Здавалося б, що на цьому інформаційний привід для більшості мас-медіа краю вичерпується. Але, якщо робити похибку на те, що 2012 рік є виборчим, то персона Миколи Томенка є чудовим знаряддям вибитися у люди з мандатом нардепа для деяких політиків обласного ґатунку.
Мова йде про колишнього голову Хмельницької обласної ради, а нині голову фракції ВО “Батьківщина” в облраді Івана Гладуняка. Будучи на утриманні платників податків, місцевий “спікер” затіяв грандіозне будівництво “гніздечка” за 50 км від столиці, у місті Буча. Будинок-фортеця з мідним дахом розкинувся посеред соснового лісу.
“Запасний аеродром” Іван Васильович збудував не випадково. Насамперед його переслідує ідея-фікс (бути постійно на очах): практично позбавлений впливати на політичну палітру Хмельниччини, пан Гладуняк розчищає дорогу до українського парламенту. Очевидно, що балотуватиметься по мажоритарному окрузі у Хмельницькому. Принаймні, цю інформацію не спростував ані Томенко, ані Гладуняк. Зайвим доказом “наполеонівських” намірів останнього є агітаційна газета “Хмельницький майдан”, що розповідає про досягнення кандидата у народні депутати. Складається таке враження, що якби Томенко не відвідав Поділля, то черговий номер “Майдану” необхідно було б перенести на невизначений термін. Адже, крім того, що матеріал про візит високого гостя є передовим, у ньому прямим текстом говориться про “всесильність” Івана Васильовича на Хмельниччині. “Чекаємо пропозицій від вихователів, які вони можуть передавати через Івана Васильовича (Гладуняка — прим.авт.)”, — це слова Томенка.
До речі, не все гладко в’яжеться у нашого “регіонального вождя” з політичною відданістю ідеалам БЮТу. Приміром, коли минулого року в області відбувалися протестні акції на підтримку обвинуваченої Юлії Тимошенко, пан Гладуняк віддавав перевагу знаходитися у тіні. Зокрема, це стосується бойкоту бютівців під час однієї з останніх сесій обласної ради, де на їхніх депутатських місцях було розгорнуте полотнище з написом: “Юлі — волю”.