Як не дивно, справа навіть не в розкраданні бюджетних коштів, принаймні, не завжди. Нерідко місцеві депутати просто не вважають якусь сферу пріоритетною і гідною того, щоб виділити на неї більше коштів. Або ж узагалі не розуміють, як витрачати бюджетні гроші з розумом.
Давайте подивимося, про що нам можуть розповісти дані Міністерства фінансів.
Скільки нам коштує непрофесійність влади?
Влада більшості територіальних громад обласних центрів не вміє складати бюджети так, щоб урівноважити доходи та витрати.
Шкідливими для громади є обидві крайності. Зі зрозумілих причин місцевій владі варто уникати ситуацій, коли видатки перевищують доходи. Адже тоді їй доведеться у кращому випадку використовувати залишки бюджетів за попередні роки (якщо, звісно, вони є), а в гіршому – брати позики в держави або інших місцевих бюджетів – обласних, районних та бюджетів інших громад.
Про нестачу професіоналізму влади може свідчити і протилежна ситуація, коли на кінець року у бюджеті залишається занадто багато грошей. Це може означати, що місцевим депутатам не вдалося прорахувати, скільки коштів надійде у бюджет. І ті гроші, які можна було використати на закупівлю такого необхідного томографа або додаткову допомогу пенсіонерам, так і залишилися у шухляді до “кращих часів”, які можуть і не настати.
На що витрачають наші гроші?
Інше питання, на що міська влада витрачає гроші та які сфери вважає найбільш пріоритетними.
Цікаво, що найбільше коштів – щонайменше п’яту частину бюджету – у всіх обласних центрах отримує освіта. Більше того, щороку видатки на освіту стабільно збільшуються.
Рекордсменом у цьому є Херсон, який минулого року витратив на освіту 58% бюджету. А у 2021 році, згідно з прогнозами, витрати на освіту можуть зрости до двох третин бюджету. Чи означає це, що освіта у Херсоні – найкраща в Україні, і школярі з усієї країни повинні мріяти сюди потрапити? Не обов’язково. Щоб справді покращити рівень освіти, місцева влада повинна також мати системне бачення розвитку цієї сфери та залучати кваліфіковані кадри.
На відміну від освіти, витрати на охорону здоров’я у 2021 році зменшилися. У семи громадах обласних центрів ця сфера взагалі не потрапила до числа пріоритетних до фінансування. Це може здатися дивним у буремні часи пандемії. Утім, пояснити це можна початком другого етапу медичної реформи. Медичні послуги для населення зараз оплачує Національна служба здоров’я України. На плечах місцевої влади залишаються такі витрати, як закупівля обладнання, ремонт медзакладів, бензин для “швидких”.
Стабільним залишається фінансування житлово-комунальної сфери. На прибирання сміття, ремонт труб, очищення стічних вод та інші комунальні потреби у бюджети закладають від 3-4% до 17-18%.
Надзвичайно широкими є повноваження місцевої влади у соціальній сфері, як-от виплата різного роду пільг чи забезпечення безкоштовної правової допомоги. Утім, видатки на соціальну сферу з 2020 року зменшилися. Якщо в 2018 році частка "соціального" бюджету у деяких обласних центрах сягала понад 30%, у 2020 році ця сума скоротилася до 3-7%.
Це можна пояснити початком пандемії COVID-19. Адже збільшилися потреби у дофінансуванні медицини.
Відносно невеликі гроші – від 2-4% до 15-19% – виділяють на дороги і транспорт. Попри те, що мешканці міст нерідко вважають саме ці сфери проблемними, для місцевої влади, як бачимо, вони пріоритетними не є.
Але є й гарна новина. Маємо надію, що місцеві депутати нарешті зрозуміли, що управління громадою – це не лише про роздачу гречки перед виборами. Про це може свідчити те, що суттєво збільшилася частка коштів, яку у бюджети закладають на будівництво та регіональний розвиток. Йдеться про будівництво таких об’єктів, як нові школи, лікарні, культурні центри, заклади для літніх людей. Серед облцентрів максимальна частка коштів на цю сферу з 2018 року збільшилася з 7,5% до 35%.
Окрім очевидних витрат на освіту, медицину та дороги, місцеве самоврядування має також сплачувати рахунки за електрику, витрачену під час сесій та засідань, виплачувати зарплату працівникам виконкому та, банально, друкувати на чомусь необхідні документи. Ці витрати входять до сфери управління в громаді. Вони – важливі, але не повинні сягати третини усього бюджету (а саме така ситуація у 2018 році була в Кропивницькому, Чернігові та Полтаві).
Утім, останніми роками ми спостерігаємо тенденцію до скорочення витрат на управління. Найскромніше наразі обходяться Київ, Хмельницький, Харків, Чернівці, Рівне та Тернопіль.
Найрідше серед пріоритетних для фінансування сфер можна побачити фізичну культуру і спорт та культуру і мистецтво.
Однак, аналіз, який провели аналітики Центру спільних дій щодо впровадження місцевої політики в сферах освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, показав, що між виділенням великих коштів та реальним розв’язанням проблем не завжди можна поставити знак “дорівнює”.
Місцева влада мусить не лише виділяти достатньо грошей, але й планувати та ефективно реалізовувати політику замість того, щоб працювати за застарілими підходами. Для покращення життя у громаді необхідні дві ланки: фінансове забезпечення та розумне управління.
А тепер – найцікавіше. Як ви можете застосувати цю інформацію?
Якщо вам вже набридли ями на дорогах вашого міста та ліхтарі, які за вашої пам’яті не працювали жодного дня, просто зазирніть до бюджетів. Можливо, місцева влада (за яку голосували ви, ваші родичі або сусіди) просто не вважає відповідну сферу пріоритетною.
Зробити це можна на спеціалізованому ресурсі Мінфіну www.openbudget.gov.ua або на офіційному сайті місцевої ради.
Якщо ви вважаєте, що гроші можуть розв’язати вашу проблему, використовуйте всі законні способи, щоб пояснити це своїй місцевій владі. Серед таких способів участь в громадських слуханнях проєктів місцевого бюджету, направлення офіційних звернень "народним обранцям", подання власних проєктів на конкурс громадського бюджету, вуличні акції, залучення місцевих громадських організацій та місцевих ЗМІ для привернення уваги до проблеми.
Кандидати чимало обіцяють нам перед виборами, а в депутатському кріслі часто отримують раптову амнезію. Здається, час нагадати місцевим депутатам, що їхнє завдання – представляти та захищати наші інтереси.