Отже, нібито блага ідея. Що, мовляв, робити, якщо непокірна районна чи обласна рада не прийме бюджет? Відповідь ніби сьогодні у Бюджетному кодексі є. І її знає чи не кожен депутат-початківець - жити без капітальних видатків на 1/12 від попереднього бюджетного періоду.
Депутати з досвідом, котрі вчитуються у бюджет перед його прийняттям, знають напам’ять усю 79 статтю БКУ. Компроміс з відповідною радою виконавчої гілки влади полягав власне у узгодженні позицій по ключовим бюджетним питанням. Іншими словами – Рада мала законний і цілком європейський механізм змусити виконавчий орган (котрий за суттю анти європейський) внести певні правки до бюджету.
Та Бог з ним з механізмом. Творці законопроекту 3429 посилаються на вкрай негативний досвід Тернопільської області. І з благими намірами, описують, що розрахунок 1/12 від минулого року і справді не відповідає належному рівню фінансування бюджетної сфери. Адже інфляція, законний підйом заробітної плати, збільшення вартості медикаментів, харчування і так по всіх захищених статтях – все це не відповідає рівню минулого року, то як бути, коли не можуть домовитися? То ж давайте зробимо такий собі виняток і дамо можливість фінансувати захищені видатки у разі несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет. Чому від недолугих депутатів районних чи обласних рад мають страждати лікарі і вчителі?
Але це лише половина правди. Бюджетна система України збудована за принципом, що всі податки спочатку йдуть нагору, а тоді у складній системі повертаються на кожний районний чи обласний рівень. І в цих надходженнях, котрі називаються міжбюджетні трансферти, одразу «зашиті» і капітальні видатки на основні бюджетні галузі, в тому числі і на ремонт доріг, приміром.
А тому вирішено просто – давайте дамо можливість фінансувати захищені статті, та капітальні видатки котрі надходять у вигляді трансфертів. Нащо нам ті непокірні райради? Без них справимся. Депутати нехай того – звернення там усілякі приймають, а ми тут покеруєм і без них.
Мы постепенно в регионы должны передавать полномочия вместе с ответственностью. Когда идет согласованная политика регионов и центра - это всегда идет на пользу стране. Я сторонник того, чтобы центр тяжести постепенно смещался в сторону регионов
— Виктор Янукович
Такий «політ думки» вразив навіть досвідчене головне науково-експертне управління парламенту: «…запровадження пропозицій проекту не стимулюватиме Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації або виконавчі органи місцевої ради до належного виконання своїх повноважень». Ще б пак не стимулюватиме. Голова РДА своїм розпорядженням ділитиме все і вся. Навіщо там якась районна рада? Голова ОДА теж отримує важелі для того, щоб вчиняти з бюджетними видатками на свій розсуд. Скільки зрештою сьогодні тих власних надходжень – все ж іде згори?
Звертаюся до всіх колег-мажоритарників з різних фракцій. Система балансів у стосунках між радами і адміністраціями є вкрай потрібною. Відібрати по суті у ради право затверджувати бюджет поверне нас в часи країни Рад. Хто не пам’ятає - ради існували формально, збиралися тричі на рік, а все вирішував виконком та партія.
Не дайте пройти законопроекту 3429. Краще одразу ліквідувати місцеве самоврядування, бо з таким повноваженнями воно непотрібно територіальній громаді.