Збільшення обсягів виробництва, переконані у міністерстві, відбудеться насамперед і через те, що сільськогосподарською галуззю знову зацікавилися інвестори. Крупні агровиробники, як-от «Миронівський хлібопродукт» Юрія Косюка чи UkrLandFarming Олега Бахматюка, провели успішні переговори з тримачами своїх боргових зобов’язань. Юрій Косюк увесь минулий рік домовлявся про реструктуризацію єврооблігацій на суму $750 млн і таки домігся свого: у березні 91% власникыв цінних паперів «МХП» погодилися на нові умови погашення облігацій. У квітні 2016 року Олег Бахматюк дійшов компромісу з інвесторами, домовившись про зниження річної ставки до 2,5% за євробондами на суму $500 млн. Це рішення позбавило компанію основного боргового навантаження й дозволило менеджменту зосередитися на операційній діяльності. Після цього закінчилися успішні переговори щодо кредитів з американськими та європейськими експортно-імпортними агентствами. До кінця червня загальна сума реструктуризованого боргу компаній Олега Бахматюка сягнула $1,3 млрд.
«Проведена реструктуризація (компанії UkrLandFarming. – ред.) – це показник того, що є довіра до галузі. Я дуже задоволений тим, що всі переговори відбулися позитивно, частина із них іще триває. Кількість переговорів, у тому числі із посольствами, бажання організовувати бізнес-візити до нас дуже зросли. У цьому інвесторам поданий позитивний сигнал. Також позитивний сигнал у тому, що макроекономічні показники в Україні, хоч і незначним чином, але зростають. І якщо у нас будуть додаткові ознаки стабільності, а для цього є підстави, то зростатиме й обсяг інвестицій», - заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий.
Позивний ефект від успішного завершення переговорних процесів одразу ж відзначили й експерти.
За словами голови асоціації «Аграрний союз України» Геннадія Новікова, вдатися до такого кроку, як реструктуризація боргових зобов’язань, можуть компанії, добре знані кредиторам. «У кожному випадку треба мати ім’я», - пояснює він.
«Якби ситуація у компанію була складною, навряд чи кредитори пішли на поступки у питанні боргу, - прокоментував реструктуризацію зобов’язань агрохолдингу UkrLandFarming президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. – Але минулий рік приніс рекордний урожай, якого, швидше за все, можна чекати і цього року. У всіх аграрних компаній є прибуток, а отже – і перспективи».
Загалом, зазначає Олександр Пасхавер, прихильна позиція інвесторів під час переговорів свідчить про довіру не лише до компаній агропромислового сектора, а й про добрий знак для цілої економіки. Адже щонайменше хвилі банкрутств крупних аграрних холдингів не очікується.
Переговори насправді не були простими, адже кредитори зазвичай не хочуть ніякої реструктуризації, зауважує директор аналітичного департаменту компанії Concorde Capital Олександр Паращій. Але іншого виходу, як сісти за стіл і домовлятися, у них теж нема.
«Проблематичні переговори щодо реструктуризації боргових зобов’язань зараз мають не лише компанії аграрного сектора. Вони властиві компаніям і в інших секторах економіки. Але в нинішній ситуації правила цих переговорів диктують радше позичальники. Той же випадок із «Мрією» показав, що відлучення власника від контролю над підприємством ніяк не допомагає кредиторам вирішити боргове питання. Так, кредитори отримали повний контроль над операціями компанії, але це не покращило їхню ситуацію. Є ризик, що вони взагалі все втратять, - застерігає Олександр Паращій.
Експерт пояснює, що підприємства агробізнесу найчастіше не мають серйозного забезпечення, яке кредитори б могли отримати як компенсацію за борги.
«Єдиним більш-менш розумним забезпеченням є дохід чи прибуток від майбутньої операційної діяльності компанії. Бо землю як товар реалізувати вони не можуть, - каже Олександр Паращій. Тому оптимальним виходом із боргової проблеми є взаємовигідна домовленість про довгострокову реструктуризацію боргів.
«При добрих намірах власника, при його бажанні залишитися в бізнесі, залишитися в добрих стосунках із кредиторами, можливий компроміс і рішення, яке хоч якось може задовольнити всі сторони», - вважає експерт.
За нинішніх скрутних фінансових умов, у яких опинилися вітчизняні аграрії, довіра – чи не єдина валюта, яка ще ходить між кредитором і позичальником, вважає президент Української зернової асоціації Володимир Клименко.
«Домовлятися – це найкраще. Якщо є керівники, які нікуди не втекли з країни, якщо активи збережені, є рада кредиторів - вони разом виробляють план виходу. Обвал національної валюти втричі – це екстремальна ситуація для аграріїв. Тому треба разом працювати і шукати вихід. Якщо президенти компаній говорять із тими, у кого вони брали гроші, і ті їх розуміють, бачать варіанти для виходу з кризи, то ті, хто давав гроші, не будуть топити човна, в якому й самі сидять. Бо якщо утопити того, хто брав гроші, вони не отримають нічого», - пояснює Володимир Клименко.
Такої ж думки і в Міністерстві АПК.
«Найбільші фінансові фундацій нині зацікавлені вкладати в український аграрний сектор товарними інвестиціями: обладнанням, технікою. Вони готові почекати на певну стабільність, на нашу прогнозованість, - зазначає директор Департаменту тваринництва Міністерства аграрної політики та продовольства Микола Кваша. - Західні інвестори розуміють нашу ситуацію і йдуть назустріч компаніям, які працюють прозоро, відкривають свою звітність. Це свідчить, що обвалу галузі не буде, й додає стабільності вітчизняній економіці».
Експерти зауважують, що, з огляду на бажання досягнути компромісу, яке демонструють закордонні партнери українських агрохолдингів, незрозумілою є позиція Національного банку. НБУ ініціює судові процеси, аби заблокувати операційну діяльність окремих великих аграрних підприємств. Назвати таку позицію конструктивною чи державницькою доволі важко. Відкритим залишається питання: чому закордонні банкіри знаходять порозуміння з аграріями, а Нацбанк - ні?
Як зазначає голова асоціації «Аграрний союз України» Геннадій Новіков, у НБУ не можуть не розуміти, що інвестувати в розвиток більшості компаній просто нічим. Зароблених на продажі врожаю грошей вистачає лише на відтворення виробничого циклу.
«Вітчизняні банки через дії свого регулятора НБУ не можуть використовувати кредитування як інструмент. Бо тоді вони повинні готувати резерви, але не мають таких можливостей», - поясняю експерт.
Українські реалії, попри найоптимістичніші прогнози, криють у собі й інші загрози, здатні зруйнувати хиткий інвестиційний клімат. Одна з них - низька прогнозованість податкової політики щодо агробізнесу.
«Аграрний сектор зараз чи не єдиний демонструє зростання, з’являються нові ніші для нашої продукції, але виробникам відразу ж перекривають кисень. Наприклад, скасовують єдиний сільгоспподаток, який, по суті, є найбільш прозорим і заохочує ефективне землекористування. Такі кроки влади не додають оптимізму інвесторам», - зауважує Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН.
«Міняються правила гри на ринку. От скасували спеціальний режим ПДВ - і забрали в аграріїв 120 мільярдів гривень. Із 1 січня 2017 року всі 100% доходів від нового врожаю будуть іти в бюджет. Це ще близько 25-27 мільярдів заберуть. І кредитори знають про таку зміну ситуації, розуміють, що виконання зобов’язань погіршиться», - коментує Геннадій Новіков.
Але й експерти, і чиновники впевнені: для головних гравців, які є опорою українського аграрного сектору, найважчі часи минули.
Відтермінувавши сплату за борговими зобов’язаннями, великі агрохолдинги Юрія Косюка та Олега Бахматюка тепер зможуть розморозити інвестиційні проекти (як-от будівництво зернового терміналу UkrLandFarming у порту «Южний» Одеської області), адже прогнози щодо врожаю цього року в Міністерстві аграрної політики та продовольства дають дуже оптимістичні. На руку великим компаніям і покращення ситуації з відшкодуванням експортного ПДВ.
«Поряд зі скасуванням спеціального режиму ПДВ, агрохолдингам почали повертати експортне ПДВ. І якщо підприємство експортує, то в нього залишається нульова ставка. І холдинги, які самі експортують свою продукцію, нічого не втратили у порівнянні з тим, що було до цього, - зазначає Геннадій Новіков. - Вони навіть добирають трошки більше».