Вагомим підтвердженням того, що перш за все європейців турбує саме інформаційне втручання Москви, стала 53-я Мюнхенська конференція з безпеки, що проходила 17-19 лютого. Деякі критики вже починають говорити про те, що, мовляв, вона стала «холодним душем для України», оскільки нашій країні приділили мало уваги. Але це не так, Україна отримала достатньо позитивних політичних меседжів. Головний - Росію, як образ реального ворога, було визнано серед основних загроз безпеці Західного Світу. Європа нарешті відчула, що це не тільки наша, але і їхня проблема, бо наступними можуть стати вони. І це кардинальна різниця між конференціями попередніх років. ЄС згуртувала єдина позиція - Росія втручається у вибори в інших країнах.
Одним із основних інструментів такого втручання є генерація фейкових новин, злами комп’ютерних систем, формування суспільної думки за допомогою підконтрольних ЗМІ і навіть провокації фізичного характеру. Це настільки стривожило представників Європейських спецслужб, що у Німеччині, наприклад, створюється спеціальний обчислювальний центр для протистояння російським кібератакам. Нещодавно навіть канцлер Ангела Меркель була змушена констатувати, що з’явилися ознаки інтернет-атак і дезінформаційних кампаній, сліди яких ведуть до Російської Федерації. Канцлер Німеччини під час Мюнхенської конференції зазначила, що хотіла б обговорити питання кібератак та фейкових новин з Росією, однак, висловила сумніви, чи може бути ця проблема успішно вирішена до європейських виборів цього року.
Привертає до цієї проблеми увагу і кандидат у президенти Франції Еммануель Макрон, закликаючи владу на самому високому рівні зайнятися цим питанням. Його підтримали французькі спецслужби, які заявили, що очікують на втручання РФ у президентські вибори на стороні Ле Пен. Підтвердив готовність до кібератак і Міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро.
А у Нідерландах взагалі вирішили через загрозу зламу не використовувати комп’ютери для підрахунку голосів на березневих виборах і повернутися до ручного підрахунку. Про збільшення кібератак у минулому році на 60% в порівнянні з 2015 роком заявили і в НАТО.
Справа зайшла настільки далеко, що спецслужби Франції, Німеччини та Нідерландів домовилися обмінюватися інформацією щодо подібних спецоперацій РФ, зокрема, зливу електронних листів, здобутих в ході злому, застосування інтернет-ботів для поширення фальшивих або дезорієнтуючих новин в соціальних мережах та ін.
А нещодавно стало відомо, що Європейський Союз виділяє додатково 800 тис. євро оперативній робочій групі зі стратегічних комунікацій "East StratCom Task Force", з метою протидії спробам Росії вплинути шляхом дезінформації та пропаганди на вибори у Європі.
Москва цілеспрямовано розкачує ситуацію в країнах Європи і, як у випадку із Трампом, робить ставки на «своїх» кандидатів до парламентів та посад президентів і зупинятися не збирається. Тому цьогорічні європейські вибори однозначно пройдуть під знаком РФ і стануть для ЕС тестом на виживання. Євросоюз або вціліє та вийде з кризи сильнішим, або доведе, що це «химерне» об’єднання, що здатне існувати лише у відносно спокійні часи.
Але ситуація далека від трагічної. Основні європейські гравці вже знають, чого саме очікувати від російських спецслужб, а як відомо: хто попереджений, той озброєний.
У будь-якому випадку все буде залежати від громадян та урядів тих країн, в яких відбудуться вибори. Непросто буде Путіну розвернути на 180 градусів усю зовнішню політику ЄС. Навіть Ле Пен не здатна власними силами змінити позицію Франції щодо, наприклад, зняття санкцій з РФ.
Україні ж слід зробити висновки і готуватися до непростого року, адже увага наших основних європейських союзників буде великою мірою прикута до власного політичного майбутнього. Проте вони вже зрозуміли, що повинні допомагаючи союзникам, таким як країни Балтії, протидіяти наслідкам російського впливу. Нещодавно стало відомо, що Великобританія виділить 800 млн. дол. Україні та країнам Балтійського регіону для кіберпротиснояння з РФ. Ці гроші надійдуть дуже вчасно, адже російський інформаційний вплив на Україну відчувається кожного дня, як за допомогою традиційних ЗМІ – радіо, друковані та ТБ, так і через Соціальні мережі та мережеві ЗМІ.
Проте, є й позитивна сторона – ми стали досвідченішими. Знаємо чого очікувати і як протистояти тому, з чим вже стикались. Але цього недостатньо. Потрібна єдина стратегія та єдина команда, інакше нам не вистояти у цій підступній інформаційній війні. Тому дуже на часі стала нещодавня заява міністра закордонних справ Клімкіна про створення Українського інституту, який має займатися формуванням образу сучасної України у світі та зростання довіри до неї за кордоном. І кожен з нас може зробити у цю справу свій внесок.
Нашими головними завданнями і надалі залишаються - будувати армію, розвивати економіку та посилювати соціальний захист людей – нашої основної цінності.