Ось реальний показник розвитку економіки. Це не фіктивний ВВП чи рівень інфляції, які можна рахувати кому як вигідно. Тут не можна сказати, що зменшення кількості підприємців має сезонний характер і за декілька місяців все зміниться. 70 тисяч підприємців, які вирішили згорнути свій бізнес, – це вже тенденція, яка є відображенням політики уряду по відношенню до малого та середнього бізнесу.
Підприємці добре пам’ятають чинного прем’єра Миколу Азарова ще з тих часів, коли він очолював Державну податкову адміністрацію. Тоді його позаочі називали «фіскальщиком», через надмірну любов до збільшення податкового тиску. Очоливши уряд, він продовжив використовувати перевірені часом методи.
Тому в Україні склалась ситуація, коли при офіційному зростанні економіки в 5% зростання податкових зборів склало 57%. Це означає, що для наповнення бюджету податки вибиваються з підприємств наперед. Тільки з податку на прибуток переплати підприємств склали близько 20 млрд. грн., а це гроші, які підприємці були вимушені заплатити ще не запрацювавши.
Не може розвиватися економіка в країні, де влада намагається імітувати роботу та вибиває з підприємців гроші на зарплати і пенсії напередодні виборів. У розвинених країнах економічний добробут базується на дрібних та середніх підприємцях, які самі забезпечують себе і дають роботу іншим. Саме вони формують левову частку надходжень до державних бюджетів. Наша ж влада ухвалює податкові кодекси та інші закони, що ставлять підприємців на межу виживання, не кажучи вже про створення можливостей для розвитку.
Діючий уряд свідомо, або через непрофесіоналізм, що ще страшніше, доводить економіку країни до того стану, коли платити податки, а отже і наповнювати бюджет вже буде нікому. Вже сьогодні Мінфін очікує скорочення доходів державного бюджету, яке триватиме до 2014, щоправда основною причиною такого погіршення називають «сповільнення зростання глобальної економіки».
Можливо, глобальна економіка і має на Україну такий суттєвий вплив, але за економічний клімат в країні в першу чергу відповідає Кабінет міністрів та підзвітні йому структури. Тому саме Кабінет міністрів на чолі з Миколою Азаровим мають чесно визнати, що завдяки їх діяльності інвестиційна привабливість України впав до рівня кризових 2008-2009 рр., що завдяки їх непродуманій політиці в Україні згортається дрібний та середній бізнес, а наповнення дохідної частини державного та місцевих бюджетів знаходиться під загрозою.
У цій ситуації на захист не тільки підприємців, а й усіх громадян має стати Верховна Рада і висловити недовіру Кабінету Азарова, бо якщо не зупинити планомірне знищення бізнесу сьогодні, на Україну чекає доля Греції, от тільки рятувального круга ЄС у нас не буде.