Навіщо взагалі людям наука? Вона завжди була справою одиниць, які будували незрозумілі суспільству теорії і проводили неймовірні складні експерименти. Заняття наукою користувалися повагою, але й були ознакою дивацтва. Диваки Галілей, Паскаль, Ломоносов, Ламарк, Дарвін весь час намагалися дізнатися про щось дивне: чи далеко до зірок, що таке блискавка, звідки беруться коралові атоли... Але на початку минулого сторіччя наукові диваки дізналися так багато, що їхні знання почали втілюватися у технології. Електричне світло, автомобілі, перельоти через океан, телебачення, антибіотики, щеплення – все це значно покращило якість і тривалість життя. Далекі від науки люди сприйняли її як всемогутню магію, здатну на все. А політики, побачивши можливість створювати зброю небувалої потужності, стали примусом або підкупом витягувати з учених все нові технології нищення.
Деякі науковці зрозуміли, що це дає їм карт-бланш на безпрецедентну підтримку науки з боку суспільства. У середині ХХ століття наука перетворилася зі справи цікавих до всього одинаків на індустрію вироблення нових знань. Адміністратори науки не стали роз'яснювати людям і чиновникам складності наукового процесу, а дозволили їм повірити у надшвидкий прогрес у житті суспільства. У результаті люди почали скаржитися з одного боку на недостатні успіхи у лікуванні важких захворювань або створенні нових джерел енергії, а з іншого – на незрозумілість та безглуздість більшості наукових досліджень. Суспільство почало шукати іншої магії, більш примітивної, містичної.
Однак роль науки не зменшилася. Просто очікування були більші за реальні можливості. Тепер науковці стали перед проблемою, як пояснити своїм співгромадянам необхідність подальших наукових пошуків. Адже саме суспільство є замовником і опорою науки. Тому в багатьох країнах популяризація науки почала розширятися від гуртків любителів науки до загальнонаціональних і навіть всесвітніх кампаній.
У Німеччині, наприклад, у містах, де є багато наукових установ, регулярно проводяться "ночі науки". З вечора до глибокої ночі всі інститути й лабораторії відкриті, між ними курсують автобуси, науковці влаштовують демонстрації експериментів і пояснюють доступною мовою, що саме вони досліджують. Або можна згадати американську приватну асоціацію Dana Foundation, яка організовує щорічний "Тиждень знань про мозок" у всьому світі, пояснюючи як дослідження нервової системи розширюють наші уявлення про світ і себе, а також допомагають боротися з хворобами Альцгеймера, Паркінсона, шизофренією, аутизмом.
В Україні науковці теж проводять заходи для суспільства. Під час "Фестивалю науки" у квітні-травні відбуваються цікаві лекції, екскурсії, виставки. На жаль, значна кількість вчених ставиться до цієї події формально, аби відв'язалось керівництво. Необхідність взаємодії між суспільством і наукою досі неусвідомлена багатьма колегами. Все ще дехто плекає марну надію на спонтанне визнання цінності науки високими чинами держави.
Скромно скажемо, що "Моя наука" є одним з найактивніших агітаторів за підвищення поваги до науки в Україні. Ми агітуємо не тільки словом, а й справами: лекції, он-лайн чати, екскурсії проводимо і рекламуємо постійно. Цього року вирішили ми долучитися і до Всесвітнього дня науки. Тим більше, що компанія чудова – Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України.
Саме у неділю 10 листопада двері Інституту відкриються для всіх зацікавлених людей. Фізіологи і біофізики зустрінуть вас, щоб показати найдивовижніші речі. Чи бачили ви ДНК на власні очі? А знаєте, як б'ються клітини серця? А з чого складається мозок? Все це продемонструють наші колеги. Крім того ви дізнаєтесь, які успіхи українських біомедиків у дослідженні діабету і підвищеного тиску, вирішенні проблем болю та інфаркту. І взагалі гарантуємо, що буде весело!
Вхід вільний у будь-який час з 12 до 18 години. Приходьте, таке ви навряд чи бачили! Більше інформації тут.