконання будівельних робіт на вищезазначеній орендованій земельній ділянці. Вказана декларація 11.10.2011 р. була зареєстрована в Інспекції ДАБК у Сумській області.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності”, виконання підготовчих робіт, в тому числі з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, може здійснюватися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 цього ж Закону, видалення зелених насаджень не допускається без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до п. 3 Постанови КМ України від 13.04.2011 р. № 466 „Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт”, також передбачено, що підготовчі роботи з видалення зелених насаджень можуть виконуватися замовником за наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності”, за наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України „Про благоустрій населених пунктів”, не потребує отримання дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень виконання робіт на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності”, серед вказаних документів визначена декларація про початок виконання будівельних робіт щодо об’єкта будівництва, що належить до 1-3 категорії складності, яка зареєстрована інспекцією ДАБК.
ПрАТ „Альфасистембуд” отримало декларацію на 2 категорію складності, що зазначено в самій декларації.
Зазначення прокуратурою про те, що службові особи ПрАТ „Альфасистембуд”, перевищуючи службові повноваження, не сплатили відновну вартість видалених зелених насаджень, чим завдали збитків громаді м. Суми, не відповідає законодавству.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України „Про благоустрій населених пунктів”, відновна вартість сплачується до прийняття об’єкта в експлуатацію. Розмір відновної вартості видалених зелених насаджень зменшується на суму, передбачену в проектній документації, на озеленення прибудинкової території.
Оскільки підприємство ще не побудувало об’єкти та не здійснило облаштування території (озеленення), вимога про сплату відновної вартості є передчасною.
Вирахування прокуратурою шкоди у вигляді несплаченої відновної вартості видалених дерев є незаконним, оскільки відповідно до Постанови КМ України від 08.04.1999 р. № 559 „Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів”: „До категорії знищених належать дерева та чагарники, зрубані без декларації про початок виконання підготовчих або будівельних робіт” (п. 5 Примітки до Додатку № 1 до Постанови), „Під використанням не за призначенням парків, скверів, гідропарків, інших озеленених та земельних ділянок, відведених для їх створення, слід розуміти використання, що здійснюється без декларації про початок виконання підготовчих або будівельних робіт” (п. 1 Примітки до Додатку № 3 до Постанови).
Таким чином, за наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, службові особи ПрАТ „Альфасистембуд” мали всі права і повноваження на видалення та вилучення з території будівельного майданчика зелених насаджень, навіть, без сплати їх відновної вартості до прийняття об’єкта в експлуатацію.
Окремо слід звернути увагу на те, що в дійсності виконавчий директор Савченко М.М. та інші посадові особи ПрАТ „Альфасистембуд” не давали жодних вказівок видаляти дерева акації, про які зазначає прокуратура (хоча повинні були і мали право на це для організації будівництва). В дійсності, зазначені дерева були спиляні самовільно невідомими особами не з числа працівників підприємства, напевно, з метою їхньої крадіжки. Виявивши цей факт, директор Савченко М.М. змушена була вжити заходів щодо збереження тих дерев, які були спиляні і залишилися на території буд. майданчику. Таким чином, ці дерева були переміщені в межах території ПрАТ „Альфасистембуд” з будівельного майданчика до складських приміщень по вул. Воєводіна, 4, де знаходилися в цілісності під охороною на відповідальному зберіганні підприємства до вилучення прокуратурою.
На підставі викладеного, явно відсутні ознаки і події злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365-1 та ч. 5 ст. 191 КК України, за якими прокуратура порушила кримінальну справу.
Так, ч. 2 ст. 365-1 КК України: „Перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, що спричинило тяжкі наслідки”.
- Савченко М.М. як виконавчий директор підприємства-забудовника мала всі повноваження на видалення і вилучення зелених насаджень з території будівельного майданчика на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт і вищезазначених нормативно-правових актів (хоча фактично цього вона не робила), тому вона не могла перевищити свої повноваження в цій частині. Отже, навіть не вдаючись в доказаність факту видалення і вилучення дерев за вказівкою службових осіб чи, зокрема, Савченко М.М., відсутні взагалі формальні ознаки цього злочину.
- Застосування прокуратурою наслідків перевищення повноважень у вигляді істотної шкоди, а тим більше, кваліфікуючої ознаки – тяжкі наслідки, є безпідставним і незаконним, оскільки нарахування і сплата відновної вартості видалених дерев здійснюється до прийняття побудованого об’єкта в експлуатацію з озелененням території. Тому, несплата відновної вартості на цьому етапі не є порушенням законодавства. Видалені дерева не вважаються знищеними за наявності декларації про початок виконання будівельних робіт, тому шкода від їх знищення не може нараховуватися (п. 5 Примітки до Додатку № 1 до Постанови КМ України від 08.04.1999 р. № 559).
- Директор підприємства Савченко М.М. прийняла заходи до збереження спиляних дерев, які ймовірно піддавалися розкраданню, коли знаходилися на будівельному майданчику, чим запобігла значним шкідливим наслідкам. Тому, навіть з цієї точки зору, відповідно до п. 15 Постанови ПВС України № 15 від 26.12.2003 р. „Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень”, її дії не можуть бути визнані злочинними.
- Відсутня суб’єктивна та об’єктивна сторона злочину.
Так, ч. 5 ст. 191 КК України: „Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах”.
- Службові особи підприємства-забудовника, в тому числі і Савченко М.М. не могли вчинити цей злочин, тому що відповідно до зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт і вищезазначених нормативно-правових актів вони мали всі повноваження на видалення і вилучення зелених насаджень з території будівельного майданчика. Отже, відсутня подія і ознаки злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Як зазначалося, сплата відновної вартості видалених дерев здійснюється до прийняття побудованого об’єкта в експлуатацію з озелененням території, тобто зараз є передчасною.
- Спиляні дерева не привласнювалися, не розтрачувалися і ними не заволоділи службові особи підприємства, тому що дерева були переміщені в межах території ПрАТ „Альфасистембуд” з будівельного майданчика до складських приміщень по вул. Воєводіна, 4, де знаходилися в цілісності під охороною на відповідальному зберіганні підприємства. Крім того, за жодним документом, зокрема, договором оренди землі, містобудівними умовами і обмеженнями, ці дерева жодним чином не ввірялися службовим особам підприємства, тобто, згідно документів, їх взагалі не існує.
- Службові особи підприємства не мали умислу і корисливого мотиву на вчинення цього злочину, дерева були поміщені на відповідальне зберігання.
- Прокуратура незаконно інкримінувала злочин за ч. 5 ст. 191 КК України за ознакою „особливо великі розміри”, оскільки відповідно до п. 25 Постанови ПВС України „Про судову практику у справах про злочини проти власності” розмір майна, яким заволоділа особа, визначається лише вартістю цього майна, яке виражається у грошовій оцінці, за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину, а не у вигляді „відновлювальної вартості”. Тим більше, що нарахування відновленої вартості незаконне, безпідставне і передчасне.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 6, 22, 64, 68, 234, 235, 236 КПК України, -
Прошу:
1. Задовольнити скаргу, скасувати постанову Сумського міжрайонного природоохоронного прокурора від 11.04.2012 р. про порушення кримінальної справи № 12830003 за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 365-1 та ч. 5 ст. 191 КК України.
Додатки: протокол обшуку, договір оренди від 10.02.2006 р., декларація про початок виконання будівельних робіт, містобудівні умови та обмеження, повідомлення від 18.10.2011 р., лист погодження містобудівного обґрунтування, повідомлення від 18.10.2011 р. № 195, витяг з закону „Про регулювання містобудівної діяльності”, закон „Про благоустрій населених пунктів”, Постанова КМУ від 08.04.1999 р. № 559, Постанова КМУ від 13.04.2011 р. № 466, копія скарги.
23.04.2012 р. М.М. Савченко