Об'єктивка або Що нам продають за наші податки, №7

Прислуховуючись та уважно досліджуючи всі ключові аспекти державотворчих процесів в Україні, ГО «Публічний аудит» продовжує інформувати населення про дійсні результати діяльності державних інституцій у власній тижневій рубриці. 

Фото: EPA/UPG

Умовно робочий тиждень, що минув, можна поділити на 2 частини: 

Перша — очікування рішення МВФ про затвердження нової програми підтримки. Представники влади «виклались» на повну в кінці лютого та на початку березня – вони підняли тарифи на газ, електроенергію, теплову генерацію, внесли зміни до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік», Податкового кодексу України, пенсійного законодавства, спростили умови ведення бізнесу (поки що формально) – і, затамувавши подих, очікували, коли їх старання будуть оцінені міжнародною спільнотою та, головне, щоб ця оцінка набула монетарного вираження, при чому у валюті міцнішій за національну.  

У середу ввечері, коли рішення МВФ було прийнято, озвучено загальний обсяг затвердженої програми та розмір першого траншу, настало довгоочікуване полегшення.  

Хоча ще на початку березня нас переконували в тому, що перший транш в розмірі 10 млрд доларів дасть поштовх економіці країни та вирішить всі проблемні питання, виявилось, що й 5 млрд доларів краще, ніж нічого, і до їх освоєння урядовці готові приступити, засукавши рукави, повними сил, енергії та завзяття.  

З окрилених успіхом уст офіційних осіб у четвер та п’ятницю «лились» обіцянки продовжити реформи, переконання в ефективності попередніх 100 днів. Анонсовані реформи: податкова, освітня, енергетичного сектору, докорінні зміни в діяльності державної служби, правоохоронних органів, судової системи.  

Шановні співвітчизники, щиро розділяючи ентузіазм урядовців, сподіваємось разом із Вами в чергових номерах цієї щотижневої рубрики з часом висвітлювати інформацію про фактичне завершення реформ, а головне, їх позитивний вплив на суспільне життя.  

Поряд з цим ГО «Публічний аудит» виокремило найбільш цікаві та варті уваги події в житті публічної влади країни, інакше сьомий випуск щотижневої рубрики мав всі шанси залишитись порожнім.  

Кабінет Міністрів України

Ціна робочого тижня відомства

4,9 млн грн

На засіданні в середу 11.03.15 прийнято 20 урядових актів, 18 із яких стосуються кадрових питань.  

З огляду на те, що давати оцінку особам, яких звільнили/призначили на відповідні посади, не є безпосереднім предметом діяльності ГО «Публічний аудит», спробуємо дати фаховий коментар заявам очільника уряду, оскільки, зважаючи на його ранг та посаду в державницькій ієрархії, ці висловлювання відображають напрями державної політики.  

1. «Уряд України через Державну службу фінансового моніторингу арештував 1 мільярд 420 мільйонів доларів, які належали оточенню Віктора Януковича. Ці кошти повинні бути конфісковані та повернуті до Державного бюджету. Ми публічно звернулися до органів прокуратури з тим, щоби невідкладно перейти від стадії арешту до стадії конфіскації цих активів, — наголосив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк у четвер, 12 березня»

Аналіз:  

Пориви очільника Уряду схвальні. Однак для переходу до конфіскації для початку варто в межах міжнародного правового поля на підставі відповідного судового рішення довести незаконність походження цих коштів, вину особи, якій вони формально належать, а вже потім говорити про наповнення ними Державного бюджету України.  

Вся Україна очікує, коли ці кошти повернуться та працюватимуть на тих, кому вони по праву належать, тобто народу України.  

2. «Гарантувати продовольчу безпеку країни й суттєво збільшити експорт сільськогосподарської продукції — завдання Уряду у сфері АПК», — про це заявив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк 12 березня.

«Треба посіятися, зібратися, нагодувати країну дешевими і якісними продуктами, на яких написано «Зроблено в Україні». «Ми повинні суттєво розгорнути нашу експортну позицію і продавати на експорт».

Аналіз:  

Все дійсно правильно, чи не єдина конкурентоздатна галузь української промисловості нарешті запрацювала, але дії Аграрного фонду з підвищення закупівельної вартості борошна для хлібопекарів не сприяли забезпеченню населення в умовах економічного спаду та знецінення купівельної спроможності заробітних плат «дешевим» хлібом із написом «зроблено в Україні». Нагадаємо, за останні 6 місяців, незважаючи на збільшення обсягу зібраних зернових, експорту, ціни на хліб зростали тричі – загалом на понад 60 %.  

3. Прем’єр-міністр України на засіданні Уряду в середу, 11 березня, звернувся до Парламенту України ухвалити закон про юрисдикційні та майнові імунітети іноземної держави.

Цей закон, наголосив він, дасть змогу «судити іноземні держави в українських судах, якщо такі іноземні держави вчинили незаконні дії по відношенню до українських громадян чи компаній, в тому числі конфіскували чи націоналізували українське майно на будь-якій території».

Аналіз:

Цікаво, а яким чином рішення Українського суду в справі, де відповідачем є іноземна держава, буде визнаватись на міжнародному рівні, а головне, ким виконуватиметься — Державною виконавчою службою України?

4. Уряд розглядає всі можливі міжнародно-правові заходи щодо притягнення Росії до відповідальності за анексію Криму та військову агресію: «Ми будемо знімати свій фільм — «Крым. Преступление и наказание», — сказав Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.

Він нагадав про розміщений у мережі Інтернет трейлер до російського документального фільму «Крым. Путь на родину»: «Цей фільм дає відповідь на питання, хто давав вказівки по захопленню української території в Криму і порушенню міжнародного права, і хто за це несе відповідальність».

Він дав доручення Міністерству юстиції України направити цей відеозапис до Гаазького трибуналу: «Було б дуже важливо, щоби весь фільм, який з'явиться, також був відправлений до Гаазького трибуналу, адже цим фільмом повинні зацікавитися міжнародні прокурори і слідчі».

«А ми свій фільм будемо знімати — в реальності. Він буде називатися «Крым. Преступление и наказание», — додав Глава Уряду.

Аналіз:  

За рахунок коштів українців анонсовану телепередачу продублюють англійською або французькою мовами (мови судочинства). Сподіватимемось, що доводи української сторони не засновуватимуться лише на матеріалах телепродукції.  

Міністерство культури України

Ціна робочого тижня - 420 тис грн.

Віце-прем’єр-міністр – Міністр культури В’ячеслав Кириленко пояснив, що для розвитку національного кінематографу необхідні механізми, які забезпечать фінансування навіть за умов скорочення бюджетних видатків.

За оцінкою В’ячеслава Кириленка, для масового кіновиробництва в Україні необхідно мати приблизно 500 млн грн щороку, крім бюджетних коштів. Таким механізмом може стати спеціальний збір на розвиток національного кіно, який сплачуватиметься з кінодистриб’юторів, провайдерів кабельних мереж та рекламних надходжень телеканалів. Як зазначив В’ячеслав Кириленко, запровадження такого збору дозволить акумулювати щонайменше 250–260 млн гривень.

Аналіз:

Звісно, з думкою Міністра про необхідність розвитку власного кінематографу можна та потрібно погоджуватися, тільки інструменти обрано невдалі. Варто звернути увагу на досвід Чехії, Угорщини, локації яких часто використовуються представниками кіноіндустрії. Причини цього — пільги при оподаткуванні для кіностудій, які фільмують кінокартини на їх території, зважаючи на тривалість знімального періоду, створення додаткових робочих місць для зведення декорацій, участі в масових сценах, приплив туристів. Райони, в яких відбуваються зйомки, отримують реальні інвестиції, які дозволяють їм розвиватися. Крім цього, існує практика, коли створені об’єкти інфраструктури по завершенні зйомок не демонтуються, а залишаються у надбанні місцевої влади.  

Запровадження додаткових зборів вплине тільки на обмеження доступності найбільш масового розважального жанру для глядача, подорожчання вартості телевізійних послуг, бо неодмінно збільшить вартість квитків, прокатних ліцензій, магнітних та лазерних носіїв продукції.

Міністерство фінансів України (витрати на апарат)

Ціна робочого тижня відомства – 9,24 млн грн

1. 10.03.15 здійснило чергову за останній місяць спробу розміщення ОВДП у національній валюті на суму 42 млн грн під 16,7 %. Кількість заявок на участь в аукціоні — 0.

Аналіз:  

Прогнозований рівень інфляції в Україні на 2015 рік коливається в районі 27 %, облікова ставка НБУ – 30%. Як можна розраховувати на те, що хтось інвестує власні кошти в цінні папери Держави під відсоток, який у річному вимірі не покриє навіть інфляційні втрати?  

2. 11.03.15 постановою КМУ № 88 запроваджено нову владну інституцію в структурі Міністерства — Урядового уповноваженого з питань управління державним боргом, прирівняного за умовами оплати праці, матеріально-побутового та іншого забезпечення до посади заступника Міністра.

Відповідно до п. 5 основними його завданнями є: підготовка пропозицій щодо покращення структури державного боргу, зокрема шляхом вчинення відповідних правочинів із державним боргом, включаючи обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж державних боргових зобов’язань; підготовка та участь у проведенні переговорів із кредиторами України з питань управління державним боргом.

Аналіз

Тепер у міністра фінансів є особа, яка відповідає виключно за питання Державного боргу, от тільки, на жаль, в порядку не прописані критерії оцінки ефективності його (її) роботи та обов’язків. Насправді складно повірити, що в структурі Міністерства фінансів досі не існувало окремого підрозділу з питань державного боргу, керівник якого міг би виконувати ці ж завдання.  

Міністерство освіти та науки України

Ціна робочого тижня відомства - 606 тис грн

Повернути молоді мотивацію до навчання – один із основних викликів для реформи освіти. Про це зазначив заступник Міністра освіти і науки України.  

У новому Законі «Про освіту», який розробляють, обов’язково буде закладено можливість освіти впродовж життя. «Це паралельна стежка до традиційної, певною мірою застарілої сьогодні класно-урочної системи, яка дасть людині можливість донавчатися навіть у зрілому віці. Разове навчання – за принципом «вивчив раз на все життя» – уже не спрацьовує», – сказав Павло Полянський.

Аналіз:

Питання створення мотивації має реалізовуватися паралельно з забезпеченням доступності освітніх закладів та їх фактичної фізичної наявності, тому ця заява заступника Міністра наштовхує на спогади про офіційні повідомлення колишнього Міністра освіти і науки України Сергія Квіта, зроблені в грудні 2014 року про те, що Уряд протягом 2014 року скоротив кількість університетів, яких донедавна в Україні налічувалося 804, після прийняття закону про вищу освіту залишилося близько 300, а до кінця 2014 року планувалось їх зменшення ще на 70.

Конкуренція серед абітурієнтів – це, звісно, добре, але рівень базових освітніх знань, які їм надаються в шкільних закладах, будьмо відверті, різна, тому, скорочуючи кількість вузів, Уряд ризикує залишити багатьох дітей взагалі без вищої освіти.  

Міністерство аграрної політики та продовольства України           

Ціна робочого тижня — 21 тис. грн

Міністерство аграрної політики та продовольства працює над підтримкою дрібних фермерських господарств. Про це повідомив заступник Міністра Володимир Лапа.

Законопроект №1599 передбачає створення сімейних фермерських господарств. Необхідно прийняти закон про локальні ринки. Він дозволить дрібним виробникам мати доступ на ринки за спрощеними контролем і процедурами. Необхідно за європейською практикою створювати заклади торгівлі при сімейних фермах. Тоді виробники будуть отримувати не 10%, а 100% від кінцевої ціни.

Аналіз:

Чудова ініціатива – за умови реалізації, вона дасть можливість людям похилого віку, які реалізовують продукцію власного виробництва, не робити це на приринкових територіях в очікуванні приходу контролера, а легально її виробляти та реалізовувати за ринковими цінами. Вона перетворить прибудинкове господарство в сімейний промисел, бізнес із наступництвом поколінь. Очікуємо з нетерпінням!  

НБУ

1. +

Жоден банк цього тижня не визнано неплатоспроможним; не введено тимчасову адміністрацію.  

Гривня стабілізувалась, на обіцяному МВФ рівні 21,5-21,8 грн/ долар. 11-12.03.15 НБУ купив на міжбанківському валютному ринку 224,076 млн доларів за курсом 21,5 гривні за долар.

Аналіз:  

Складається ситуація, в яку дуже хочеться вірити, але здоровий глузд підказує, що це черговий обман.  

Протягом лютого, коли курс гривні до долара знизився до історичних позначок 30 грн/долар, НБУ навіть не намагався виходити на міжбанк для задоволення наростаючого попиту та відсутності пропозиції валюти, оскільки просто не мав для цього ресурсу.  

Що відбувається сьогодні?

НБУ самостійно викуповує долар у банків. При цьому обсяг операцій в день не збільшився, що давало б підстави говорити про зростання незатребуваної пропозиції долара.  

Насправді ж введені наприкінці лютого НБУ адміністративні правила обмежили можливість участі імпортерів на міжбанківському валютному ринку, звузили суми угод, обумовили додаткову перевірку імпортних контрактів, тому реальний попит відтерміновується, а надлишки валюти викуповує НБУ. Коли ж ці обмеження будуть послаблені, є висока вірогідність, що курс гривні стрімко знизиться, бо НБУ не матиме, незважаючи на кредит МВФ, того обсягу валюти, який буде достатнім для задоволення потреби ринку.  

Міністерство юстиції України (витрати на апарат)

Ціна робочого тижня відомства – 36,4 млн грн  

Міністерство юстиції України ухвалило рішення про утворення 100 місцевих центрів послуг з надання безоплатної правової допомоги.

Місцеві центри забезпечуватимуть організацію надання безоплатної вторинної правової допомоги соціально незахищеним громадянам у цивільних та адміністративних справах, а також потерпілим і свідкам у кримінальних провадженнях із 1 липня 2015 року, як це передбачено Законом України «Про безоплатну правову допомогу».

Згідно з Законом України «Про прокуратуру», центрам із надання безоплатної вторинної правової допомоги передається більша частина функцій щодо представництва інтересів громадян.

Аналіз:

Прийняття рішення не говорить про фактичне створення місцевих центрів. Часу до моменту, коли ці центри повинні почати працювати, все менше. Справді, вони покликані частково позбавити органи прокуратури невластивої їй в європейських країнах функції представництва, але чи вдасться це зробити та налагодити механізм роботи таких центрів за три місяці, — маловірогідно, особливо зважаючи на недофінансування у 2014 році Координаційного центру з надання правової допомоги.

Андрій Вігірінський Андрій Вігірінський , Правник, аналітик
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram