Нинішній рік поставив туристичний ринок на паузу. Хотіли ми цього чи ні, але 2020-й дав нам час і змогу «перепрошити» український туризм, попрацювати над його концептуальним оновленням. А оновлювати доведеться багато. Адже чинна версія закону «Про туризм» датується 1995 роком.
Відтоді багато чого змінилося. Але у сфері туризму, на жаль, досі панує стихійний ринок з 90-х. Так далі бути не може.
Ми не маємо навіть єдиної бази даних про учасників ринку. А те, що маємо, лежить у різних місцях у вигляді стосів паперу під шаром пилу.
Тому одним із ключових положень законопроєкту №4162 стане створення Єдиного туристичного реєстру та відповідного порталу. Ці ресурси змінять алгоритм взаємодії всіх суб’єктів туристичної діяльності. Кожен зможе отримати з нього достовірну інформацію про учасників ринку.
Готелі вже не малюватимуть собі стільки зірок, на скільки вистачить фарби. Ми запроваджуємо чітку категоризацію, яку зараз розробляє Державне агентство розвитку туризму України спільно з Rapid Advisory Help від ЄБРР.
Більше ніяких «голих і босих» туроператорів! Якщо щось пішло не за планом, має спрацювати запобіжник – фінансове забезпечення, зокрема, страхування. Клієнт не залишиться наодинці з проблемами, що виникли не з його провини.
Страхування на неповернення туриста має входити у вартість туру. Якщо ви не зі своєї вини застрягли в іноземній країні, вам більше не доведеться жити в аеропорту і харчуватися черствими канапками. Страховка автоматично забезпечить готель на період затримки та компенсацію перельоту додому.
Ми також отримаємо Стратегію розвитку туризму, яку давно заслужили, але якої ніколи не мали. Це буде законодавчо закріплений програмний документ з цілями, аналізом проблем та шляхами їхнього вирішення, конкретними заходами та термінами виконання, критеріями оцінювання результатів, а також джерелами фінансування.
До речі, про фінансування. У проєкті ми прописали механізм утворення в місцевих бюджетах фондів розвитку туризму. Наповнюватимуться такі фонди за рахунок декількох джерел.
По-перше, це туристичний збір. Він є місцевим збором, а тому має залишатися «на місці» і бути цільовим. Сьогодні ці кошти губляться у нетрях загального фонду місцевого бюджету та жодним чином не сприяють розвиткові туристичної інфраструктури в громаді.
По-друге, це сплачені штрафи за порушення законодавства в сфері туризму. По-третє, це цільові та інші добровільні внески підприємств та установ.
Ми також розпочинаємо ефективну промоцію внутрішнього туризму – проєкт «Мандруй Україною». Відсутність маркетингової стратегії у минулі роки призвела до того, що більшість українців не знають навіть про цікавинки власного регіону. А внутрішній туризм, за винятком буквально десятка популярних локацій, приваблює лише затятих ентузіастів, які згодні долати труднощі на шляху до прекрасного.
Підкреслю: наш закон – це не про посилення державного регулювання. Це – про гроші. Туристична сфера за умови її грамотної підтримки може дати країні до 10% ВВП. Невже ми хочемо відмовитися від цих коштів?
Але такого показника можна досягти лише комплексною роботою. Тому наш законопроєкт №4162 – лише один з камінців великої мозаїки. До нього ми додамо «Велике будівництво» доріг і «Велику реставрацію» замків. Вже ухвалений президентський законопроєкт №3851 (очікує підписання), який надає постійну пільгову 7-відсоткову ставку ПДВ закладам розміщення і тимчасову (до 2023 року) – на проведення екскурсій у музеях, зоопарках, заповідниках та їхнє відвідування. Децентралізацію, яка дасть громадам кошти на розвиток туристичних кластерів. Реформу пасажирських перевезень «Укрзалізниці», що вперше в своїй історії почала прямий діалог із туристичною сферою.
Рано чи пізно пандемія мине, і готуватися до цього треба вже зараз. Свої двері для туристів відчинить не лише Україна, але наше завдання – зробити так, щоби гість обрав саме нас.