ГлавнаяМир

​Байден, Зеленський і «доктрина Байдена»

Президент України Володимир Зеленський зустрінеться зі своїм американським колегою наступного дня після того, як Джозеф Байден оголосив про початок «нової ери» у американській політиці – Сполучені Штати не будуть більше займатися змінами у інших країнах за допомогою військової сили. У своєму докладному виступі, який був присвяченим підведенню підсумків афганської кризи, Байден пообіцяв, що американці надалі будуть ставити перед собою завдання, виконання яких можна домогтися, а не цілі, яких вони ніколи не досягнуть. І, зрозуміло, спиратися насамперед на фундаментальні інтереси Сполучених Штатів.

Однією з найбільших помилок у Афганістані Байден назвав постійну зміну цілей – від запобігання нападам «Аль-Каїди» до будівництва держави. Відмова від такого мислення, від повномасштабного розгортання військ за кордоном, на думку Байдена, зробить Америку тільки сильнішою.

Фото: EPA/UPG

Це те, що спостерігачі називають «доктриною Байдена», маючи на увазі фундаментальне ставлення американського президента до зовнішньополітичних викликів. Але, якщо задуматися, нічого нового у цій доктрині немає і вона не має нічого спільного із реальним розвитком подій у майбутньому. Жоден американський президент у новітній історії не мав бажання розгортати війська за межами країни, це завжди було пов'язано саме із національними інтересами США. 

Президент Джордж Буш-молодший був переконаним ізоляціоністом. Все змінило 11 вересня і запит американського суспільства на ліквідацію терористичної небезпеки. Президент Барак Обама був ще більшою мірою не зацікавлений у застосуванні американських військ за кордоном, ніж Буш. Його президентство почалося з присудження Обамі Нобелівської премії миру – до такого рівня антитезою Бушу виглядав Обама у очах миролюбного людства. І американський президент не розчарував шанувальників, він ухвалив рішення про припинення військової місії в Іраку. Це, власне, і була «доктрина Обами», віцепрезидентом у якого був Байден. 

Фото: EPA/UPG

Але, на своє нещастя, Обама був президентом два терміни – так що йому довелося повертати американських військових до Іраку, щоб вони почали боротьбу з «Ісламською державою». Дональд Трамп був ще більше ізоляціоністом, ніж Буш і Обама разом узяті – тому він і підписав угоду із «Талібаном», результати виконання якої ми всі зараз і спостерігаємо. Інша справа, що і сам Байден – прихильник виведення військ, і американська суспільна думка до цього схиляється.

Але ось тільки екстремісти завжди сприймають відсутність Америки не як доказ її благородства і розважливості, а як доказ слабкості. Доказ того, що тепер можна переносити терористичну активність з Близького Сходу і Центральної Азії до Сполучених Штатів і Європи. Навіть у своїй програмній промові Байден погрожував екстремістам з «Ісламської держави», обіцяв їх вистежити і покарати за теракт у Кабулі.

Але ось тільки екстремісти з «Ісламської держави» не чекатимуть, коли Байден їх вистежить і покарає. Вони прийдуть до нього – прямо до Сполучених Штатів – щоб влаштувати у американських містах те, що вони влаштували у Кабулі. Нехай американський президент навіть і не сумнівається, що вони з'являться. Тому що тепер вони можуть отримати і можливість створювати тренувальні табори, і можливість набирати бойовиків з нескінченного резервуару афганської безвиході. Для екстреміста просто гріх не скористатися цими можливостями, щоб влаштувати у Америці і Європі криваве місиво.

Бойовики ‘Талібану’ патрулюють у Кандагарі, Афганістан, 17 серпня 2021 року
Фото: EPA/UPG
Бойовики ‘Талібану’ патрулюють у Кандагарі, Афганістан, 17 серпня 2021 року

І тоді американська громадська думка знову розвернеться на 180 градусів і американський президент – Байден або його наступник – під оплески віддасть наказ про повернення військ до Афганістану чи якоїсь сусідньої країни. Це всього лише питання часу, бо іншого шляху для обмеження терористичних можливостей і забезпечення національних інтересів Сполучених Штатів просто не існує – щоб там Буш, Обама, Трамп або Байден собі не вигадували. Інший шлях – зовсім не згортання військової присутності, а перетворення Сполучених Штатів на частину всесвітнього халіфату. Але, як на мене, у плани Байдена це не входить.

Для України це декларування нової старої доктрини Байдена означає дуже прості речі. І у разі, коли мова йде про забезпечення національної безпеки нашої країни, Сполучені Штати віддадуть перевагу діяти політичними методами. Простіше кажучи – якщо Путін буде наступати, Байден буде робити те, що робив Обама. Розмовляти, вимагати припинити силові дії, погрожувати посиленням санкцій. Пропонувати провести екстрений саміт для вирішення накопичених проблем. І думати про те, як допомогти Україні в разі втрати нею нових територій.

Фото: EPA/UPG

Байден хоче від Зеленського, щоб Зеленський сказав йому те, що сказав кілька днів тому у Білому домі прем'єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет. Що Ізраїль захищатиме себе сам, а від Америки він очікує підтримки і допомоги. Україна, теж, звичайно ж, повинна захищати себе сама. Але ось тільки Ізраїлю не протистоїть ядерна держава – а отриманню Іраном ядерного статусу єврейська держава відчайдушно опирається за умови не найкращої підтримки чинної адміністрації. Вороги Ізраїлю є більш слабими, ніж Ізраїль. Ворог України є більш сильним, ніж Україна.

Але для демонстрації ефективності доктрини Байдена цієї очевидної відмінності можна й не помітити.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram