Анонсована мета законопроекту №5225 «Щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства». - підтримка аграрного сектору економіки, забезпечення сталого розвитку рівня зайнятості сільського господарства та скорочення тіньової економіки і підвищення рівня зайнятості на сільських територіях. Але замість стимулювання розвитку домогосподарств та державної підтримки малим фермерам законопроект передбачає податкові пільги та преференції великим і високорентабельним агрохолдингам із замкнутим циклом виробництва включаючи всі галузі тваринництва, в тому числі надрентабельні, а також зменшення податкового навантаження на латифундистів. Натомість селян та малих фермерів буде обкладено новими податками. Незрозуміло, яким чином обкладення новими податками селян та найменш прибуткових господарств забезпечить скорочення тіньової економіки і підвищення рівня зайнятості в сільській місцевості?!
Давайте детально розглянемо те, що криється за фасадом такої красивої назви.
До тексту законопроекту який мав би зберегти спецрежим оподаткування для галузей, які сьогодні найбільше потребують державної підтримки, незрозумілим чином було внесено норми, щодо запровадження нового обов’язкового податку, а також суттєвого підвищення ставок земельного податку для всіх власників земельних ділянок, паїв і постійних землекористувачів (не менше 0,6% від нормативної грошової оцінки). Сьогодні органи місцевого самоврядування при встановленні такої ставки мають лише верхню відсоткову межу, яка є різною і залежить від декількох факторів, що дозволяє рівномірно та справедливо визначати податкове навантаження на ту чи іншу категорію земель, як правило для сільськогосподарських земель така ставка становить 0,1%, а для земель житлової забудови 0,03%.
Новий обов’язковий податок із назвою “мінімальне податкове соціальне зобов’язання” (МПСЗ) повинні сплачувати ВСІ власники та користувачі (в тому числі орендарі) сільгоспугідь, площа яких перевищує 1 гектар. На сьогодні за чинним законодавством селяни та малі домогосподарства звільнені від сплати податку з доходів отриманих від використання сільгоспугідь, площею до 2 гектар, адже така продукція вирощується з метою задоволення особистих потреб родини, а та частина що реалізується прирівнюється до надлишків.
Це означає, що селяни, домогосподарства та дрібні фермери будуть змушені платити податок, від якого вони сьогодні звільнені, а також в обов’язковому порядку новий податок.
Платіжки за новим податком будуть надходити від податкової, якій байдуже чи використовуєте ви ці землі чи ні, в користуванні є більше 1 гектара – платіть. А якщо грошей не маєте - здавайте землі в оренду. Після прийняття цього законопроекту самостійно господарювати на власній землі стане занадто дорого.
До речі, автори також не забули подбати про великі сільгосппідприємства і передбачили для них преференції у вигляді податкових знижок, а тому податкове навантаження для них не зросте, адже чим більша площа угідь (більше 500 гектарів), тим більшу знижку отримують такі підприємства, що в свою чергу призведе до втрати коштів Державного бюджету України.
Таким чином, увесь податковий тягар за цим законом ляже саме на власників особистих селянських господарств і одноосібників, які заплатять приблизно у 16 разів більше (якщо платили 40 грн., стане 640 грн.). А навантаження на дрібного фермера зросте майже на 20% (додатково 100 грн. за кожен гектар.). І це із розрахунку якщо ви маєте 1 гектар та у разі встановлення мінімальних ставок податків (1% МПСЗ та 0,6% земельного податку). Тобто у платіжці сума може бути і удвічі більша.
Авторами навіть порахована приблизна сума, яку у наступному році планується зібрати з селян та дрібних фермерів. Так за рахунок нового податку – майже 4 млрд. грн., а за рахунок підвищення ставки земельного податку – майже 1,5 млрд. грн.
Пропоную авторам, після того, як селяни отримають нові платіжки, пройтися по селам та із таким же запалом розповідати про «благородну» мету законопроекту, як вони це роблять у Верховній Раді.